На Закарпатті дільничні міліціонери розкривають третину всіх злочинів

Про
здобутки та проблеми закарпатських дільничних ми бесідуємо з
нещодавно призначеним начальником відділу громадської безпеки ГУМВС
України в Закарпатській області полковником міліції Василем ШВЕНДОЮ.

ШЛЯХ У МІЛІЦІЮ


— Василю Михайловичу! Ви — досвідчений міліціонер, але у цій
службі — людина нова. Нагадайте трохи нашим читачам свій
міліцейський шлях.

— В
органах внутрішніх справ я з 1993 року, починав командиром взводу
патрульно-постової служби Мукачівського міськвідділу. Далі працював
там заступником командира, командиром роти, старшим інспектором з
охорони громадського порядку, начальником ІТТ. Рік був старшим
оперуповноваженим карного розшуку, далі — заступником начальника
Мукачівського райвідділу з тилового забезпечення, там же очолював і
службу дільничних інспекторів. У 1998 році був призначений
керівником навчального центру при УМВС в Мукачеві на т.зв. “Шипці”,
де провів три з гаком роки. Далі обіймав посаду заступника
начальника Мукачівського МВ УМВС по громадській безпеці, а потім
очолив сам міськвідділ. У березні 2005 року я вийшов на пенсію,
тепер ось, у квітні 2010-го, повернувся в міліцію. Нині очолюю
відділ громадської безпеки ГУМВС.


— Якщо порівнювати роботу служби ДІМ попередніх років із
сьогоднішньою, що, на вашу думку, змінилося?


Щодо специфіки роботи дільничного, то я не бачу тут жодних змін.
Зате за ці роки змінився сам підхід працівників до виконання
покладених на них завдань. Не хочу сказати, що теперішні дільничні
стали працювати гірше, але немає вже того колишнього ентузіазму в
їхній роботі, бажання працювати. Коли я очолював службу дільничних
в Мукачівському районі, це була сформована команда професіоналів.
Час перебування дільничного на посаді становив не менше десяти
років, а були й такі, хто служив 12-15 років. Це були старші
дільничні, майори з неабияким життєвим та професійним досвідом.
Професіонали з великої букви. Мукачівський район тоді поділявся на
4 зони: Великолучківське, Ромочевицьке, Ракошинське та Чинадіївське
відділення міліції. Жива активна робота давала плідний результат.


ДОСВІДЧЕНИХ ПРОФЕСІОНАЛІВ ЗМІНИЛА МОЛОДЬ

За
той час, особливо в 2004-2005 роках, стався значний відтік кадрів,
досвідчені працівники пішли
на пенсію. Нині в кожному міськрайвідділі 30 відсотків дільничних
(це хлопці зі стажем служби в ОВС від року до трьох літ, інша
третина – від трьох до п’яти, а решта — до 10 років). Але тільки
одиниці є професіоналами своєї справи. Молодь, котра щойно
закінчила вузи, або ще не встигла перейняти досвід старших
колег-професіоналів, або просто не зуміла цього зробити. Молоді
дільничні ще не в повній мірі знають свою дільницю, людей, які там
проживають. Тепер от ми по-новому знайомимося у районах з новими
головами райдержадміністрацій та районних рад. І на цих зустрічах я
з прикрістю дізнаюся: деякі голови сільських рад рідко контактують
зі своїми дільничними, між ними немає належної взаємодії у
вирішенні тих чи інших проблемних питань населеного пункту. Це
дивує і занепокоює. Раніше кожен дільничний чи “опер”, приймаючи
територію для обслуговування, повинен був разом зі своїм
попередником об’їхати всю дільницю, ознайомитися з громадянами, з
якими йому доведеться працювати, вивчити, хто на що здатен. На жаль,
нині цього немає.


— Чи не вважаєте ви, що нині служба дільничних опинилася якщо не
“в загоні”, то, скажемо так, не у фаворі в міліції: невеликі
зарплати, відсутність службових кабінетів, транспорту та бензину,
однак вимоги до роботи «шерифів» чималі…


Маєте рацію. Відсотків 70 всієї міліцейської рутинної роботи
тягнуть співробітники міліції громадського блоку і дільничні.
Окрім своїх прямих функціональних обов’язків, вони займаються і
всім іншим. Це й приводи громадян у суди і патрулювання, і
забезпечення охорони громадського порядку під час масових заходів,
і різні відпрацювання, чергування тощо. Зарплата мізерна — 1350
гривень у дільничного на першому році служби, а треба ще й і
квартиру зняти та подумати, звідки взяти бензин, аби доїхати за
викликом у потрібне село, яке може бути і за 40-50 кілометрів. До
того ж, треба хоча б раз на день побувати в сільській раді, зайти
до голови села поцікавитися, які є проблеми. Якби ще житлом
забезпечували, то люди радо ішли б працювати дільничними, а так…


ПРО “БУДИНКИ ШЕРИФА”


— А як справи із розрекламованими колись “будинками шерифа”, чи
діють вони?

— Я
не хочу критикувати, бо сам був виконавцем тієї програми як
заступник начальника мукачівської міліції. Тоді ми на базі
Паланківського відділення, занедбаного приміщення, власними
зусиллями, за рахунок особистого часу зробили ремонт, випрошували по
школах непотрібні меблі, обладнували кабінети, кімнату для
затриманих тощо. Сама ідея була дуже добра, але, на жаль, вона не
знайшла свого втілення та підтримки в органах місцевого
самоврядування, в першу чергу — в плані фінансування. Міліція
повинна була сама все робити, аби прозвітуватися перед МВС, що такий
будинок є.


— На зустрічі з керівництвом та активом Ужгородщини голови сільрад
порушували питання про доцільність відкриття відділень міліції в
смт Середнє та селі Ярок. На Перечинщині конче необхідна
присутність міліції в Порошкові, де складна криміногенна ситуація з
ромським населенням. Як вдається вирішувати ці проблеми?


Голова Ужгородської РДА Степан Борташ запевнив, що виділять нам
окрему будівлю в Середньому. Втішає, що нове керівництво району іде
назустріч міліції, відновлюється колишня співпраця. Щодо Порошкова,
то під час зустрічі заступника начальника ГУМВС Юрія Марковського
з керівництвом Перечинського району саме цей голова села не був
присутній. Шкода, бо хотілося задати йому декілька запитань. У
Порошкові справді складна криміногенна ситуація з ромським
населенням, яке потребує контролю та відповідної профілактичної
роботи.


ПРО СПІВПРАЦЮ МІЛІЦІЇ З ВЛАДОЮ


Наразі ми провели такі зустрічі в третині районів краю, де вивчаємо
проблемні ситуації. Практично в усіх районах змінилося керівництво
райдержадміністрацій, весь апарат, тож налагоджуємо тепер
по-новому контакти. Хочемо, аби голови сіл побачили, нарешті, свого
дільничного, започаткували співпрацю. Втішає, що співпраця з владою
є.


— Попри всі негаразди, кількасотий колектив закарпатських
дільничних професійно виконує поставлені перед службою завдання. Чи
поділяєте ви усталену думку: аби людина чогось досягла в міліції,
вона повинна розпочинати службу в патрульно-постовій службі або
дільничним? Як мовиться, попрацювати на землі, а вже потім іти в
керівний апарат?


Колектив служби ДІМ справді великий — 366 осіб за штатним розписом,
хоча 34 особи — некомплект. Тепер прийде з вузів молоде
поповнення — 75 чоловік на область, частина з них увіллється в
ряди дільничних.


Безумовно, якщо молодий випускник вузу хоча б 3-5 років “потопче
землю”, побачить на власні очі існуючі проблеми та посушить собі
голову над способами їх вирішення, набереться професіоналізму,
тоді йому легше працюватиметься будь-де. Людина набереться
ентузіазму в роботі, тієї міліцейської романтики. Після чого і на
малі зарплати вже не будем зважати, і на відсутність службового авто
чи бензину до нього… Усе компенсує адреналін від того, що ти можеш
допомогти людям, і вони за це тобі вдячні. А набутий за ці роки
досвід дозволить працювати в будь-якій іншій службі. Коли десь
виникає вакансія, то кличуть передовсім дільничного, бо вважається,
що там працюють нормальні хлопці, які можуть знайти спільну мову
і з людьми, і з паперами, нормально мислять, аналізують ситуацію.
Бо відразу після “цивілки” чи навіть академії хорошими “операми” не
стають.


ЗДОБУТКИ ЗАКАРПАТСЬКИХ “ШЕРИФІВ”


— Чим можете похвалитися з нагоди професійного свята,

кого відзначити?


Напередодні професійного свята хотів би відзначити весь колектив
служби, адже не можна сказати, що один дільничний працює краще, а
інший гірше. Результат тут залежить від роботи кожного працівника. У
нас в службі ДІМ — велика армія професіоналів. Я усім вдячний за
роботу. Ну, а з приводу кращих, то хочеться відзначити начальників
служби ДІМ Мукачівського МВ ГУМВС — Віктора Бобелу, Іршавського
райвідділу — Ярослава Тодавчича, старших дільничних Свалявського
райвідділу — Сергія Чорнаша та Хустського міськвідділу — Івана
Смереку.


Загалом дільничні краю розкривають близько 30 відсотків усіх скоєних
в області злочинів. За 5 місяців закарпатські «шерифи» розкрили 469
злочинів проти 425 торік. Зокрема, виявили 33 злочини по лінії
боротьби з наркотиками (проти 27). За незаконне поводження зі зброєю
за матеріалами ДІМ порушено вже 57 кримінальних справ (проти 50).
Задокументовано 13 злочинів економічної спрямованості (проти 10).
Складено 7154 адмінпротоколів (проти 6720 торік). Поліпшилася й
робота щодо профілактики злочинів та правопорушень. Зокрема, на
профілактичному обліку знаходиться 987 осіб, які вчинили насильство
в сім
ї, 151 піднаглядний, 134 психічно
хворих. Загалом профілактична робота здійснюється з понад десятьма
тисячами підоблікових осіб, з яких більше як 2600 — звільнені з
місць позбавлення волі.

У
плані розкриття та профілактики злочинів ми не відстаємо і від більш
населених областей України. Не допущено зростання рівня злочинності
в громадських місцях, на вулиці, тобто на належному рівні
проводиться профілактична робота.


— І на завершення, Василю Михайловичу, що побажаєте закарпатським
“шерифам” з нагоди професійного свята?


Міцного усім здоров
я, родинної злагоди та
любові у сім
ях, професійної удачі та
всіляких житейських гараздів!


Володимир ПАВЛЮХ, ВЗГ ГУМВС України в Закарпатській області

clipnews