30 червня легендарний рок-гурт “Арія” дасть концерт в Ужгороді

Окрім нової програми, приємно відзначити, що “Арія” святкує в цьому році свій ювілей – 25 років, четверть століття. За цей час їхня музика пройшла крізь кілька поколінь і незважаючи на зміни в складі гурту, не залишить байдужим меломана різного віку. “Нас просто зближують погляди на музику. Взагалі мені здається, що тінейджери – чудова аудиторія. Але досягнути у неї визнання набагато важче, ніж у доросліших слухачів. Вони йдуть на концерти за покликом серця”, – зазначив Володимир Холстінін в одному з інтерв’ю. І попри вже немолодий вік артистів (в середньому 50 років) вони продовжують заряджати енергією не одну тисячу їхніх шанувальників.

“Арійці” не пишуть своїх пісень одним махом, за 25-річну історію існування гурту вийшло понад 10 альбомів, але кожна пісня донині не втрачає свій зміст та жанр. Почалося все в далекому 1984 році, коли Володимир Холстінін, пішовши з групи АЛЬФА, музика якого була занадто легкою і вирішив зібрати нову команду.Через деякий час до нього приєднується Алік Грановскій.В 1985 році вони знайомляться з Віктором Векштейном, який стає менеджером нової групи. Вокаліста довго шукати не довелося. Перший претендент сподобався всім. Звали його Валерій Кіпелов. Назва групи – “АРІЯ” – запропонував Холстінін. Він містив у собі прихований зміст, так як музикантів і фанів групи починають називати “арійцями”.

Перший альбом гурту вийшов восени 1985 року. Називався він – “Манія величі”.

Дебютний альбом арії викликав у країні сильний резонанс, незважаючи на повну відсутність будь-якої реклами, так як керівництво країни забороняло писати назву групи навіть на афішах. Перший концерт Арії був організований газетою “Московський Комсомолець” в особі Дмитра Шавиріна, ведучого ” звукової доріжки “, в лютому 1986 року. Зал розділився на дві частини: одним музика групи не дуже сподобалася, інші були просто в захваті.

На фестивалі “Рок-панорама-86” АРІЯ стала лауреатом, незважаючи на те, що якісь нехороші люди щедро полили водичкою силові кабелі, у результаті чого сталося коротке замикання і виступ групи було перервано на 40 хвилин. Але із залу ніхто не пішов, всі чекали продовження банкету, ну ще б пак – музика ж крута!

Відразу після “Рок-панорами-86” група вирушила до Вільнюса, на фестиваль “Літуаніка-80”, де їй вручили приз за професіоналізм. АРІЯ стрімко набирає популярність: у залах не буває вільних місць, а концерти супроводжуються масовими заворушеннями, розгромленими залами, розбитими шибками (і головами), поламаними кріслами. Чиновників від мистецтва кидає в тремтіння, коли вони дізнаються про майбутні гастролі арії, а в деяких регіонах місцева влада взагалі забороняє концерти групи.

Під час запису другого альбому – “З ким ти?” – В групі почалися музичні розбіжності. Большаков і Грановський пропонують перехід на більш жорстку музику, а Холстінін і Кіпелов залишаються вірними і раніше стилю групи. У результаті цього конфлікту чотири музиканта, на чолі з Андрієм Большаковим, залишають групу АРІЯ. Їхні місця займають: гітарист Сергій Маврін, барабанщик Максим Удалов і басист Віталій Дубінін.

Зміна складу пішла арії явно на користь, так як через півроку наполегливих репетицій група записує один з кращих своїх дисків “Герой Асфальту”, до якого увійшли такі відомі композиції, як “Вулиця Роз” і “Балада про давньоруських воїнів”. Тексти пісень писала Маргарита Пушкіна.

Після запису АРІЯ починає гастрольне турне, яке триває майже два роки і супроводжується повсюдними аншлагами. Цікаво, що на закордонні запрошення Держконцерт відповідав, що група “виїхати не може”. А тим часом Дмитро Мамата і Сергій Комаров знімають кліп до пісні “Вулиця троянд”, який з’являється на TV у передачі “Музичний ліфт”. Зйомки цього кліпу були відзначені масовим стовпотворінням. Організатори зйомок явно недооцінили популярність групи. Замість очікуваних двох-трьох сотень на місце зйомок прибуло понад сім тисяч осіб, а так як охорона не була передбачена, музиканти і знімальна група вибиралися з цього натовпу години дві з великими втратами різних частин одягу. Тої ж зими АРІЯ відправляється в своє перше закордонне турне, в Берлін, дає там три успішних концерту і отримує запрошення “Дні стіни” влітку 1988 року, де виступає перед аудиторією 120 000 чоловік.

Це були лише перші здобутки молодих музикантів, які попри владну заборону стали класикою російського року, легендарною групою, які сьогодні святкують своє 25-річчя. Зважаючи на історію гурту, можна з упевненістю сказати – це не останній їх ювілей.

Не пропустіть виступ легендарної групи в Ужгороді!

“РІО”

clipnews