Сьогодні – День слов’янської писемності і культури

Святі брати Кирило і Мефодій походили зі знатної і благочестивої родини, що проживала в грецькому місті Солуні. Мефодій був воїном і правив одним із слов`янських князівств, підпорядкованих Візантійській імперії, за переказами – болгарським. Це дало йому можливість навчитися слов`янській мові. Потім він прийняв чернецтво в одному з монастирів на горі Олімп (Мала Азія), повідомляється в життєписі святих. Костянтин (Кирило – його чернече ім`я) з малих років відрізнявся великими здібностями і досконало опанував всі науки свого часу і багато мов.


Незабаром імператор відправив братів до хазарів для євангельської проповіді. По дорозі вони зупинилися в Корсуні, де Костянтин знайшов Євангеліє і Псалтир, написані “російськими буквами”, і людину, яка розмовляла російською, і став вчитися читати і говорити на цій мові.


Коли брати повернулися до Константинополя, імператор знову відправив їх з просвітницькою місією – цього разу до Моравії. Моравського князя Ростислава гнобили німецькі єпископи, і він просив імператора прислати вчителів, які могли б проповідувати на рідній для слов`ян мові. Для виконання нової місії Костянтин і Мефодій склали слов`янську азбуку і переклали слов`янською мовою основні богослужебні книги (Євангеліє, Апостол, Псалтир). Це сталося у 863 році.


Святий Костянтин помер у 869 році, прийнявши схиму з ім`ям Кирило. Святий Мефодій продовжував поширювати богослужіння і книги на слов`янській мові. Мефодій провів два з половиною роки в ув`язненні у Швабії. Звільнений за указом Папи Римського, він продовжив євангельську проповідь серед слов`ян, хрестив чеського князя Боривоя і його дружину Людмилу. В останні роки життя святитель Мефодій переклав слов`янською мовою весь Старий Завіт, а також Номоканон (Правила святих отців) і Патерик (святоотечеські книги).


В Україні День слов’янської писемності й культури встановлений Указом Президента від 2004 р. Відповідно до документа, це свято відзначається щорічно 24 травня. Цей день широко відзначається також у Росії, Болгарії та інших слов’янських країнах.


Хороша традиція відзначення Дні слов’янської писемності й культури існує в Ужгороді. Цього дня студенти Закарпатської філії Київського славістичного університету покладають букети квітів до всіх пам’ятних місць обласного центру, котрі пов’язані з видатними діячами різних слов’янських народів. Так було і сьогодні.


О 10 годині ранку чарівні студентки Закарпатської філії КСУ почали ходу «Від пам’ятника до пам’ятника» з площі Народної, де вшанували пам’ять Великого Кобзаря. Наступна «зупинка» – площа Пушкіна, де букети квітів лягли до встановленого тут пам’ятника видатному поету Росії. Затим – сквер на площі Дружби народів, де славісти вшанували видатного сина Словаччини Томаша Масарика. Данину шани було віддано і славному угорському поету Шандору Петефі, пам’ятник якому встановлено на однойменній ужгородській площі. І не випадково – разом з цілим рядом слов’янських мов, у Закарпатській філії Київського славістичного вивчають і угорську. Подальша путь – до ЗОШ № 5, де було уквітчано меморіальну дошку проф. Юзефа Тішнера, а завершилася урочиста хода закарпатських славістів покладанням квітів до пам’ятника великому будителю Підкарпатської Русі – Олександру Духновичу.

clipnews