Перебувають у шлюбі 300,1 тис. чоловіків та 302,5 тис. жінок, у незареєстрованому шлюбі — 9,9 тис. чоловіків та 10 тис. жінок.
Показники шлюбності чоловіків і жінок відрізняються. У 2001 році у шлюбі перебувало 66,3 проц. чоловіків, тоді як жінок — 60,2 відсотка. З віком дана розбіжність зростала і у віці 55-59, у шлюбі перебувало 87,1 проц. чоловіків, тоді як жінок того самого віку — лише 63,8 проц.
Рівень шлюбності жінок молодого віку є більшим, ніж у чоловіків і найвищим він є у жінок віком 35-39 років: близько 84,1 проц. жінок цього віку знаходяться в шлюбі. Після 40 років питома вага жінок, які перебувають у шлюбі, починає поступово знижуватися і суттєво відрізняється від шлюбного стану чоловіків відповідного віку.
Закономірність, характерна для всієї України, відповідно до якої кількість чоловіків у молодшому віці переважає кількість жінок, і в старшому віці виявляється перевага жінок, що прослідковується і на прикладі Закарпатської області. Відставання віку балансування на Закарпатті від сучасної норми становило майже 15-20 років. На 100 самотніх жінок сільської місцевості у віці від 20 до 24 припадає 211, від 25 до 29 майже 212 самотніх чоловіків, тоді як у місті 151 і 133 відповідно.
У міжпереписні періоди з 1979 по 1989 і по 2001 рік спостерігається різке зниження числа зареєстрованих шлюбів з 11928 у 1979 році і до 7898 — у 2001 році, проте кількість шлюбів з 2001 по 2008 рік включно має тенденцію до збільшення.
В загальній кількості шлюбів майже 40 проц. становлять такі, що зареєстровані у місті, а 60 проц. — у сільській місцевості, проте коефіцієнт шлюбів, зареєстрованих у селі, значно нижчий (протягом усього періоду, що спостерігається), ніж в місті і тільки в 2008 році показники були рівними. Це свідчить про покращення шлюбної ситуації на селі.
Частка ранніх шлюбів у жінок (від 15 до 19 років) коливається у межах від 30 до 34, у чоловіків ранніх шлюбів фіксується значно менше — 4-5 проц.
За останні роки для жінок характерним є збільшення віку одруження. Лаг віку знаходиться в інтервалі від 3,3 до 4,1 роки. Вік вступу до шлюбу має свої відмінності між містом і селом, середній даний показник є дещо більшим для міста і він становив відповідно 25 років для жінок та 28 і 38 для чоловіків. Модальним при вступі жінок до шлюбу є вік 20,8 років. Лаг віку між нареченими Закарпаття також має тенденцію до зменшення.
В області прослідковується цікава закономірність, згідно з якою молоді жінки виходять заміж за чоловіків старших за себе, старші досить часто – навпаки.
Значне збільшення кількості розлучень йде від 2001 по 2004 рік, коли число розлучень сягнуло 2783 одиниць. У 2005 число розлучень зменшується і абсолютне скорочення становить 21, проте вже у 2006 році приріст — 22 одиниці.
Рівень загальних коефіцієнтів розлучуваності в області, так само як і в сучасному світі, зростає. У країнах, де тип шлюбності зберігає традиційні риси, він зазвичай близький до 1. З 2005 року кількість розлучень у селі зростає і в 2008 році цей показник становив 1,8 на 1000 наявного населення — при 1,3 у 2001 році.
У 1979 році на 100 шлюбів припадало 20,6 розлучень^ 1989 — 19,6^ 2001 — 31,4^ 2002 — 30,9^ 2003 — 26,3^ 2004 — 35,7^ 2005 — 31,7^ 2006 — 29,9^ 2007 — 26,3 і в 2008 — 30,8.
Майже для 4/5 юридично оформлених розлучень спільних дітей не було зовсім або 1 дитина. Дещо втішає той факт, що загроза зростання неповних сімей є меншою на 35 проц., так як саме такий відсоток пар розлучуються як такі, що не мають спільних дітей. Для 4 відсотків пар, які розлучаються, навіть наявність 3 і більше спільних дітей не є стримуючим фактором для розлучення.
Найбільше шлюбів розпадається після 5-8 років спільного життя.
Незважаючи на те, що ситуація в Закарпатській області є дещо кращою, ніж у цілому по країні, для забезпечення зміцнення позитивної тенденції щодо кількості шлюбів та розлучень, покращення даної ситуації в цілому по країні, державі необхідно проводити правильну демографічну політику.
Забезпечуючи дотримання принципів систематичності і послідовності, вона повинна проводитись у такому напрямку: проведення ряд заходів, які б були спрямовані на належне моральне виховання молоді, збереження її репродуктивного здоров’я, забезпечення сприятливої шлюбної ситуації, збільшення шлюбного віку для чоловіків хоча б до 20 років і до 18 — серед жінок, належна соціальна політика в підтримці сімей.
Дуже хотілося б, щоб державна сімейна політика в Україні спрямовувала свої зусилля на становлення та покращення якості життя благополучної родини. Під благополучною розуміють повну сім’ю, яка складається з чоловіка та жінки, перебуває у зареєстрованому шлюбі, орієнтована на народження, виховання та розвиток двох або більше дітей.
Віталія КОГУТ,
головний спеціаліст відділу статистики
