Буяння барв Сріберної Землі і могутній традиціоналізм

Та кожен приїзд, чи то до Ужгорода, чи до найріднішого Мукачева наповнююся неповторним чуттям радості, особливої легкості, то вплив закарпатського повітря, мабуть, і кілька днів перебування спливають, ніби кілька годин , а потім виникає непереборне бажання завітати ще і ще раз.
Гріє душу і спілкування з давніми цімборами і знайомства з новими уже приятелями і особлива атмосфера неспішного, не суєтного і способу життя, і способу мислення. Взагалі, в кого є бажання зупинитися, озирнутися назад, осмислити пройдений шлях, відвідайте Закарпаття, знаковий край України, де думки чистішають, і думається по особливому. І цього разу, власне як завжди, не міг не відвідати бодай одну виставку творів художників Закарпаття. Завітавши до виставкового центру «Ужгород», мав нагоду познайомитись з картинами Тараса Данилича. Картини митця ніби огортають відвідувача і грають розмаїттям, буянням барв, якими багата Сріберна Земля, та дихають могутнім традиціоналізмом. Уважно розглядаючи роботи художника, які дуже сильно розбурхують уяву, склалося враження, що і гори, і люди, і дерев’яні старовинні церкви, і овочі та фрукти, вийшли з творчих полотен, і вони скрізь, вони переповнюють не тільки виставковий зал, а і все навкруги.
Здається, художник хоче передати і донести до всіх, до всього світу, неповторну красу і Карпатських гір, і віковічних дерев, і навіть присмак чистої-пречистої води з предківських криниць, щоб усі-усі переконалися, що традиції, обряди, звичаї наших предків це і є найвища народна істина, яка діє і має облагороджуючий вплив на всіх нас. Персонажі живописних полотен, передають нині сущим і наступним поколінням традиційні форми духовної і матеріальної культури, вірування, навіть світогляд, народне любомудрствіє, народні промисли.
Дуже ретельно, уважно, чіпко вдивляюся в кожен епізод, я б сказав, епічно-народного творіння «З під каменя вода…». Прадавній Дід з люлькою, що символізує великий родовід талановитих музик, трударів, ремісників Сріберної землі.
Ця картина Тараса Данилича повернула мене до спогадів дитинства…, перша прочитана мною книжка казок у віці 5 років, мала назву «Дідо-Всевідо», тому зроблю припущення, що давній Дід зачинатель предовгого родоводу і Дідо-Всевідо, то родаки, бо з одного краю.
Картини «Сільське весілля», «Свято пророка Іллі в с.Буківцева» дихають духом свята, радості, чистоти.
Вийшов з виставкового центру «Ужгород», переповнений весняними враженнями на вулицю весняного Ужгорода, і подумав, достатньо лише уважно перезирнутися з малярськими роботами ( в даному разі Т.Данилича) і вже ніби пройшов через катарсис душі, завдяки чистій, народній енергетиці, якою діляться з нами картини обдарованого живописця.
Залишається лише додати, що на мій погляд, якщо дистанціюватися від звань і титулів, саме такі творці-художники, як Т.Данилич і є направду народними художниками України, з роси і води Вам, талановитий Земляче.

Андрій Будкевич, Львів-Ужгород-Львів

admin