У суботу в інтернеті з’явилися цікава
інформація. Йдеться у ній про те, що переможці-регіонали вже почали розподіл
міністерських портфелів і губернаторських посад у майбутньому виконавчому
механізмі. А для полегшення процесу створення коаліції – розробили спеціальну
бальну систему.
Полягає ця система в тому, що кожна
політична сила набирає стільки балів, скільки вона має народних депутатів. Таким
чином, усі члени майбутньої коаліції – а їх буде не менше 230 – мають
розподілити 230 балів між собою. Зокрема, 172 бали відійдуть Партії регіонів,
27 – комуністам, 20 – Блоку Литвина. Інші бали розподіляться між рештою
учасників коаліції, які не змогли увійти в неї усією фракцією.
Зачекайте-зачекайте, а чому раптом
вигулькнула цифра 230, а не 243 – адже саме стількома голосами й відправляли у
відставку уряд Тимошенко. І де бали єцунів, які так палко до цього процесу
долучилися?
Втім, все стає зрозумілим, якщо
ознайомитися з тим, скільки кожен такий бал коштує. А розклад такий:
посада віце-прем’єра, міністра і спікера
парламенту – „коштує” 10 балів,
губернатор – 6-8 (у залежності від
області),
голова райради – 4-7 (у залежності від
райради)
і так далі – по низхідній.
А тепер пригадаймо апетити єцунів гнізда
Балогиного. Про це вже розповідалося у кількох попередніх публікаціях. Нагадаємо,
балоган зажадав посади:
міністра внутрішніх справ^
міністра надзвичайних ситуацій^
двох губернаторів (Закарпатської та Івано-Франківської областей)^
першого заступника губернатора Чернівецької області^
голови Держкомлісу4
першого заступника голови Держмитниці…
Посади нижчого рівня навіть не беремо.
Достатньо порахувати кількість балів за ті посади, що ми вже назвали. Отже, два
міністри – 20 балів, два губернатори і один перший заступник – 17-20,
держкомітети – ще 10-15. Таким чином, щоб претендувати на ці призначення єцуни
мали б мати 47-55 балів. А у них – лише 13…
Є таке прислів’я: „Молодці супроти вівці,
а супроти молодця – і самі як вівця”. Це проти закарпатців балогівці –
„молодці”, а донецькі їм – не те що не по зубах, а й навіть більше того – по
сраці копанцем. Оцього копанця ми і побачили, коли пішов конкретний розподіл
майбутніх посад: єцуни опинилися біля
розбитого корита.
І
правильно – треба було у дитинстві казки Пушкіна читати.
Віктор Копанець,
Центр журналістських досліджень
