Майбутнє закарпатської глибинки за сільським туризмом

Відпочинок у селі або садибний туризм ототожнюють із агротуризмом, екологічним або зеленим туризмом. Сільський зелений туризм надає доступні за цінами послуги, особливо привабливий він для міських мешканців, створює нові робочі місця на селі, де сутужно з роботою. Але, на переконання Богдана Пранничука, цю діяльність не можна вважати власне бізнесовою (певний прибуток можливий упродовж одного-двох місяців на рік), а в законодавчих актах вона має визначатися як складова сільських соціальних програм. Досвіду ведення сільського туризму закарпатці набиралися в сусідів із Івано-Франківщини, хоча також маємо чим привабити туристів: закарпатські замки, мінеральні джерела, туристичний винний шлях… Існує думка, що саме закарпатське чиновництво гальмує розвиток у регіоні зеленого туризму, тоді як у сусідів влада всіляко сприяє і підтримує його розвиток. Свої функції закарпатські чиновники від туризму вбачають переважно як функції контролерів і фіскальників. Відповідно, власники закарпатських садиб неохоче рекламують свої можливості, побоюючись податкової інспекції, санепідемстанції, управління у справах захисту прав споживачів, пожежної охорони, електронагляду. Від власника садиби можуть вимагати сплачувати за тарифами, передбаченими для власника готелю. Власники садиб зізнаються також, що не завжди зустрічають доброзичливість і з боку своїх односельців, бо є заздрість. Недостатньо активно підтримує власників сільських садиб Спілка сприяння сільському зеленому туризму в Україні.

Голова Міжгірської районної спілки агротуризму “Полонина” Михайло Гичка розповів, що на Міжгірщині функціонують 42 сільські садиби, розташовані переважно біля канатних доріг, а ось у мальовничому селі Синевир є тільки одна — його зелена садиба “Бокораш”. У господі 5 кімнат (в одній мешкає родина Михайла Гички), зазвичай тут по 10—15 днів відпочивають 8 гостей. Садиба має сауну, колибу, міні-музей, де зберігаються близько тисячі експонатів, мікроавтобус для транспортного забезпечення екскурсій, які гостям організовують власники садиби. Отримані кошти вкладаються в розвиток садиби, переважно на покращення умов.

З цього й інших успішних прикладів функціонування сільських садиб напрошується висновок: майбутнє мальовничої та екологічно чистої закарпатської глибинки — рано чи пізно — за сільським зеленим туризмом.

admin