Якби в Законі
про вибори Президента
країни існував пункт про те, що Президентом
може бути обраний лише той кандидат, що
набрав 50 і більше відсотків голосів
виборців – в таких закликах був би сенс.
Якби в Законі мова йшла про легітимність
виборів лише в разі явки на них понад
50 відсотків виборців – такі заклики
також були б зрозумілі. Якби голоси тих,
хто не підтримав жодного кандидата,
були вирішальними – і в такому випадку
можна було виправдити подібні заклики.
Але
таких позицій в Законі про вибори
Президента країни наразі немає. Тож,
який сенс в подібних закликах? Та дуже
просто: підживлювати в українцях
розчарування та апатію до того, що
відбувається в країні – це «чорна»
передвиборча технологія, покликана
забезпечити одному з претендентів
перемогу.
Ми унікальна
країна. Скажіть, де ще в умовах економічної
кризи проти Уряду гуртуються Президент
та парламент? Причому, гуртуються не
для того, щоб подолати наслідки кризи,
а лише з метою розтягти бойовоі дії по
кількох фронтах. Ніщивна критика всіх
започаткованих антикризових реформ
Уряду, бескінечне ветування будь-яких
постанов Кабміну, покликаних стабілізувати
економічну ситуацію в країні… Де ще, в
якій іншій країні законотворці та Гарант
Конституції так дружньо працювали не
на покращення життя країни, не проти
кризи, а проти власного Уряду? Я схиляю
голову перед мужністю Тимошенко, перед
її вмінням поставити інтереси країни
понад усе. Чи багато ви знаєте політиків,
які б на нескінченні напади та
обвинувачення, постійні встромлення
палок в колеса зуміли, сціпивши зуби,
працювати далі, а не піти, гримнувши
дверима? Що могло бути простіше: залишити
відповідальну посаду, знявши з себе
будь-яку відповідальність. «Я умиваю
руки…», – казав відомий біблейський
персонаж. До яких наслідків це призвело,
нам всім добре відомо.
І зараз, для
того, щоб розпочалася стабілізація
економічних процесів в країні,
українцям необхідно, насамперед,
визначитися і обрати Президента. Обрати
курс країни на найближчі п’ять років.
Чи у нас не вистачить мудрості зробити
це? В народі кажуть: якщо хочеш, щоб щось
було зроблено добре – зроби це сам.
Звісно, простіше залишатися осторонь
від подій, які зараз відбуваються в
державі. Але кому від того стане краще?
Ти не прийдеш на вибори – але Президента
буде обрано і без тебе. Ти проголосуєш
проти обох – але Президентом все-рівно
стане хтось з двох. «Умивши руки», ти
віддаєш долю своєї країни на милість
іншим. Від тебе вимагається так мало –
прийти на вибори і власноруч обрати для
нашої країни її подальшу долю. Так мало
і, водночас, так багато – не бути байдужим,
не знехтувати правом голосу.
Андрій
Риба,
депутат
Ужгородської міської ради
