Гравій для "хатинки" чиновника. Природолюби погорєлови й балки нищать живі водні ресурси краю

Начальник головного управління “Закарпатдержрибоохорона” Анатолій Сорокін, в.о. заступника начальника Олег Ополонський та завідуючий сектором іхтіології Ігор Великопольський на прес-конференції у прес-центрі “Нове Закарпаття” розповіли про те, як чиниться свавілля з боку посадовців, а також підрядників, які порушують проектні вимоги, втручаються у русла гірських річок, через що у селах зникає вода, гинуть водні живі ресурси. Відповідальні особи нехтують приписами про призупинення робіт через небезпеку для живої природи, ігноруються до 70 % звернень до природоохоронного прокурора (на будівництво “хатинки” якого, кажуть, використано чимало річкового гравію), а також до водгоспу, екологічної інспекції, обласної влади. З метою максимально здешевити виконання робіт у проекти не вноситься необхідний комплекс природоохоронних заходів (про це йдеться хіба що поверховими штрихами), не береться до уваги рибно-господарська характеристика водних об’єктів, кошторисом не передбачаються компенсаційні кошти, відсутня комплексна оцінка впливу на живі водні ресурси внаслідок проведення таких робіт, а на власний розсуд виконавців лишається те, як організовувати переїзди та рух через водне русло, як копати траншеї та будувати водовідводи, як вести роботи безпосередньо на руслі або змінювати його глибину й ширину.

Попри те, що Закарпатдержрибохорона в усіх без винятку висновках екологічної експертизи вказує, що роботи на відкритому руслі, в нерестовий період риб заборонені або ж мають бути погоджені з управлінням, упродовж останніх 3 років, за словами Анатолія Сорокіна, наша Срібна Земля за неконтрольованою розритістю русел річок уподібнилася американському Клондайку часів золотої лихоманки. Практично через кожен кілометр на р. Тиса працюють потужні екскаватори, які вибирають з річки пісок та гравій, завдаючи шкоди довкіллю, безвідповідально втручаються в протипаводкові укріплення берегів, знищуючи їх заради наживи. Однак попри таке відверте варварство і порушення законодавства, реакції та втручання з боку екологічної інспекції, донедавна керованої Андрієм Погорєловим, жодних! Погорєловська служба дала “зелене світло” ТОВ “Коватехбуд”: після робіт на р. Уж поблизу с. Забрідь Великоберезнянського району виконавець закопав гравійно-піщаною сумішшю риби (практично всі види занесені до Червоної книги України) на суму 1 млн. 800 тис. грн. Причиною стало те, що ТОВ дуже вже поспішало завершити свої роботи з використанням потужної японської техніки і замість 6 місяців (на цей термін йому був наданий дозвіл) “оптимізувало” виробництво за … 20 днів. Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області під егідою природолюба А.Погорєлова категорично відсторонилося, маючи чітку вказівку: не реагувати!

Невідомо, яку “дамбу” збиралося звести підприємство поблизу мосту в руслі р. Шопурка в с. Бичків на Тячівщині, яке незаконно, без документів добувало з русла гірської річки гравійну суміш як будівельний матеріал і встигло вивезти 1263 кубометрів гравію з площі 700 кв. м. При цьому в руслі річки залишився котлован завглибшки 2, 5 м.(глибина русла 1 метр). Тим, що ст. Водного кодексу забороняє видобувати корисні копалини (пісок, гальку, гравій) у руслах малих та гірських річок абсолютно не переймаються відповідальні особи, що у своїй роботі покликані безпосередньо керуватися правовими основами Водного кодексу. Додамо, наступного місяця суд має розглянути законність ведення таких робіт і є сподівання, що за не
законний забір гравію винуватцям доведеться таки повернути кошти й відповісти за порушення Водного законодавства. Також представники ЗМІ дізналися, що, традиційно, окрім ТОВ “Коватехбуд”, ще й такі підприємства як ВАТ ПМК-77 (м. Мукачево), ВАТ ПМК -78 (м. Виноградів) та ВАТ ПМК -240 м. Хуст) постійно виграють усі конкурси на берегоукріплення та отримують замовлення на розчищення русел. Державні підприємства від цих процесів усуваються, а ось державні кошти на ці роботи отримує й спрямовує Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єднань Закарпатської області.

Гості прес-центру надали також фото- та відеоматеріали про факти порушень водного фонду Закарпаття. До слова, саме у нас ще збереглися двадцять іхтіологічних різновидів, які занесені до Червоної книги України, але Погорєлов, який, кажуть, видає свою “червону” книгу, на ділі докладає максимальних зусиль, щоб рідкісні мешканці водного світу зникли назавжди.

admin