У приязній атмосфері зустрічі Сергій Ратушняк розповів рахівчанам, що і чому спонукало його взяти участь у президентських виборах. Найбільше, що хвилює нашого земляка – це необхідність для Закарпаття позбутися комплексу меншовартості на фоні держави, а також ролі балогівської вотчини, необхідність зупинити хаос і свавілля в державі, підняти Україну і край на новий рівень розвитку. Сергій Ратушняк має поламати консервативне бачення Україною Закарпаття як краю покірних і безсловесних рабів, якими заправляє Балога і «Барва». Ми зможемо розвивати економіку і соціально-гуманітарні сфери регіону, але тільки зламавши злочинну вертикаль влади в області й країні. З’ясовується, що сусідня Івано-Франківщина перевищує нас за всіма соціально-економічними показниками, в тому числі за рівнем освіти. Як відомо, Сергій Ратушняк свого часу відкрив вищі учбові заклади в Ужгороді і в Мукачеві, хотів відкрити вузи у Рахові й Хусті, але йому не дали цього зробити.
Дотаційну до 90 % Рахіщину можна витягнути з глибокої кризи через розвиток лісозаготівельної, лісопереробної, туристичної галузей, зокрема, зеленого туризму, організації заготівлі та переробки грибів і ягід на власних міні-підприємствах з виробництвом екологічно чистих консервів, соків тощо. Натомість люди, які живуть практично серед лісу, купують дрова за 2, 5 тисячі гривень за машину дров, що є практично єдиним джерелом тепла, бо села Рахівщини негазифіковані. При цьому люди на зустрічі визнавали, що електричне опалення для них є більш доцільним і вигідним, ніж газ. Старше покоління рахівчан ще пам’ятає, як церква, сільрада, багатодітні родини забезпечувалися власниками лісосік безкоштовно й позачергово. Кандидат в Президенти України Сергій Ратушняк вважає ситуацію у районі, коли людей практично грабують, продаючи їм дрова, є проявом бандитизму: «Рахівщину треба негайно рятувати!» У районі зупинилася лісопереробка, яка колись годувала цей регіон. Злодійкувата держава створила можливості для того, що близько
На зустрічі з рахівчанами Сергій Ратушняк розповів, як в Україні утворилася олігархія і як розікрали державу, а зараз знову готуються провести новий перерозподіл країни, який зробить простих людей ще біднішими. Закарпатський кандидат проти того, щоб Закарпаття й Україна деградували далі і пропонує послідовні й чіткі шляхи виходу з кризи, які виклав у своїй передвиборчій програмі. Він закликає кожного громадянина до конкретних дій, щоб поміняти ситуацію навколо себе на краще. Нині ми маємо шанс змінити наше життя на краще поки що цивілізованим мирним шляхом, із бюлетенем у руках. З першого кроку починається довгий шлях, а добрі справи – з бажання їх робити. Як це було з появою пам’ятника Духновичу в Ужгороді
, який Ратушняк збудував за власні кошти. На думку кандидата в Президенти, необхідно змінити гімн України, який стверджує і оспівує і стверджує нашу нерішучість, у тому числі у ставленні до «воріженьок» (ворогів), поділився баченням гуманітарного блоку питань, зокрема, стосовно дітей із неповних родин та матерів, які змушені самі «вибивати» з колишніх чоловіків аліменти, хоча це є функцією держави.
Сергій Ратушняк застеріг людей не піддаватися на спокуси приватних пенсійних фондів, які по своїй суті є новими «МММ». 600-700 гривень пенсії, яку отримують переважна більшість рахівчан –це вартість сніданку таких для зажерілих чиновників. Закарпатський кандидат в Президенти пропонує провести пенсійну реформу, яка передбачає верхній рівень пенсій (деякі українські пенсіонери отримують до 150 тис. грн.) на кілька найближчих років призупинити на рівні 5 тис.грн. і зосередитися на зростанні найнижчої пенсії, піднявши її до 1, 5 тис. грн. На сьогодні жодна партія чи фракція, жоден інший кандидат у президенти не роблять навіть спроби припинити це неподобство – приниження старшого населення жалюгідними подачками, які у нас називаються «пенсія». Крім того, що вони мізерні, виплату їх затримують. Так, велика родина рахівчанина Миколи Ференца змушена була голодувати на Різдво Христове. Також присутні констатували, що Сергій Ратушняк – єдиний серед кандидатів в Президенти України, котрий відвідав Рахівщину, і кого дійсно турбує майбутнє рідного краю й України. Не дивно, адже інші кандидати розглядають наш регіон винятково як провінційний придаток, де можна на загарбаних гектарах рекреаційного призначення збудувати королівські палаци, не вклавши в розвиток місцевої економіки жодної копійки, або безконтрольно рубати і вивозити ліс-кругляк, мінеральні води.
