Психічно хворий закарпатець зарубав свого батька

Не поталанило у цьому плані й подружжю Д. зі села Бадалово
Берегівського району Закарпатської області. Єдиний син Елемір ще в
юності невиліковно захворів. Отримав інвалідність, і протягом 20 років
знаходився на спецобліку в психіатричній лікарні. Час від часу рідні
відправляли його на стаціонарне лікування в медзаклад. Потім він знову
повертався додому. Боляче було батькам спостерігати за сином, якому вже
минуло 39 років. Адже ні користі, ні радості від нього не було. Тішило
хіба те, що нікому біди не чинив, ходив навколишніми селами, добрі
люди давали якусь копійчину або гостинця. Інколи в сільському магазині
брав продукти у борг і завжди після отримання пенсії повертав гроші.
Старий же Елемір останнім часом важко хворів, рідко піднімався з ліжка.

А
нещодавно в передобідню пору до сільського голови Бадалова Андрія Нодя
прибігли стурбовані селяни, які мешкають неподалік обійстя сім’ї Д.
Люди були вкрай стурбовані, розповіли про підозрілі крики у будинку
сусідів, припускали, що в психічно хворого інваліда, мабуть, чергове
загострення, бо він бешкетує. Бадалово обслуговує старший дільничний
берегівської міліції ст. лейтенант Арпад Гомокі. Незважаючи на те, що
він порівняно молодий працівник, однак добросовісним ставленням до
служби встиг вже завоювати серед колег та населення повагу і авторитет.
Завжди відгукується на проблеми жителів, тісно взаємодіє із місцевою
владою та органами самоврядування. А обслуговувати йому та двом
молодшим колегам Ярославу Сайкову та Адальберту Фозекошу доводиться
півтора десятка населених пунктів.

Саме того дня “шериф” Гомокі
проводив обстеження виборчої дільниці у сусідньому селі Варієво. Тож
сільський голова Бадалова зателефонував Арпаду. Правоохоронець вирушив
за вказаною адресою. Дорогою дільничний інспектор зв’язався зі своїм
безпосереднім керівником, начальником служби ДІМ райвідділу Іваном
Фединишинцем. Той проінструктував і порадив бути особливо обережним,
адже від психічно хворої людини можна чекати будь-що. Керівник
берегівських “шерифів” також направив на допомогу у Бадалово інших
дільничних міліціонерів Ярослава Сайкова та Адальберта Фозекоша.

На
обійсті Арпад Гомокі застав жахливу картину: у закривавлений кімнаті
лежав труп глави сімейства із рубаними ранами на голові! Відповідне
повідомлення невдовзі надійшло у чергову частину Берегівського
райвідділу міліції, і в згаданий населений пункт виїхала
слідчо-оперативна група та експерт-криміналіст. Від сусідів дільничний
довідався: Елемір подався до ріки Тиси, яка протікає неподалік.
Міліціонер вирушив у вказаному напрямку і ще до приїзду колег сам
затримав озвірілого від помутніння розуму вбивцю. У нього вилучили
знаряддя злочину – сокиру.

Обставини цієї трагедії тепер з’ясовує
слідчий Берегівського РВ ГУМВС Яна Денисюк. Стало відомо, що цю
трагедію можна було передбачити і попередити. Останнім часом психічно
хворий син, перебуваючи вдома, безперервно співав. Це дратувало
немічного батька. Чоловік якось сказав дружині: мабуть, пора нащадка
знову відправити в лікарню. Той також почув це…

Наступного дня
Елемір-молодший попросив неньку піти до сусідів позичити кави. Жінка
відлучилася на 10-15 хвилин. Цього часу вистачило, щоб син зарубав
немічного батька. Добре, що згодом вгамувався і не накоїв іншої біди.
Тепер він під охороною міліції перебуває у психлікарні, повідомили в ВЗГ ГУ МВС України в Закарпатській області.

admin