Сергій Ратушняк став Людиною року-2009 на Закарпатті

На перше місце з великим відривом вийшов міський голова Ужгорода Сергій Ратушняк. Він є першим закарпатцем за всю історію незалежної України, хто бере участь у президентських перегонах. Тепер саме він, а не Віктор Балога є уособленням Закарпаття на Печерських пагорбах столиці. Будучи людиною діла, він і за словом не лізе в кишеню. Реконструкція єдиного в місті проспекту, ремонт двох мостів, збільшення часу роботи міського водогону говорять самі за себе. До слів же С.Ратушняка зараз дослухаються мільйони українців і не тільки. Він не дозволив перетворити Закарпаття на застійне болото під клановим контролем, упродовж багатьох років мужньо воюючи з місцевим Голіафом, який в різні часи приймав різні подоби. Відтак мер знайшов у собі сили виступити за честь і гідність усіх українців, пропонуючи реальні і головне конкретні шляхи виходу з нинішньої кризи – у галузі енергетики і енергозбереження, агарному секторі, соціальній і гуманітарній сфері.

На другому місці у рейтингу опинився екс-голова Секретаріату Президента Віктор Балога, який стрімко втратив вплив на загальноукраїнські процеси, але поки ще керує підконтрольними йому губернатором Закарпаття Олегом Гаваші та головою обласної ради Михайлом Кічковським. Після відставки заявив про себе лише кількома туманними інтерв’ю і перетворився на геть не публічну людину, сильно поступившись своїм молодшим братам Іванові і Павлові. Очолюване ним політико-бізнесове угруповання не змогло здійснити власну гру на нинішніх виборах. Довго вагаючись між Ю.Тимошенко і В.Януковичем, воно врешті-решт отримало гарбуза і там, і там, що робить його перспективи після лютого 2010 р. максимально проблематичними.

Третє місце посів апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік. Його принципова позиція по неучасті церкви у партійно-політичній боротьбі мирян тільки зміцнює його духовну владу над умами значної частини закарпатців. Блискучий менеджер зміг вирішити біль-шість майнових конф-ліктів, які дісталися йому у спадок. Маючи за собою потужну підтримку Ватикану і Святішого Отця, від якого нещодавно отримав чергове благословення, він повною мірою покладається на внутрішній потенціал власної пастви, здійснює ледве не щотижневі візитації у парафії – частіше, ніж будь-хто інший з його попередників. Цього року уродженець Словаччини зробив мужній крок, прийнявши українське громадянство і відмовившись від попереднього, втративши відомі вигоди громадянина держави Шенгенської зони.

На четверте місце вийшов народний депутат Сергій Мошак. Виходець із Закарпаття не втрачає тісного зв’язку з рідним краєм. Більш того, останнім часом значно посилює свій вплив в області. Нині він відповідає за передвиборну роботу у п’яти районах Закарпаття. Висловлюється категорично проти співпраці своєї Партії регіонів з різними ситуативними попутниками. З ним пов’язують свої надії місцеві регіонали, незадоволені недооцінкою свого кадрового ресурсу з боку обласної влади, засиллям у місцевому бізнесі одного клану.

П’яте місце зайняв теж народний депутат Станіслав Аржевітін, який гідно витримав балогівський натиск і не дозволив розвалити обласну парторганізацію «Нашої України». Хоч цю назву компрометує однойменна фракція обласної ради, яка вже не має жодного відношення до партії, люди поступово починають розуміти, хто є хто. Керівник парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності відомий своїм меценатством – як у рідній Колочаві, де щокварталу відкриває якийсь новий культурницький об’єкт, так і в обласному масштабі, а також на рівні київського земляцтва закарпатців, яке він очолює. &
nbsp^

На шосту сходинку піднявся начальник ГУ УМВС в Закарпатській області Павло Кононенко. Якщо багато політиків ідуть на війну з корупцією тільки для того, щоб при першій ліпшій нагоді здатися їй у полон, то генерал-майор веде цю боротьбу на ділі, називаючи речі своїми іменами і обрубуючи мацаки місцевого спрута, котрий давно вже прагне задушити міліціонера у своїх обіймах. Але не на того напали.

На сьомому місці народний депутат, лідер обласної організації БЮТ Олександр Кеменяш. Він очолює політичну силу, котра виступає в області як послідовна опозиція, викриває численні махінації влади.

Восьмим став міський голова Берегова Ішван Гайдош. Під його керівництвом Берегово поступово європеїзується, перетворюється із заштатного містечка, яким воно було за радянського режиму, на сучасне цивілізоване місто, на один з упорядкованих передпокоїв України, по якому судять про всю державу. Як політик він відзначається схильністю стримувати гарячі голови від відвертого екстремізму, що позитивно сприймається загалом.

Дев’яте місце – у сільського голови Баранинців Павла Чучки. Витримавши кількарічну боротьбу за право творити добро для рідного села, він почав реалізовувати свою програму. Його проект енергоощадної каналізації та очисних споруд переміг на всеукраїнському конкурсі проектів місцевого самоврядування. Баранинці увійшли до списку 115 найуспішніших населених пунктів України.

Замикає десятку лідерів голова управи крайового товариства «Просвіта» і координатор Українського Національного Об’єднання (УНО) Павло Федака. Він очолював боротьбу з антидержавними проявами на Закарпатті, які при потуранні обласної влади знайшли свій вираз у сепаратистському рухові політичного русинства. Був організатором протестних акцій з вимогою відставки губернатора О.Гаваші та інших посадових осіб.

Найвпливовішою серед закарпатських жінок поправу виявилася Марія Бадида начальник Ужгородської міської податкової інспекції. Заслужене визнання до Марії Петрівни прийшло завдяки багаторічній невтомній праці, допомозі церковним громадам та культурно-просвітницьким проектам. У цьому році Марія Бадида була також серед переможниць Всеукраїнського конкурсу «Жінка третього тисячоліття».

До п’ятірки найвпливовіших жінок Закарпаття увійшли також Юліана Бедь– секретар Ужгородської міської ради, Мирослава Каламуняк–депутат Закарпатської обласної ради, Світлана Мітряєва– директор Закарпатської філії Національного інституту стратегічних досліджень, та бізнес-вумен Таміла Омельченко.

admin