Паркур: «Не існує меж – є тільки перешкоди»

На підтвердження того, що трейсери спроможні швидше від будь-кого опинитися у певній точці міста без спеціального спорядження виключно завдяки вмілому застосуванню власної сили і вишколу, вони продемонстрували представникам ЗМІ свій відеоролик, пронизаний життєствердною експресією. Сконцентрувавши здорову енергію у тренованому тілі, трейсер кидає виклик буденності, подеколи немислимої зухвалості: перестрибує з даху на дах 9-поверхівок, біжить перилами мосту через річку. Дивитися фільм, не затамувавши подих, неможливо. Приємно, що за цим стоїть не надривне безголів’я, а цілком адекватне переконання у тому, що людські можливості безмежні. Денис (він виконує трюки) розповів, що спочатку сто разів відпрацьовував стрибки на землі «з бетонки на бетонку», перш ніж стрибнути з даху на дах. Для підкорення 3-метрової висоти спочатку необхідно освоїти стрибки з метрової і двометрової… Трейсери відпрацьовують свої екстремальні трюки по 8 років, тому легковажно повторювати побачене категорично забороняється.

На захоплення ужгородських трейсерів сильний вплив мав французький фантастичний акро-бойовик «13 район». Паркур є поєднанням акробатики, легкої атлетики тощо, де не накачують залізом м’язи, як у спортзалі, внаслідок чого «штучна» м’язова маса не відповідає фізичній силі «качка». Їхнє захоплення не є фінансово затратним, оскільки для занять достатньо простих бігових кросівок і спортивки. Досягнення мети дається виключно з використанням власного тіла, сили духу і самодисципліни. Перевага цих юнаків у тому, що вони вже переконалися: людина може дуже багато, оскільки має здатність долати будь-які перешкоди, тільки цього треба дуже хотіти, бути наполегливим і послідовним. Обидва трейсери зізнаються, що до того, як відкрили для себе паркур, мали проблеми зі здоров’ям, не могли елементарно підтягнутися на турніку, але тепер це позаду. Поки що хлопці не думають про роботу у службах, де їхні виняткові навики могли б знадобитися (міліція, спецназ, пожежна охорона), але поділитися ними та навчити готові. Їхня молодіжна громадська організація «Сакура 7.0» звернулася до управління культури, спорту сім’ї та молоді Ужгродської міської ради: трейсери зібрали 400 підписів на підтримку ідеї створити майданчик для паркуру, розробили власний ескіз-план, провели необхідні розрахунки. Вони впевнені у підтримці з боку міського голови, який сам є людиною спортивною та вболіває за майбутнє молоді.

Насамкінець гості прес-центру, які свого часу пережили переломи кісток, проблеми з суглобами та місяці відновлення після отриманих травм, звернулися до новачків, захоплених паркуром, пам’ятати про терплячість, послідовність і виваженість, адже для досягнень у паркурі потрібні роки наполегливих тренувань. Не ризикувати здоров’ям і життям. Шістнадцятирічним бажано не поспішати зі стрибками з висоти, що є небезпечним для їхніх суглобів. Це не змагальницький вид спорту, він не для тих, хто прагне перевершити товариша, виконати небезпечніший трюк будь-якою ціною. «Я йду по життю з паркуром» можуть стверджувати тільки ті, хто сповідує здоровий глузд і поміркованість так само, як і непереборне бажання подолати будь-яку перешкоду…

admin