Наум Рєпкін провів невеликий екскурс у історію, нагадавши, як в 1972 році в Ужгороді з’явилися перші натрієві світильники. 50 штук їх було встановлено в столиці Закарпаття, тоді як у столиці України з’явилося тільки 20. Про що це свідчить? “Міськвітло” у нас завжди було на передовій сучасних світлотехнічних нововведеь, адже освітлення міста, зокрема, нічної пори, забезпечує його повноцінну життєдіяльність, гарантує безпеку транспортного руху та безпосередньо безпеку мешканців і свідчить про рівень цивілізованості. Через 4 роки після цього в Ужгороді не випадково відбулася Всесоюзна світло-технічна конференція, яка представила практично всю географію тодішнього Союзу, від Петропавловська-Камчатського до Прибалтики, у її роботі взяли участь 80 фахівців. Йшлося про естетику зовнішнього освітлення. Було заборонено встановлювати масивні бетонні світло-опори вагою в тонну, що містили
Як поінформував Сергій Чорний, на сьогодні в Ужгороді є близько 5 тисяч світлоточок, із них близько 2 тисяч світлоточок — це лапочки світлорозжарювання, про які час забути через їхню економічну збитковість, а термін дії лампочки розжарювання становить 3 тижні. Питанням заміни їх на нові енергоощадні світильники наразі і займається Міськсвітло. Наявними нині засобами і силами підтримується система освітлення центральних магістралей Ужгорода, а також там, де має місце інтенсивний рух, натомість неосвітленні ділянки можуть спричиняти травматизм. Чимало зусиль приділяється внутріквартальному освітленню, яке після здачі житла в експлуатацію не було передане на баланс ні Міськсвітлу, ні ЖРЕРам, які обслуговують ці території. За адресою Минайська, 15—29, із 70 світильників уже почали працювати 50. Проблемними залишаються підземні кабельні комунікації: термін експлуатації електрокабелів, закладених у 80-ті роки, давно завершився, вони знищені корінням зелених насаджень, а тому привести їх до ладу значно важче, ніж повітряні кабелі.
Сергій Чорний каже, що у КП “Міськсвітло” склався новий штат молодих досвідчених електриків, які можуть ефективно вирішувати завдання будь-якої складності, але, на жаль, виконання робіт у повному і бажаному обсязі гальмується через фінансування.
З огляду на те, що сучасне життя вимагає запровадження технологій енергозбереження, в обласному центрі Закарпаття стартує проект «Ужгород – місто майбутнього». По вул. Уральська (біля главпоштампту) вже появився перший діодний світильник. Світлана Долінай зізналася, що була приємно вражена тим, що міський голова Сергій Ратушняк проявив зацікавленіть, під’їхав увечері і особисто пильно спостерігав за показами приладів, які доводили, що встановлена нова лампа споживає утричі менше електроенргії ніж та, що висить поруч, а світла дає удвічі більше. Більше того, світло не жовте і мерехтливе, а біле, що створює чітку майже стовідсоткову видимість. Вочевидь, переконана Світл
ана Долинай, без зацікавленості та участі міського голови цьому проекту не бувати в Ужгороді. А так ми, певною мірою, на порозі революцію в освітленні міських вулиць. Є бажання встановити принаймні тисячу таких світильників.
У чому їх особливості? Світлодіоди – це напівпровідниковий пристрій, що перетворює електричний струм безпосередньо на світлове випромінювання, і це можна зробити майже без втрат. Світлодіод механічно міцний і винятково надійний, його термін служби — 100 тисяч годин, що майже у 100 разів більше, ніж у лампи розжарювання, і в 5-10 разів більше, ніж у газорозрядної. Зрештою, світлодіод — низьковольтний електропристрій, а тому, безпечний. Світлодіодний світильник дає світло з вищою контрастністю ( в 400 разів, ніж у газорозрядних ламп), що покращує якість освітлення об’єкту. Світлодіодні світильники є екологічно чистими та не потребують спеціальних умов по обслуговуванню й утилізації. Термін їх служби значно перевищує існуючі аналоги (термін безперервної роботи світильника не менше 80 тис. годин, що еквівалентне 25 рокам експлуатації при 10–годинній роботі протягом дня). Причому, це не термін коли світлодіоди виходять з ладу, а приблизно в цей час зниження його світлового потоку досягає 50 %. Не можна не відмітити і повну відсутність загрози перевантаження електромереж у момент включення.
На жаль, це задоволення дороговартісне. Один світильник “тягне” орієнтовно на 1 тис.доларів, тому укладено домовленості на їх придбання з угорськими банками, а також ЄБРР. Вони готові кредитувати подібні програми, запевнила Світлана Долінай, але за умови зацікавленості міської влади, Міськсвітла. А такі зацікавленість і розуміння, каже п. Долінай, вона знайшла, й тому замахнулися на цей амбіційний проект. Що безсумнівно (і похвально), він перший на теренах України. Світ впевнено переходить на новий енергозберігаючий тип освітлення міст, вулиць: Канади, США, Китаю, Ізраїлю (і навіть Пентагон) тепер освітлені світлодіодами, Росія також реалізує вже подібні проекти. Чому ми повинні залишатися осторонь? Попри те, що пострадянський простір чомусь “гальмує”, ми за цей проект взялися. “Адже ми Європа”, — каже п. Долінай. А лампи не б’ються, не ламаються, на них пробували наїжджати навіть автівкою, і дарма. Світлодіоди такі дрібні, що до таких випробувань їм байдуже! Антивандального захисту вони не потребують.
ЄБРР виділив суму для кредитування програми енергозбереження на 6 років, кредит виплачуватиме Міськсвітло за рахунок економії електроенергії ( на сьогодні це 30 тис. Грн. на місяць), окупитися це має за 5 років, а після розрахунку з банком за кредитом світильники стають власністю міста. Нам потрібне місто, в якому жити зручно і комфортно. І ми, зрештою, будемо жити саме у такому місті! А також зовсім не виключено, що настане час, коли… Ужгород продаватиме електроенергію Закарпаттяобленерго. Але це дещо інша тема.
