Невидимі написи на Туринській плащаниці доводять справжність реліквії

Історик архівів Ватикану Барбара Фрале стверджує, що змогла частково прочитати практично невидимі написи на Туринської плащаниці, які нібито доводять справжність знаменитої християнської реліквії.

За словами дослідниці, сучасні комп’ютерні технології допомогли їй прочитати слова грецькою, латинською та арамейською мовами. Наприклад, Фрале вдалося розглянути напис “Ісус Назарянин”, зроблену по-грецьки.

На її думку, це означає, що полотно не може бути середньовічної підробкою, так як в ті часи жоден християнин, нехай і фальсифікатор, не міг би назвати Христа просто назореєм (Назарянином, тобто жителем Назарету), не вказавши на його божественне походження.

За версією Фрале, табличку з ім’ям прикріпили до плащаниці, в яку, за переказами, було загорнуте тіло Христа, щоб близькі змогли впізнати останки і поховати покійного. Метали, що містилися в чорнилі того часу, могли перейти на тканину, вважає дослідниця.

Фрале розповіла, що літери на полотні бачили й раніше, однак дослідники не звертали на них уваги через переконання про підробку плащаниці. Воно грунтується на результатах радіовуглецевого аналізу: в 1988 році цей тест був проведений в трьох лабораторіях, які незалежно один від одного датували реліквію XII-XIV століттями.

Історик з Ватикану вважає, що написи на плащаниці підтверджують євангельські описи останніх годин життя Христа. Зокрема, на її думку, напис грецькою, яку можна прочитати як “знятий в дев’ятій годині”, вказує на час смерті Сина Божого, яке повідомляється в священних текстах.

Фрале вивчила збільшене зображення фрагмента плащаниці, на якому можна бачити щонайменше сім слів. Один короткий напис арамейською мовою, надрукований в районі ймовірного лику Христа, їй перевести не вдалося^ латинські букви iber історик розцінила як вказівка на імператора Тіберія (Tiberius), у правління якого, згідно з Біблією, був розп’ятий Ісус Христос.

За переказами, в плащаницю – чотириметровий шматок полотна – тіло Христа після хресних мук і смерті загорнув Йосип Аримафейський. Деякі віруючі вважають, що на тканині залишилися справжні відбитки тіла і лику Спасителя. Римсько-католицька церква ніколи офіційно не визнавала плащаницю ані справжньою, ані підробленою. Реліквія зберігається в соборі Івана Хрестителя в Турині.

У квітні 2009 року ЗМІ повідомляли про інше твердження щодо історії плащаниці, зроблене Барбарою Фрале. Вона заявила, що реліквія більше ста років належала тамплієрам, а це означає, що лицарі ордена, всупереч підозрам, не поклонялися язичницьким ідолам.

admin