Федір Брецко, вчитель історії та правознавства
— Те, що ЗНО витягли за межі навчального процесу, вважаю позитивним.
По-перше, не зриватиметься навчальний процес школи. Адже при проведенні
тестувань, коли ще тривав навчальний рік, потрібно було заміняти
вчителів, на час тестування звільняти школу тощо. По-друге, не всі ж
діти вступають у вузи. Увага акцентувалася на тих, хто проходив ЗНО, а
як бути з іншими? Тому державну підсумкову атестацію потрібно завершити
і лише потім починати ЗНО. Схвалюю і те, що враховуватиметься середній
бал атестата. Однозначно, за нього учні тепер будуть боротися.
На мою думку, складнощі з проведенням ЗНО існують тому, бо на систему
тестування ми перейшли трохи зарано, тож перші роки й важкі. Гадаю,
через кілька років усе владнається. Система ЗНО давно діє в розвинених
країнах, тому має діяти й у нас. Полегшить цей процес те, що у старшій
школі працюємо за профільною програмою. А загалом, гадаю, через кілька
років тестування будуть проходити у режимі он-лайн, тож усі суб’єктивні
фактори відпадуть самі по собі. А поки що добре було б, якби ЗНО
проводилося в центрах тестування, а не в загальноосвітніх школах. Те,
що забрали від вузів, віддали школі, а це не є дуже правильно. Аби
тестування було справді незалежним, воно не має проводитися ні у школі,
ні у вузі.
Тетяна Кіндюх, вчителька математики
— Незалежне оцінювання має бути незалежним від школи, тобто проходити
не на базі шкіл, не під контролем своїх же вчителів. Тому те, що ЗНО
переставили після складання екзаменів, це дуже добре. Вступна кампанія
до державної підсумкової атестації не має ніякого стосунку, це різні
речі.
Інша річ, що завдання ЗНО — це завдання за весь шкільний курс. Можливо,
доцільно було би Міністерству освіти відвести друге півріччя на
повторення вивченого у школі матеріалу. Бо ми закінчуємо програмний
матеріал у середині травня і повністю пройти повторення не встигаємо.
Адже програми перевантажені, об’єм великий і скласти іспит із
математики дуже важко. Або доцільно було б полегшити програму. Водночас
математика — це рівень логіки, мислення. Це не технічні речі. Тож
недарма сертифікат саме з математики є одним з обов’язкових.
Ельвіра Чоповдя, вчителька української мови та літератури
— Наразі важко сказати, чи є скорочення терміну підготовки до ЗНО
негативним або позитивним нововведенням. Приміром, українська мова та
література — дуже складний предмет для тестування. Питання, винесені в
тестування, настільки всебічно охоплюють усю програму, всі навички
учня, що й не знаю, чи бодай вчителеві було би так просто скласти лише
українську. Це тести, аудіювання, творче завдання, література. Це
чотири напрямки, за якими маємо підготувати учня. Шкільна ж програма
11-го класу передбачає дві години мови й дві години літератури на
тиждень. Втиснути все разом із підготовкою до тестування у відведені
години неможливо. Відтак і учні, й учитель надзвичайно перевантажені.
Можливо, й доцільно спочатку закінчити школу, а потім готуватися до
ЗНО. Та, гадаю, час покаже, правильно це чи ні.
Що ж стосується враховування бала атестата — це дуже добре, особливо
для тих закладів, які працюють серйозно. Та знову закрадається сумнів.
Приміром, у школах обласного центру, аби написати переказ на державну
атестацію, треба мати дуже хороший рівень підготовки. У багатьох же
сільських школах підготовка далеко не на такому контролі. Тому та ж
«десятка», отримана в міській школі, може суттєво відрізнятися від
такої ж «десятки» в іншій. А бал атестата вийде однаковий…
Загалом реформи у школі відбуваються кожні п’ять років, нам до цього не
звикати. Та як можна було так необгрунтовано перейти на 12-річну
освіту? Як можна робити такі експерименти над дітьми? Чому шкільний
учитель повинен переживати за ЗНО, коли це, по суті, є вступними
іспитами? Тому, вважаю, ЗНО потрібно вивести зі шкіл, тестування має
проходити за їх межами.
