Голова ГО «Люстрація” Олег Осуховський навів приклади систематичності бездіяльності працівників МВС щодо усунення правопорушень.
2 вересня 2007 року – пікетування Одеської міської ради закінчується побиттям учасників пікету за мовчазної поведінки присутніх міліціонерів. Тяганина щодо цієї справи триває уже два роки, а один з організаторів побиття голова партія „Родіна” Ігор Марков зараз переховується за кордоном.
Однією з перших ГО „Люстрація” повідомила правоохоронні органи про існування у Голованівську Кіровоградської області антиукраїнської злочинної групи, до якої входив і начальник міліції Голованівського району М. Ковальський. Зокрема, 16 червня 2009 року п’яна компанія у складі Народного депутата України В.Лозінського, прокурора Голованівського району Є.Горбенка та начальника міліції Голованівського району М.Ковальського жорстоко побила одного з жителів району та нанесла йому кілька кульових поранень в наслідок яких помер мешканець села Красногірка Голованівського району Олійник Валерій Андрійович 1964 року народження. Колишній нардеп В. Лозінський теж зник у невідомому напрямку і за свідченням одного з нардепів переховується за кордоном.
Нещодавно завдяки розслідуванню ГО „Люстрація” громадськості стали відомі обставини вбивства неповнолітнього хлопця на полюванні на державних угіддях між селами Товмачик та Іванівці Коломийського району Івано-Франківської області, яке організував місцевий працівник міліції.
Руслан Любченко, кореспондент всеукраїнського юридичного журналу конфліктних правових ситуацій „Конфлікти і закони” розповів про ще один факт у ланцюжку зловживань працівниками МВС своїм службовим становищем, невиконанням своїх безпосередніх обов`язків та покривань злочинців, який мав місце 14 жовтня 2009 року у Києві.
На бульварі Шевченка перед пам`ятником Леніну невідомими особами на нього було скоєно напад із застосуванням зброї.
Зі слів кореспондента, 14 жовтня о 23 годині він намагався зробити фотознімки наметового містечка. В той момент до нього підбігли невідомі особи, один з яких представився депутатом, забрали фотоапарат, та почали бити його по голові. один з нападників вийняв пістолет та вистрілив йому в обличчя. Від ударів ногами та руками Руслан Любченко знепритомнів. Коли він прийшов до тями, то зрозумів, що лежить зв`язаний наручниками на траві за пам`ятником. Працівники міліції замість того, щоб захистити потерпілого та заарештувати винних у скоєнні злочину, повезли журналіста до Шевченківського РУГУ на вулиці Герцена, 9.
Незважаючи на сильний головний біль та нудоту, на які скаржився потерпілий, працівники міліції протримали його цілу ніч, кілька разів беручи у нього пояснення, возили на експертизу, ніби він був підозрюваним, а не потерпілим. Згодом Руслана Любченка відвезли у приміщення ТВМ-4 на вул. Прорізній, де протримали до 12 години наступного дня.
На завершення Олег Осуховський зачитав звернення до правоохоронних органів, де ГО „Люстрація” вимагає:
1) у головного міліціонера України Юрію Луценка взяти на особистий контроль розслідування справи та провести внутрішнє службове розслідування щодо працівників міліції, які навмисно покрили винуватців злочину, скоєного 14 жовтня 2009 року та спричинили значні фізичні страждання журналісту, кореспонденту всеукраїнського юридичного журналу конфліктних правових ситуацій „Конфлікти і закони” Любченку Руслану Вікторовичу
2) у головного прокурора України порушити кримінальну справу за фактом збройного нападу на журналіста^
3) у голови Служби безпе
ки України розслідувати обставини справи, адже до злочину причетні депутати (можливо від КПУ).
Прес-служба ГО „Люстрація”
