Тоді
з ініціативи мешканки будинку Ольги Павлової відбулися збори мешканців,
на яких домовилися виділити по 20 грн. із квартири, щоб вирішити
наболілі проблеми. Від ЖРЕРу чекати допомоги марно, адже вічно бракує
коштів. «Наш ЖРЕР навіть не уклав договору з санепідемстанцією, тому
винищувати пацюків слід було самотужки, — розповідає Ольга. — Несила
було терпіти цей безлад, не було й нормальної пісочниці для дітей. У
результаті ми ще й засипали яму, що залишилася після аварії на лініях
електропередач, оформили клумби (на це пішло 3 вантажівки землі) тощо.
Крім того, напередодні ми виклали плиткою перший поверх під’їзду та за
власний кошт встановили броньовані двері. Тепер думаємо про дитячий
майданчик і про те, щоб заасфальтувати дорогу».
Натомість мешканці вже 35 ужгородських багатоквартирних будинків
відмовилися від послуг ЖРЕРів та накопичують квартплату на рахунку
власного будинку. Ці кошти використовуються виключно для потреб
конкретно їхнього будинку, що дозволяє вже за кілька місяців вирішити
ті проблеми, які ЖРЕРи не спроможні були усунути десятиліттями. Йдеться
про ОСББ — об’єднання співвласників багатоповерхових будинків.
Досвід існування створених ОСББ, а також приклади інших міст свідчать,
що це набагато ефективніший спосіб господарювання, аніж радянська
система ЖЕКів. До речі, лише на зарплату їх працівників у Ужгороді
щорічно витрачають 10—12 млн. грн., тоді як ці гроші можна було би
використати на поліпшення стану будинків.
Наразі питаннями створення ОСББ займається управління інноваційних
впроваджень, інвестицій та сталого розвитку міста Ужгородської міської
ради. Його працівники та члени громадських організацій, пройшовши
навчання при проекті партнерства «Канада—Україна: Регіональне
врядування та розвиток», створили власний проект діяльності так званого
ресурсного центру, що надавав би інформацію всім ужгородцям, сприяв
реєстрації ними об’єднань співвласників. Йдеться про проект «Створення
Ресурсного центру сприяння в утворенні, діяльності та розвитку ОСББ у
м. Ужгороді», який нещодавно було подано на конкурс до Міжнародного
фонду «Відродження», що підтримує громадські ініціативи з реформування
житлово-комунального господарства.
Керівником проекту стала голова ужгородського ОСББ «Більшовик» Марина
Куберка, яка також є начальницею управління інноваційних впроваджень,
інвестицій та сталого розвитку міста і водночас головою Ужгородського
місцевого осередку Спілки власників житла України. Створивши у 2007
році ОСББ, Марина Куберка та її сусіди домовилися сплачувати замість
традиційної квартплати внесок на спільний рахунок у розмірі 0,62 грн.
за квадратний метр житла. І якщо сьогодні квартплата в місті вже
перевищує 1 грн./кв. м, то у «Більшовику» плату не піднімали. Натомість
за ці гроші відремонтували під’їзд, засклили вікна на сходах, які досі
були забиті фанерою, встановили вхідні двері з кодовим замком,
здійснили капремонт системи водопостачання будинку. Крім того, поміняли
електропроводку на коридорах, обладнавши освітлення, що реагує на рух
(тобто лампочки засвічуються, коли хтось заходить до під’їзду, а не
горять безперервно всю ніч). Якщо раніше доводилося сплачувати майже 50
грн. на місяць за світло в під’їзді, то зараз їх вистачає на всі 5
місяців.
«Звичайно, потрібно, щоб хтось із ініціативних мешканців, готовий
працювати безкорисливо, цим зайнявся, домовився з сусідами,
зареєстрував ОСББ як юридичну особу — неприбуткову організацію. Це
потребує певного часу, але мені ж самій приємно жити в будинку
належного стану і вигляду», — каже М. Куберка.
Переваги ОСББ очевидні. Проте не всі ще готові зрозуміти, що слід
власноруч подбати про свій добробут. Ольга Павлова, розповідаючи про
досвід співпраці з сусідами, зауважує: «Коли ми організували збори,
дехто з мешканців обмежився викриками «нехай нам ЖРЕР зробить» чи
«нехай міська влада прибере наш двір». Але хто нам врешті організує
порядок на власному подвір’ї, як не ми самі? Урешті по 20 гривень здали
лише 86 сімей із 225, тобто ми зібрали 2200 грн., але все одно зробити
вдалося чимало. Дехто здавав по 10 гривень, дві сім’ї навпаки — 50 і
100 гривень, за що їм величезне спасибі». Плануючи повернення на роботу
після декрету, Ольга наразі не береться за створення ОСББ. «Я лише
взялася за найнеобхідніше, як із сусіднього під’їзду вже просили
«розібратися» з п
’яницею, який паскудить у ліфті. Люди звикли, щоб
хтось робив усе за них. Якби кожен відчував відповідальність за своє
житло і небайдужість до свого під’їзду, подвір’я, було би набагато
краще», — вважає вона.
Як розповів начальник відділу муніципальних інновацій Ужгородської
міськради Василь Марадик, фахівці міськради підготували детальний
буклет щодо способів колективного управління багатоквартирним будинком.
Буклет буде видано завдяки фінансовій допомозі проекту «Канада—Україна:
Регіональне врядування та розвиток». З нього всі охочі зможуть
довідатися, що необхідно для створення ОСББ, щоб квартплата йшла не на
потреби ЖРЕРу і довіреного йому мікрорайону, а на добробут саме вашого
будинку.
Ганна Тарканій, РІО
