В Ужгороді презентували роман журналістки Ірини Мадриги "Завербоване кохання"

Першу прозову книгу журналістки зі Сваляви Ірини Мадриги представили
разом з нею автор передмови до роману відома українська письменниця зі
Львова Галина Пагутяк та видавець Мирослав Дочинець.

Мирослав Дочинець розповів, що “Завербоване кохання” —
роман-репортаж. Дія твору відбувається у важкі часи початку 90-х років.
“Відчувається інколи, що журналіст бере гору над прозаїком, — зауважив
М. Дочинець. — Авторка яскраво і емоційно змальовує тогочасну
дійсність, сімейні стосунки, різні інші теми — мистецтво, національні
конфлікти тощо”. Видавець також підкреслив, що романи на Закарпатті
з’являються навіть не щороку.

“Як тільки я почала читати роман Ірини, то у мене виникла асоціація з
улюбленим фільмом “Тоталітарний роман”. Це вже історичний фільм, як
історичним є і твір Ірини Мадриги, адже він про нашу історію, про те,
що ми любили і ненавиділи”, — каже Галина Пагутяк. За її словами, книга
закарпатської авторки нагадує читачам про те, що може загрожувати їм та
їхнім почуттям. “Як би нам не було зараз зле, але сьогодні ми
відчуваємо, що у нас розвивається громадянське суспільство. Це добре
видно у порівнянні з 90-ми роками, описаними Іриною. Хто б не прийшов
до влади, уже враховуватиме думку суспільства”, — сказала поетеса.

Ірина Мадрига про власну книгу розповіла: “Багато з описаного —
дофантазовано, але більшість подій насправді відбувалися”. Прозовий
роман доповнено авторськими поезіями.

Ірина Мадрига (більш відома в журналістському середовищі як Ірина
Андрійчук) з 1980-го до 2003 року працювала у редакції районної
газети “Вісті Свалявщини”. В різні роки співпрацювала з обласними
періодичними виданнями “Срібна Земля”, “Карпатська Україна”.
Журналістський старт позначений 1986 роком. Лауреат обласної премії
“Журналіст року” за 2000 рік. З серпня 2003-го до лютого 2008 року була
видавцем та головним редактором газети “Трембіта”. Мати 6 дітей.

“Завербоване кохання” Ірини Мадриги, йдеться в анотації до книги, — це
пропозиція для читача, який цінує стрімку лаконічну, як буковий
стовбур, прозу, а заразом – і поезію, що нагадує зелені сонячні зблиски
на цупкому буковому листі. Зрозуміти, що таке справжнє кохання,
подолати егоїзм і нетерплячість, навчитися людяності, прощенню і
любові, злитися власною долею воєдино з долею своїх земляків – це те,
задля чого живе головна героїня роману – журналістка Христина Кремінна.

admin