- Електронні видання пишуть, що за отримання хабара у розмірі 500 дол. від родичів породіллі прокуратура видала санкцію на арешт Володимира Симулика, вона ж порушила кримінальну справу, хоча затримання проводив ВБЕЗ обласного управління міліції. Утім, у центрі громадських зв’язків останнього від коментарів наразі утримуються, бо обставини ще з’ясовуються. Через значний суспільний резонанс прокоментувати цей прикрий випадок ми попросили міського голову Сергія Ратушняка.
- “Почнемо з того, що ще минулого тижня я поставив Володимира Дмитровича перед фактом, що він звільнений, причому не за власним бажанням, а за певні порушення, — зауважує Сергій Миколайович.— Якщо я тричі на місяць приходжу до нього, а його нема на роботі, значить, він займається не своєю справою. З понеділка у пологовому будинку обов’язки головного лікаря мала виконувати інша людина, тож у якій ролі він знаходився в службовому кабінеті — не знаю. Після нашої з ним розмови я поїхав у Київ, Харків, Дніпропетровськ, повертаюся вночі — а тут виникають якісь питання.
- Що стосується ситуації загалом, то в перинатальному центрі люди, які брали хабарі по 15 років, вирішили зробити Симулика цапом-відбувайлом. Там узагалі повний бардак. Попередній керівник був чудовим фахівцем, але мав проблеми з алкоголем. Я сподівався, що нове призначення покращить ситуацію. Напевно, не вийшло. До речі, цей пологовий будинок будував я, але моя дружина народжувала там дітей за 500 доларів вдячності, назвемо це так. Якщо хочете знати мою думку, то я вигнав би там весь колектив, бо беруть хабарі всі, починаючи від санітарки на вході. Але ким їх замінити? Через рік те ж саме робитиме й новий персонал.
- Проблема в тому, що у них зарплати 700 — 900 гривень. Держава робить вигляд, що вона платить, а наші лікарі, і не тільки вони, — що працюють за цю платню. В Україні вся державна система викривлена й спотворена до неможливого. ”
- “Почнемо з того, що ще минулого тижня я поставив Володимира Дмитровича перед фактом, що він звільнений, причому не за власним бажанням, а за певні порушення, — зауважує Сергій Миколайович.— Якщо я тричі на місяць приходжу до нього, а його нема на роботі, значить, він займається не своєю справою. З понеділка у пологовому будинку обов’язки головного лікаря мала виконувати інша людина, тож у якій ролі він знаходився в службовому кабінеті — не знаю. Після нашої з ним розмови я поїхав у Київ, Харків, Дніпропетровськ, повертаюся вночі — а тут виникають якісь питання.
Мирослава Галас, газета “Ужгород”