Ліквідація була викликана деградацією матеріально-технічної бази ЗОЦНТ та втратою зв’язків з майстрами народних промислів. Однак, обласне управління культури замість того щоб вдихнути життя в організацію, знайшла легший спосіб – ліквідацію. Під час ліквідації, яка до речі порушує Укази Президента України «Про збереження мережі закладів культури», під сокиру скорочення потрапили фахівці своєї справи. Оскільки звільнення відбулося з певними порушеннями трудового законодавства, скорочені працівники подали позови до суду. На що, під тиском начальника обласного управління культури, працівники яким дозволили працювати при управлінні і залишили «біля корита» підписали негативні характеристики на своїх звільнених колег до суду.
Звільнений голова профспілки ЗОЦНТ Михайло Бескід висловив «подяку» колишнім колегам за негативну характеристику складену на нього, адже якщо вони самі обирали його на цю посаду, то ця характеристика є ніщо інше як характеристика самим собі.
Сам Михайло Бескід, коментуючи подію, порадив своїм колишнім колегам в роботі керуватись об’єктивністю і за будь-яких обставин залишатися перш за все людьми.
