Після смерті матері в закарпатки з'явився дар малювання

— На початку 2000-го в мами стався інсульт. Півроку промучилася, у
68-річному віці спочила. Мама у всьому мені потурала. Я хотіла вчитися
грати на піаніно. Батько сказав, що для нашої сім’ї це дорого. Тоді
мама віддала мене на скрипку, — розповідає. — Коли нам було по 15
років, деякі ровесниці мали вже фраєрів. На річці засиджувалися до
одинадцятої ночі. Ідуть рибаки і кажуть: ”Молодьож, ви що, під місяцем
загоряєте?”. Бувало, що деякі батьки приходили за своїми дітьми і
сварили їх. Мої такого не робили — довіряли мені.

Смерть матері її вразила.

— Мама працювала в школі вчителькою математики. Учні любили її. При
зустрічі мамині учні можуть окликнути мене Оленою Іванівною. Я схожа на
матір. Одягаю її плаття, спідниці, прикраси. Ось і ці золоті сережки з
рубіном на моїх вухах — мамині. І чорна шкіряна сумка також.

За півроку після смерті матері побачила пророчий сон.

— Наснилося, що стіни нашої квартири завішані картинами. Біля мене
наче стоїть ужгородський художник Ечі Семан, і ми обговорюємо якісь
полотна. З Ечі я зустрічалася лише раз, у 23 роки. Зайшла до кафе,
купила морозиво з вершками, присипане горішками. До мене підійшов
незнайомий чоловік напідпитку, став запрошувати до ресторану, до себе в
майстерню. Назвався художником Ечі Семаном. Я йому відмовила.

Прокинувшись, Емілія зрозуміла, що обговорювала з ним власні
картини. Через рік по смерті матері взяла аркуш паперу і намалювала
тушшю іриси.

Над картиною працює два-три місяці. Роботи не продає, дарує знайомим
на дні народження, весілля. Два полотна із зображенням церков віддала
братові.

Останні кілька місяців почали снитися ікони.

— Бачила в одному сні Марію з Ісусом на руках. Хотіла б намалювати таку. Я ще жодної ікони не насмілилась намалювати.

— Інколи сниться, що я з мамою за столом сиджу і розмовляю. Після
цього щось погане трапляється. Чотири роки тому наснилося, що моя
подруга Мирослава Мельник з нами сидить. Це дочка директора фестивалю
”Червона рута” Тараса Мельника. Зранку подзвонила Мирославі, попросила
бути уважною у всьому. Через три дні почула, що вона на машині
розбилася. Я місця собі не знаходила. Намалювала її серед семи ангелів.

Емілія живе в трикімнатній квартирі з 73-річним батьком. У шлюбі не була. Брат 49-річний Віктор живе з сім’єю в Ужгороді.

— Я — однолюб. У 15 років закохалася в місцевого хлопця. Саша був
старшим на п’ять років. Він мене не помічав. Багато років таємно
кохала. Він устиг одружитися, розлучитися. Новий 2001 рік святкували в
одній компанії. Саша звернув на мене увагу. Ми зустрічалися більше
півроку. Уже збиралися одружитися, але я дізналася про його зраду. Не
змогла пробачити. Ще й випивав часто.

Gazeta.ua

admin