ОСББ: панацея від ЖРЕРів чи нова комунальна криза?

Окрім того, останнім часом в закарпатській пресі досить часто ми можемо
побачити матеріали про ЖРЕРи. Здебільшого негативного характеру, без найменшого
аналізу проблематики в цілому, без спроби хоча б звернутися до законодавства,
органів місцевого самоврядування, ЖРЕРів, представників Об’єднання
співвласників багатоквартирного будинку (далі ОСББ), щодо роз’яснень. Коротше
кажучи «пишемо, бо то актуально».

Щодо ОСББ, то дана форма
об’єднання виступає альтернативою ЖРЕРів і відповідно до Закону України «Про
Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків» мешканці будь-якого
багатоквартирного будинку мають право створити ОСББ, забрати на свій баланс
будинок з усіма мережами, прибудинковою територією, нежилими приміщеннями і
самостійно вирішувати усі комунальні проблеми які виникають в даному будинку.
Поява подібного роду об’єднань є одним з головних кроків на шляху реформування
ЖКГ в Україні. Однак, чомусь темпи створення подібних об’єднань є досить
низькими. Чому? А тому, що проблема насправді полягає не в ЖРЕРах як багатьом
здається.

До прикладу, свого часу в
багатоквартирному будинку №7 по вулиці Можайського було створено ОСББ. До цього
будинок рахувався на балансі Ужгородського фурнітурного заводу, як гуртожиток.

Ще до створення ОСББ в
будинку, за рахунок бюджетних коштів, було виконано капітальний ремонт
покрівлі, ремонт парапетів, виходів на покрівлю та вентиляційних каналів. За
рахунок боргу по квартплаті і за утримання будинку і при будинкових територій
перед ЖРЕРом в будинку було виконано ремонт під’їздів, заміну вікон та дверей.

Для заміни інженерних
мереж мешканці додатково зібрали кошти і провели ремонт.

Звісно, після
перерахованого вище об’єму робіт в будинку, він може надалі утримуватися ОСББ
за рахунок квартплати.

В даний час створити ОСББ
мають намір мешканці будинку №50 по проспекту Свободи. Будинок побудований в
1989 році за чехословацьким проектом і є відносно «молодим», у порівнянні з
основним житловим фондом м. Ужгород. Однак і в цьому будинку є ряд проблем вирішити
які за кошти отримані від квартплати ОСББ буде не під силу.

Загальна площа будинку складає 8054 кв. м.. Нарахована
плата за утримання житла і при будинкових територій складає 7409 грн. на
місяць. З них – 1235 грн. треба сплатити ПДВ. За електроенергію що живить ліфти
та освітлення місць загального користування – 700 грн. в місяць. Щомісячна
сплата за дератизацію та дезінфекцію ще 120 грн.

Для утримання будинку і
прибирання при будинкових територій необхідно утримувати двірника – мінімальна
зарплата 650 грн.. Має бути паспортист, бухгалтер, діловод (нехай в одній
особі), а це ще мінімум 1200 грн. на місяць. Має бути який не будь робітник
(сантехнік, електрик) – 1200 грн. на місяць. Зрозуміло що має бути і голова
об’єднання, а це ще близько 600 грн. в місяць (припустимо що він буде працювати
по сумісництву). Враховуючи відрахування до пенсійного фонду (0,3677) і
виходить досить вагома стаття видатків – 6226 грн. на місяць. За умов 100%
сплати мешканцями квартплати для придбання матеріалів на поточні ремонти
залишається трохи більше 1100 грн. А в разі поява боргу, до прикладу у 5-7
мешканців, виникає ситуація за якої фактичне виконання своїх обов’язків ОСББ не
зможе проводити.

Згідно нормативних термінів експлуатації
буд. №50 по пр. Свободи необхідно виконати капітальний ремонт покрівлі, ремонт
водогону, провести заміну замірної арматури (вентелі, засуви).
Складність робіт
в даному випадку полягає ще в тому, що замірна арматура, встановлена при будівництві,
не відповідає діаметрам труб, що використовуються у вітчизняному будівництві,
відповідно до ДБНів, оскільки як вже згадувалося будинок побудований за
чехословацьким проектом.

В будинку не працюють
засуви холодного та гарячого водопостачання. Перекрити воду на будинок, а тим
більше на стояк неможливо. Не працює ввідно-запірна арматура труб гарячого
водопостачання та центрального опалення. Відтак заміна існуючих мереж має бути
виконана повністю.

Також в будинку необхідно
провести санітарну побілку під’їздів, покрасити панелі, вікна, перила, щитові,
тощо. Затрати ж на побілку під’їзду, приміром, згідно ДНБ складають 7500 грн.

Створення ОСББ є доцільним
в будинках нової побудови, або в будинках що пройшли комплексний капітальний
ремонт. Тоді у мешканців ОСББ з першого дня не виникатиме купа різних проблем,
які будуть вимагати чималі трудо затрати і що головне – чималі кошти. А у вище
наведеному випадку, для нормального функціонування ОСББ буде змушене збільшити
квартплату як мінімум в два рази. Однак чи насправді мешканці будинку підуть на
таке підвищення?

Враховуючи той факт, що
більшість житлового фонду м. Ужгород – це будинки які побудовані 25-35 років
тому, то зрозуміло, що вони потребують капітального ремонту. Міська влада та
ЖРЕРи по мірі можливості проводять їх, залучають спонсорів, однак задовільнити
потреби міста без суттєвого вливання державних коштів не є можливим. А коли
вони з’являться? Це питання мабуть ще більш риторичне ніж попереднє. Тому
варто, мабуть, більш уважно підходити до питання доцільності тієї чи іншої
форми управління комунальним майном. ЖРЕРи мають змогу акумульовати кошти з
декількох десятків будинків і проводити усі необхідні заходи щодо їх утримання,
формуючи календарні плани, перерозподіляючи кошти на найбільш проблемні
ділянки. ОСББ ж такої можливості не матиме, лише за рахунок підвищення оплати
за послуги чи одноразових додаткових зборів. І як вже вище зазначалося,
невідомо чи зможе це зробити. А відтак, чи не отримаємо ми за рік-два не
декілька підприємств що постійно знаходяться «на передовій» комунального
господарства, а декілька сотень, з однаковими проблемами: нестачею коштів,
конфліктами між членами (мешканцями) та наріканнями на місцеву владу.

Павло Кочетков

admin