Обережно: гази!!!

По-перше, задамося запитанням: а що ж воно таке –
ВАТ «Закарпатгаз»? Це відкрите акціонерне товариство, яка постачає газ для
закарпатських споживачів – скажете ви. І будете «в принципі» праві. Але тільки
«в принципі», бо за сутністю її гріховною цю компанію варто б назвати дещо
по-іншому. Приміром, глибока астральна діра – бо в ній у кліп ока безслідно щезає
купа наших кровно зароблених грошей. Або навіть глитайсько-акціонерна дупа – бо
всі ми туди мимоволі запхані. Словом, ГАД «Закарпатгаз» – буде набагато
правильніше. І «в принципі», і за сутністю.

Ось читаю про те, що у вівторок у прес-центрі
«Нове Закарпаття» зустрічалися з журналістами високо посаджені представники
«Закарпатгазу». І їхній голова правління Іван Купар тішився з того, що
населення з ними розраховується стовідсотково, відповідно ведуться розрахунки з
ГАЗОПОСТАЧАЛЬНИКОМ, а тому, мовляв, жодних проблем із виділенням газу для
населення не буде.

Слово ГАЗОПОСТАЧАЛЬНИК виділено прописними
літерами зовсім не випадково. Воно виділено для того, щоб кожен звернув увагу і
порозумів, що наш «Закарпатгаз» ніякого газу закарпатцям не постачає.
Безпосередній ПОСТАЧАЛЬНИК блакитного палива – зовсім інша фірма, з якою
«Закарпатгаз» розраховується з тих грошей, котрі він ЗДЕР з нас, місцевих
споживачів десь там далеко видобутого газу.

Чому виділено ще й слово ЗДЕР? Про це трохи
пізніше. А тепер спробуємо розібратися, що ж це за “товариство”, ім’я
котрому “Закарпатгаз”.

Раніше влада мала таку “моду”: у всякі
способи показувати, що вона з народу вийшла, з народом є, і лем для нього жиє.
А щоб про це знав і сам народ, то не було такого тижня, щоб облдержадміністрація
не кликала представників мас-медіа до Малого залу Білого дому на якийсь
брифінг. Солідні люди в піджаках і краватках
глаголили журналістам своє Слово, аби ті потім це начальницьке Слово
несли якомога ширшому колу населення електорального віку. Піджаки з краватками
були щоразу іншими, дійшла черга і до представників “Закарпатгазу”.

Тим паче, що й нагода була приспіла – постановою
Кабміну від 1 березня 2007 р. №338 було скасовано окремі ціни на газ для тих абонентів,
які встановили індивідуальне опалення у квартирах багатоповерхівок,
відокремившись від центрального. Перший заступник голови правління ВАТ
«Закарпатгаз» Василь Фізер довго і красиво оповідав, яку мудру й правильну
постанову прийняв уряд, і люди мають бути йому (урядк) безмежно вдячні. Аж тут
хтось з журналістів кинув у мікрофон те запитання, що прозвучало трохи вище: що
ж це за “товариство”, ім’я котрому “Закарпатгаз”? А пан
Фізер – на те запитання взяв, та й відповів.

Виявилося, що “Закарпатгаз” не має ані
одного метра магістрального газогону, хіба що два вентилі на ній: один – там де
газ у трубу закачують, другий – у Закарпатті, де той газ з труби викачують
задля потреб місцевого населення. І це все!!! Чим же тоді
“Закарпатгаз” займається? А займається більшість його чималого буквально
кількома простими речами:

Слідкує, скільки газу у ту трубу закачав ГАЗОПОСТАЧАЛЬНИК.

Дивиться, скільки тут, у “Закарпатті”, з
тої труби того газу викачано.

Справно збирає гроші з населення.

Перераховує гроші ГАЗОПОСТАЧАЛЬНИКУ, залишаючи
ДЕЩИЦЮ собі “на прожиття”.

І знову ж таки – слово ДЕЩИЦЮ виділено зовсім не
випадково. Ви бачили той палац та супутні до нього “допоміжні
будівлі”, що їх вибудували місцеві газовики на вул. Погорєлова? Ви заходили
у той палац, оцінювали, яка потужна дизайнерська голова працювала над
оформленням тамтешніх холів та кабінетів, за яким словом науки і техніки ті
кабінети комп’ютеризовані? А хтось знає, у скільки десятків разів зарплати
газового керівництва в
ищі за мінімальну?

О тож… А тепер співставте усе це зі словом
“дещиця”. Комусь смішно? А більшості населення – аж ніяк ні. Бо люди
чудово розуміють, що вони б могли платити за той злощасний газ, набагато менше.
Якби на додаток до газу не мусили б утримувати ще й чималу штатну армаду
“Закарпатгазу”…

Але й це ще не все.

Ті, хто ще не поставив лічильник, платять “за
нормою на людину”. З якої стелі взято цю норму? Не знає ніхто з простих
людей, та й з “непростих” – теж лишень одиниці. Втім, і
“норма” – ще не останній “шедевр” глитаївського мислення.
Колись за газ ми платили хай і немалу, але однакову ціну що взимку, що влітку.
Аж тут – на тобі, на літній період тариф підняли. Чому, питається?
Відповідається: бо тепер влітку немає гарячої води, а люди руки-ноги,
обличчя-голови та всі інші частини тіла все одно миють, задля чого гріють воду
на газу, перевищуючи “норму”. Так само і з тими, хто відключився від
центрального опалення і гарячого водопостачання взагалі – для таких теж
встановлено “наднормативний” тариф, удвічі більший за
“нормальний”.

Людонькі добрі, та яке відношення має норматив
витрачання газу до тих людей, що відключилися від ЦО та ЦВП? Людина
відключилася обігріву газом, бо еклектрикою дешевше, для підігріву води встановила
електробойлер, для розігріву їжі купила “мікрохвильовку”, воду для
чаю гріє у електрочайнику, каву сокотить в електрокавоварці, а за газ – має
платити ще й більше, ніж “неелектрифікований” сусіда? Нонсенс? Ще й який.
Але разом із тим – зайва копійчина до бездонних кишень газовиків.

Та ось вам обридло платити за
“нормативом” і ви вирішили поставити собі газовий лічильник. Не
поспішайте тим планам радіти, бо ще наплачетеся. За один тільки дозвіл на
встановлення – ви і купу чиновницьких кабінетів оббігаєте, і чималу суму за
свої поневіряння викладете. Але дозвіл – то лиш перший крок. Після якого
доведеться зробити ще чимало інших, доки вами же придбаний лічильник почне
мигати своїми цифрами на вами же проплаченій врізці у газову трубу…

При всьому при цьому. Ми писали, що
“Закарпатгаз” не волідє жодним метром магістрального газогону. Але ті
труби, що ведуть до міських мікрорайонів та окремих будівель – вже
“закарпатгазівські”. Якщо всі ці труби поміряти – бозна-скільки
кілометрів вийде. Але немає в нашому світі такої матеріальної речі, яка б не
займала певне місце простору. Труби – не виняток. І вони самі, і технічні газогінні
вузли – це певний шмат міської площі. З якого міська громада не має жодного
“щастя” – має тільки потенційну загрозу, що колись щось у цьому
ланцюгу не спрацює, і люди як не злетять у повітря, то принаймні потруяться.

Міська влада колись пробувала навести у цій справі
хоч сяку-таку справедливість: нехай би газовики платили до ужгородської казни бодай
невеличкий відсоток свого зиску з кожної тисячі кубометрів газу. Думаєте,
“Закарпатгаз” пішов назустріч людям? Та де там! – він керівництво бігцем
побігло до прокуратури – опротестовувати “газове” рішення сесії
Ужгородської міської ради…

А тепер повернемося до виділених у тексті слів.
Хтось не згоден, що закарпатські газовики не ЗДИРАЮТЬ з людей три шкури, не
будучи при цьому ніякими ГАЗОПОСТАЧАЛЬНИКАМИ? Хтось має щось проти заміни ВАТ
на ГАД? І насамкінець: невже від всього цього нічим не ПОПАХУЄ?

Віктор Копанець,

Центр журналістських досліджень

admin