Євросоюз закриває українцям шлях до використання звичних брендів – від горілки і салямі до піци і коньяку. Вітчизняні виробники готуються до війни.
У Євросоюзі вирішили – якщо коньяк, то обов’язково з винограду на полях однойменного французького міста Коньяк, “правильний” сир фета може бути тільки з Греції, а пармезан і пармську шинку виробляють виключно в італійській Пармі. Саме з отримання патентів на ці назви продуктів в Європі почався хрестовий похід за історичними брендами.
Патент і право на виготовлення ковбасок під назвою “Мисливські”, які люблять українці, віднині належить польським виробникам, портвейном може називатися тільки вино з Португалії, а право називати свій йогурт йогуртом в суді в усього світу відсудила Болгарія. Але найбільше не поталанило росіянам, в яких ті ж поляки з-під носу поцупили право на бренд “водка”, довівши, що вперше слово wodka застосували саме вони ще п’ять століть тому.
І це тільки мала частина так званих брендів за географічним походженням, які Євросоюз у 2005 році вирішив повернути одвічним власникам, заборонивши іншим країнам випускати продукти з такими самими назвами. В результаті брендовий ажіотаж набрав нових обертів – список з 40 запатентованих назв у 2006 році виріс до кількох тисяч найменувань у 2009-му.
І якщо раніше боротьба за ці назви була приводом для анекдотів, то тепер у світлі європейських амбіцій України це не вже жарти, а одна з обов’язкових умов євроінтеграції, яку вона повинна виконати. Поки ж перейти на нові назви були вимушені українські експортери, які першими відчули суворі правила Євросоюзу щодо охорони нових торгівельних марок і були вимушені адаптуватися до них на ходу. Якщо Україна підпише договір про зону вільної торгівлі з Європою в повному об’ємі, то, починаючи з наступного року, подібний же тотальний ребрендинг чекає і на внутрішніх українських постачальників, що загрожує “просіданнями” продажів.
Старший партнер Міжнародного патентного бюро Ігор Савельєв упевнений, що в об’єднаній Європі умовностей не менше, ніж у колишньому СРСР, і українському бізнесу доведеться серйозно поборотися за місце під сонцем – за свої бренди і за свого клієнта. “Ми йдемо в чужий монастир, де всі ніші давно поділено. Зі зміною торгівельних марок крива продажів українських продуктів неминуче стане низхідною і на зовнішньому ринку, і на внутрішньому – фактично станеться перезавантаження “, – заявив він.
Більше за інших просунулася в патентуванні своїх національних брендів Чехія – майже вдвічі більше, ніж решта усіх молодих країн – членів ЄС. Усього ЄС захистив 167 чеських патентів, серед яких кулінарні рецепти, сорти овочів і навіть власний вид коропа. Італійці, у свою чергу, хочуть запатентувати свою ковбасу салямі, якої в Україні, за інформацією Міжнародної маркетингової групи, продається близько 30 видів від різних виробників.
Але найбільшого удару по українських харчовиках може завдати патент на назву піца. Заява про це вже подана в Європейську комісію і в 2010 році планується її розгляд. Як наголошують експерти, запатентовано буде не лише бренд піца, але й різні приставки до нього – італійська піца, піца пепероні і ще близько 25 назв, які італійці вважають своїм надбанням. Як наголошує Савельєв, право на використання таких назв-брендів у країнах, що вступили в Європейський союз, регулюватиметься національним законодавством, і за його використання компанії платитимуть роялті безпосередньо уряду держав – володарів брендів.
Красномовним прикладом європейського патентування генеральний директор Міжнародної маркетингової групи Дмитро Роденко називає ситуацію з українським коньяком, який для імпорту вже довелося терміново перейменовувати в бренді. “Той напій, який ми зараз експортуємо в Європу, називаємо бренді “Коктебель”, – підтверджує слова експерта генеральний директор групи компаній “Союз-Віктан” Андрій Охлопков.
