Влада билася з владою. Перемогла влада, бо влада з «Барвою»

Нагадаємо, що понад три місяці не збиралися сесії
обласної ради
V скликання: 24-та за ліком відбулася ще 24 квітня,
після чого голова ради та його заступники ніби чогось в рота набрали та в гаті
наклали і на пленарні засідання депутатів не скликали… У травні не мож було, бо
Ющенко нагнав зі своєї команди Віктора Балогу. А може і навпаки. Може й самому Віктору Балозі остогидло
«президентствувати» у державі, у якій вже майже нічого такого не залишилося, що
можна вкрасти, отож він нагнав Ющенка «на роботу», а сам, говорячи словами з
«Бородіна» того ж таки Чучки, «трофей на плечі – ай дому», до «барвистої» бази
у Мукачеві. Як результат – зависла серйозна загроза розпаду над обласною
БНУ-БАТ-СПУ-ПР-ПУУ (коаліцією Блоку “Наша Україна” – “БАТьківщини”
(частини депутатів, що пройшли в раду по списках БЮТ, котрих згодом вигнали з
партії “Батьківщина” та самого БЮТу, але ніяк не можуть виперти з
обласної ради) – Соціалістичної Партії України – Партії Регіонів – Партій Угорців
України (двох – Демократичної та КМКС). Скликати сесію у таких умовах було
«смерті подібно».

Не мож було скликати сесії і у червні – бо обласна
виборча комісія таки набралася совісті та мужності і позбавила повноважень тих
14 депутатів, котрих (див. вище) до того ніяк не могли виперти з обласної ради.
Для «гасіння пожежі» було задіяно всі владні і навколовладні важелі, до яких ще
могли дотягтися щупальця «барвистого» спруту. І навпаки – непідвладні балогівському
тиску сили цю пожежу роздмухували. Скликати у таких умовах сесію – з’явиться
хрест з написом «БНУ-БАТ-СПУ-ПР-ПУУ» на гумор-кладовищі у згадуваній «Деці у
нотаря».

Все нібито «устаканилося» наприкінці липня.
«Закононаглядові» інституції роти так і не відкрили (хто і чим ці роти
позатикав – велика таємниця, але ми здогадуємося), Верховну Раду закрили,
народні депутати роз’їхалися по Канарах-Сейшелах, мож збирати на сесію
депутатів обласних. І скликали – 7 серпня.

Якби пан Кічковський перед тим звернувся до якоїсь
бабки-знахарки (а їх у нас «пасеться» доста, рекламні блоки рідних
балогам-гавашам-кічковським «Новин Закарпаття» – краще тому підтвердження), то
будь-яка бабця йому б порадила: не скликай сесію 07.08.09 о 10 ранку, зловісний
ряд 7-8-9-10 недобре віщує. Пан Кічковський, мабуть, вирішив на «бабцях»
зекономити, і призначив сесію облради на минулу п’ятницю. І прорахувався…

А втім, містика тут ні при чому. Якщо гнійна
болячка дозріла, її мусить все одно прорвати, як не сьогодні – то завтра. А в
тому що обласна рада нинішнього скликання, скажем так, «дуже схожа» на гнійну
болячку – ми всі вже давно переконалися. І у п’ятницю цю болячку мало не прорвало…

Сесія почалася з реєстрації. До «відомості
відвідання» записалися 63 депутати. Кворум є. Але нема спокою, бо ще до
затвердження порядку денного слово просить фракція БЮТ. Тема «слова» –
необхідність виведення із сесійної зали тих 14 депутатів, чиї повноваження були
припинені рішенням Закарпатської обласної територіальної виборчої комісії від
17 червня, і приведення до присяги тих, хто згідно із Законом має зайняти їхні місця. І тут пан Кічковський
видає першу (але далеко не останню) брехню. Підніміть стенограму засідання, там
мають бути зафіксовані приблизно такі слова: депутат Сербайло, заспокойтеся, це
питання стоїть у порядку денному, дійде нього черга – спокійно розберемося… А тепер стоп: ні в тому
порядку денному, що був опублікований у «Новинах Закарпаття» за 25 липня, ні в
тому, що був розданий журналістам 7 серпня, питання про припинення-визнання
повноважень депутатів обласної ради не стоїть, і черга до нього ніколи б не
дійшла.

Не треба нас дурити! Депутат Андрій Сербайло,
правда, такого не казав, але на праві на слово наполягав.

Тоді пан Кічковський раптом згадує, що йому не
дали тих документів, які БЮТ хоче оприлюднити і прийняти як «спонуканн
я до дії».

Не треба нас дурити! Цього разу депутат Сербайло
таке вже вимовив, додавши: ці документи були вам подані і осьдечки перед вами на
столі лежать.

Голова Кічковського (голова Кічковський, вибачте
на слові) наполягає на своєму і мікрофон депутату Сербайлу не надає. Тоді
депутат Сербайло витягає мегафон… Голова Кічковський «дав ся вмовити»… Але не
здався…

Депутат Андрій Сербайло, фракція БЮТ, вийшов на
трибуну. Спочатку він інформував про Закони та інші нормативні документи, які
чітко визначають підстави і порядок ротації депутатів, що пройшли по списках
тієї чи іншої політичної сили (в тому числі – і роз’яснення Міністерства
юстиції у відповідь на офіційне звернення обласних БЮТівців), а потім став
зачитувати згадане вище рішення Закарпатської обласної територіальної виборчої
комісії від 17 червня. І тут, «на самому цікавому місці», раптом виключається
мікрофон.

Ви скажете – випадковість? А я скажу – «дивна
випадковість», до болю схожа на заздалегідь сплановану підлість. Бо все,
зачитане через мікрофон, потрапляє до стенограми. Без мікрофона – не потрапляє.
Дійде справа до суду – тоді може виявитися, що прізвища тих депутатів, котрих
позбавили повноважень, і тих, котрі ці повноваження набули, ОФІЦІЙНО з трибуни
сесії виголошені не були, і стенограма – тому підтвердження

Втім, є свідки – якщо навіть журналістам на
балконі все було чудово чути і без динаміків, то в залі – і поготів. Але пан
Кічковський робить новий «фінт мікрофоном» – надає його (вже нормально
працюючий!, «поломка» само по собі відремонтувалась, ледь сів на місце депутат
Сербайло) голові ТВК.

Чому автор так детально зупиняється на
всіх цих нюансах? Бо вони мають дуже важливе значення для судової перспективи і
сесійної ретроспективи. Наберіться трошки терпіння, і все буде зрозуміло…

Так от, бородатий мужик (голова Кічковський казав,
що це голова ТВК, мусимо вірити на слово, бо в порядку денному, нагадаю, не
значиться ні посади-прізвища доповідача з цього питання, ні самого питання),
раз по раз заїкаючись (так треба розуміти – від хвилювання за «високу честь»,
йму виявлену), зачитав свій протокол, на якому стоїть вже інша дата – 22 липня.
Та й зміст цього протоколу радикально різнився від тільки-но зачитаного депутатом
Сербайлом. Так треба розуміти, що за місяць і п’ять днів хтось їм «популярно
роз’яснив», що легітимними є ті депутати, що й були до цього, а тих, кого вони
самі визнали легітимними місяць тому, легітимними визнавати не слід, бо так
буде «недоцільно політично». За цей протокол пан Кічковський і запропонував
проголосувати. У мікрофон запропонував, ясна річ, – щоб до стенограми
потрапило.

Депутат Сербайло щось говорить з місця, голова
Кічковського щось говорить в мікрофон. Мікрофон сильніший за «неозброєний»
голос депутата. Депутат озброюється мегафоном і вимагає впустити до зали
новообраних 14 депутатів і привести їх до присяги. Голова Кічковського удає, що
нічого не чує, навіть через мегафон. Депутат Сербайло іде відчиняти двері сам
і…

За словесними баталіями ми якось не помітили
зникнення доброї половини депутатів БНУ-БАТ-СПУ-ПР-ПУУ, добрячих за статурою.
Виявляється, вони вийшли із зали і своїми «недоторканими» для не депутатів
руками тримають двері з того боку. Не приведені до присяги депутати відривати
від дверей руки приведених не наважилися. Фракція БЮТ робить єдине, що їй
залишалося у цій ситуації – на знак протесту повним складом полишає засідання,
офіційно попередивши про це голову Кічковського.

І тут проявляється найцікавіше: «отряд не заметил
потери бойца»! Пам’ятаєте, при відкритті засідання Кічковський офіційно виголосив,
що у залі зареєструвалися 63 депутати. БЮТівці пішли повним складом, опозиційна
фракція «Народна» теж не горіла бажанням голосувати за те, що пропо
нує голова
Кічковський, а на табло цифри: «За – 59»… Звідки взялися? А ви подивіться відеокліп
до цього матеріалу – все зразу стане зрозумілим. Микола Гоголь може вставати з
домовини і спокійнісінько писати другий том «Мертвих душ»…

Що було на сесії далі? А мене вже не цікавило. Я пригадав
пункт 9.8 статті 9 розділу ІІІ «Регламенту роботи обласної ради
V скликання», затвердженого рішенням
обласної ради від 8 червня 2006 р. № 23: «Голосування на пленарних засіданнях
здійснюється депутатами ради виключно особисто. Рішення, прийняті з порушенням
цієї процедури, вважаються нечинними». Пригадав і те, як при відкритті сесії
пан Кічковський урочисто-піднесено доповідав, що на сесії присутні як не перші
керівники, то їх перші заступники всіх головних законно-наглядових інституцій:
прокуратури, СБУ, МВС, суду. І їхні очі всі незаконні голосування бачили так
само чудово, як і автор. Навіть краще бачили, бо вони сиділи внизу у ложах, а ми,
журналісти, спостерігали це з балкона зверху. Якщо їм потрібен наочно-доказовий
матеріал, Центр журналістських досліджень готовий надати для слідства і суду
відзняті у сесійній залі відеоматеріали.

І ще один момент, вартий того, щоб про нього
згадати. Після того, як порядок денний сесії було затверджено, стало зрозуміло,
що у такий самий, «дворучний», спосіб буде проголосовано й всі інші питання.
Фракція БЮТ пішла – навіть слово «Фе!» уже сказати нікому. Інтрига щезла, чого
ради далі в залі сидіти? Тим паче, що за буквою закону, всі рішення прийняті з
порушенням процедури голосування, передбаченої пунктом 9.8 статті 9 розділу ІІІ
«Регламенту роботи обласної ради
V скликання», все одно будуть визнані нечинними. А раз так, то рада буде
змушена вдруге повернутися і до розгляду цих питань, і до внесення поправок та
доповнень, і до голосування за них – як «за основу», так і «в цілому». Тоді і
можна буде писати, що сесія щось ОФІЦІЙНО ВИРІШИЛА. А до того – маємо лишень
посиденьки БНУ-БАТ-СПУ-ПР-ПУУ у сесійній залі і «навкологолові» балачки за
столом президії. А про це мало хто з журналістів збирається писати – воно того
не варте. Тому відразу після «голосування» за порядок денний журналістський
балкон полишила солідна група представників мас-медіа – є справа важливіші за
споглядання нечинних дій депутатів від БНУ-БАТ-СПУ-ПР-ПУУ.

Що цікаво, не лише журналісти «розчарувалися» у
25-ій сесії обласної ради
V скликання. Відразу після мас-медійників
полишив своє місце зліва від голови Кічковського і голова ОДА Гаваші, а у
«передбаннику» до сесійної зали вже стояв
народний мукачівський депутат Василь Петьовка. Вони, мабуть, повважали, що цей
«бій місцевого значення» вже виграно, довести його до переможного кінця –
справа техніки, Кічковський з цим справиться самотужки…

Виходячи з Білого дому, ступив на розпечений
асфальт. Вкотре подумав: тут же колись була чудова мощена бруківка, чого ж її
забрали? Невже можновладцям з Білого дому так до вподоби дихати бітумними
випаровуваннями? А потім раптом пригадав відому з комуністичних часів
скульптуру Івана Шадра «Булыжник – оружие пролетариата». Ось воно що! У Білому
домі побоюються за цілісність вікон своїх службових кабінетів. А асфальт –
спробуй-но його виколупати…

Віктор Копанець, Центр журналістських досліджень.

P.S. З чого
почали, ти і завершимо. Вже коли був поставив крапку після підпису, глипнув на
книжкову полицю. А там стоїть, вся така зелененька, «Павло Чучка. Деца у
Нотаря. Закарпатська читануа для тверезих і п’яних у 2-х томах (том перший і
останній). Село Баранинці – 2001». На стор 20 знаходжу «Гімн подкарпаторуської
номенклатури 90-х»:

Ще не вмерла Верховина,

як ліси у горах,

ще нам браття-українці

красти тут дозволять.

Згинуть наші конкуренти,

як шовдарь у роті,

запануємо у краї,

як вепирь в болоті.

Гроші й славу ми положим

нашого народу,

а взамін собі попросим

крісла в нагороду!

За заголовком – про подкарпаторуську номенклатуру
90-х. А за суттю – про нашу обласну раду
V скликання…

admin