Не без агресії Підкамінь… Вже втретє відфестивалили знаменитий етнофест.

Люди у різноманітних вишиванках і з рюкзаками на плечах прямували за вказівкою “Підкамінь”. Вишивана сорочка, як і обіцяли організатори «Підкаменю-2009», стала «контрамаркою» на триденний міжнародний етнофестиваль під Бродами. Хто не одягнув національного строю, мав придбати бандану за 30 гривень або футболку за 50 гривень із відповідною символікою. Люди повбиралися у неймовірно гарні сорочки, перев’язані пасками, в довгі чи короткі сукні, були навіть козаки з оселедцями та шароварами. Справжнім етнічним паном, до речі, найстаршим гостем фесту був 85-річний дідусь, котрий щодня одягався по-різному та ще й не втомлювався танцювати з молодими панянками.
Мешкали люди у наметовому містечку, готували їжу теж там, могли харчуватися і в місцевих жителів, проте ціни були все ж високі. Один дядько всіх частував бродівською медовухою, а коли почався дощ — попит на медовуху, звичайно, зріс.
Як каже дин із організаторів Володимир Булишин, очікувалося, що приїде 10 тисяч гостей, однак погода, звичайно, внесла свої корективи — шанувальників етно було близько 5 тисяч.
Щодо організації, то опитані мною гості були задоволені, мовляв, є де жити, що купити, душові кабіні й біотуалети також були. За чистотою території дбали волонтери з України та інших країн. Була і охорона та й бійок вистачало. Особливо не мирилися між собою представники інших субкультур. Недарма гукали вигуки “Смерть ворогам!”.
Та всі недоліки компенсувала цікава програма фестивалю. Це і виступ таких гуртів як “Polikarp”, “Русичі”, “ТіК”, “Unia” (Білорусь)^ була також і спортивна програма, екскурсії, “Козацькі забави”, майстер-класи із виготовлення ляльки-мотанки, гончарства, лозоплетіння, dj-парад.
Цьому фестивалю можна багато закидати, але фестивальники настільки задоволені, бо вже третій рік сюди приїжджають і приїдуть ще. Фестивалили тут і закарпатці, котрі наступного року також приїдуть, ба, більше, вони кажуть, що це чи не найкращий етнофест в Україні.

Евеліна Гурницька, РІО

admin