Куля для журналіста. Хто з нас буде першим?

Будь-які події суспільного життя кожен з
журналістів вправі висвітлювати відповідно до своїх переконань, свого бачення
того, що відбувається, давати власні оцінки тим чи іншим фактам і подіям. Це
право гарантоване всім громадянам нашої держави – Конституцією України, а
окремо журналістам – законами України Про інформацію та Про засоби масової
інформації.

Журналісти телеканалу “1+1”
також вправі висвітлювати ті чи інші події в Ужгороді на власний розсуд, давати
власні оцінки тому, що бачили. Але показавши цей сюжет, журналіст телеканалу «1+1»
Жан Новосельцев, його оператор та редактор програми ТСН стали прямими
співучасниками серйозного кримінального злочину.

Батько “фронтовички” (без образ
– так її називає у сюжеті сам пан Яценюк) Наталії Бутримко, нагадаємо, –
підполковник міліції. Він не може не знати, що таке зброя і для чого її
застосовують. Якби він, “ображений”, сказав, що збирається
“ображальникам” натовкти пики – це можна було б кваліфікувати, як
публічну погрозу фізичною розправою.

Але підполковник міліції публічно заявляє,
що готовий взятися за зброю. А зброя – це знаряддя вбивства. Значить, заява
батька Н.Бутримко – це пряма і публічно висловлена погроза повбивати
“нелюбих” журналістів. Тобто – серйозний кримінальний злочин,
передбачений відповідними статтями Кримінального кодексу України.

Колись було таке поняття, як
“журналістська солідарність”. Пишу “було”, бо вже немає. Журналісти
телеканалу “1+1” першими мали б виступити проти погроз іншим
журналістам і вирізати цей фрагмент зі свого телесюжету. Вони цього не зробили.
Собі на шкоду. Мова не про совість і не про професійну солідарність. Мова про
те, що вони стали співучасниками злочину, вчиненого батьком Н.Бутримко. Той
сказав слова погрози вбивством – вони донесли ці слова до мільйонів
телеглядачів. Не думаючи про те, що для співучасників злочину теж передбачені
відповідні статті Кримінального кодексу України. Покарання – дещо менше, але
невідворотне. Особливо коли це стосується членів організованої групи. А організована група тут наявна – як мінімум журналіст Жан Новосельцев, його телеоператор та редактор програми ТСН разом з підполковником міліції Бутримко.

Чому в автора така впевненість у
невідворотності покарання за цей злочин? По-перше, цей сюжет подивилися
мільйони телеглядачів, тож з пошуком свідків проблем не виникне. По-друге, не
може такого бути, щоб цей сюжет (чи то в Ужгороді, чи в Києві, чи в якому
іншому місті – значення немає) не подивився хоча б один представник
прокурорського корпусу. А якщо подивився,
значить він зобов’язаний відреагувати на публічну загрозу вбивством, навіть не
чекаючи якихось “спонукань згори”.

І нарешті по-третє у відповідності до ч.4 ст.94
Кримінально-процесуального кодексу України, прокуратура Закарпатської області зобов’язана
вважати цю публікацію і телесюжет під назвою «Мерські справи» підставою для
порушення кримінальної справи по факту погрози вбивством журналістам
закарпатських ЗМІ які демонструють в телесюжеті журналісти телеканалу «1+1».

Якщо ж неймовірний випадок – ніхто з
прокурорів телевізор не дивився і цієї заяви пана Бутримко не чув, то прошу
вважати дану публікацію ОФІЦІЙНОЮ ЗАЯВОЮ ПРО ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ!

Для довідки:
Кримінальний кодекс України: «
Стаття
129. Погроза вбивством

1. Погроза вбивством,
якщо були реальні підстави побоюватися

здійснення цієї погрози, – карається арештом на строк до
шести місяців або
обмеженням

волі на строк до двох років.

2. Те саме діяння, вчинене членом організованої групи, – карається
позбавленням волі на
строк від трьох
до п’яти років.

admin