АТАКА КЛАНІВ

Ні! Не давали «арсенізаторам» ані жодного
дозволу, ані усної згоди. Не було і жодного рішення суду, яким було би
скасовано заборону міськради. Словом, ніхто й нічого «арсенізаторам» не дозволяв.
Просто «командири» та закулісні ХАЗЯЇ
«Фронту змін» вирішили продемонструвати всій нашій громадськості, що для
них ні в Ужгороді, ні в Закарпатті, ні в Україні НЕ ІСНУЄ ЖОДНИХ ЗАКОНІВ! ЗАКОН
– ЦЕ ВОНИ! Адже не даремно заявив нещодавно один з новоявлених «фюрерів»:
«Будет сидеть! Я СКАЗАЛ!». Він же, мабуть, звелів і повернути «агітаційні
клозети» на ужгородські терени: «Я СКАЗАЛ!». Ну, і на якого біса нам,
українцям, здалися всі оті президенти, спікери, прем’єри, судді та прокурори?
Навіщо нам мери, голови та бірови? Навіщо нам вся ота гра в «демократію» і
власну державність, якщо хтось один, але дуже і дуже багатий, може гахнути
п’ястуком по столу і гаркнути: «Будет так! Я СКАЗАЛ!»? І лише луна покотилася
по всіх владних верховинах: «ВІН СКАЗАВ, сказав, сказав, сказ… сказ…».
Сказилися, словом…

Але «фронтовики» у відповідь на численні
питання про те, хто й коли дозволив їм знову ляати ужгородців своїми наметами,
заявляють: «Обласна влада дозволила!». І знову ми наштовхуємося на оту стару й
наболілу проблему ДВОВЛАДДЯ в одному невеликому місті: міська рада – сама по
собі, а обласна – теж «в хижі газда». В тому ж Мукачеві, наприклад, дещо
подібне навіть не можна собі уявити. Там є клан «Барвостану», який володіє і
містом. І мерією, і мером. І лише вождь «Барвостану» має право в Мукачеві
гаркнути: «Я СКАЗАВ!!!». А тому нікому навіть по п’янці не спаде на думку
встановити на мукачівських площах чи вулицях не те, що «недозволений» пам’ятник
або нелегальну палатку, а навіть урну для сміття. Дехто може сказати, що у
Мукачеві теж з’явилиь намети «арсенізаторів». Так, але клан «Б» давно уже
відправив на «Фронт» свого власного «комісара» – народного депутата України
Василя Петьовку. Я гадаю, ви не сумніваєтесь в тому, що Мукачівська мерія не
буде «рипатись» проти волі ХАЗЯЇНА.
Місто над Латорицею – феодальна вотчина однієї сім’ї! Це відомо вже всій
Європі, а не лише Україні. Ми не хочемо, звісно, аби і наш Ужгород став
«вотчиною» якогось новоспеченого «сеньйора». Але, якщо вже ми обрали собі
міську раду і мера (уже ВЧЕТВЕРТЕ, до речі), то це саме вони – рада і мер –
мають бути ЄДИНИМИ і МОЖНОВЛАДНИМИ ГОСПОДАРЯМИ у місті, а не чужий клан
«барвомафії», який уже й обласну владу зробив своїм «структурним підрозділом».
А поки що через подібне «двовладдя» (чи навіть «тривладдя», якщо врахувати, що
за рішеннями обласної влади часто-густо ховаються воля та інтереси клану Балог)
в Ужгороді постійно виникають конфлікти і навіть «локальні війни» місцевого
значення. Так було, наприклад, цілком недавно, коли міськрада демонтувала
пам’ятник репресованим, встановлений самовільно і незаконно, з тією лише метою,
аби увічнити «благодіяння» Балог. Тривала «війна» розгорнулася і навколо
проблеми спорудження в Ужгороді аквапарку. За цей вкрай потрібний місту об’єкт
проголосувало на референдумі практично все доросле населення міста. Але в
кабінетах обласного «білого дому» просто не хочуть, аби цей подарунок всім
ужгородцям зробив мер Ратушняк, такий нелюбий клану мукачівських мафіозі. Саме
тому і не дозволили спорудити на площі Народній нову будівлю Національного
банку. Якби ця споруда з’явилась на світ, то нею було б завершено той
генеральний план забудови площі Народної, який розробив на початку 30-х років
чеський архітектор Крупка. Чехи не встигли добудувати весь комплекс
адміністративних споруд на цьому майдані, а наші «патріоти» просто не хочуть
цього робити. Чому? Тому, що обабіч площі стоїть пам’ятник Тарасу Шевченку? Та
ні! У «білому домі» просто не хочуть, аби в Ужгороді з’явилась споруда, яка
стане колись… пам’ятником меру Ратушняку.

Але тим, хто претендує на крісло ужгородського
мера, не варто сподіватися на те, що вони – не «рати», а отож і проблем з
обласною владою у них буде менше. Не буде! Не буде, доки у нашому місті
пануватимуть не обрані ради і не мери, а клани – свої та чужі. Колись навіть
король був у вільному місті всього лише ПОЧЕСНИМ ГОСТЕМ місцевого магістрату. А
нині непрохані «гості» почувають себе у нашому місті «господарями». І доки існує у нас ця «кланократія», місцеві
«локальні війни» не
щезнуть. Тому, що будь-який клан «в гробу бачив» і Ужгород,
і Мукачево, і Закарпаття, і всю Україну разом із нами – її громадянами. У
кланів – свої інтереси, своя вигода і свої власні «закони». А ми з вами,
шановні мої земляки, навіть не усвідомлюємо тогожахливого факту, що живемо не
лише на своїй рідній землі, але й на території невидимої, прихованої, але
цілком реальної «імперії» мафії. Наше Закарпаття, наприклад, давно уже стало,
«дякуючи» клану Балог, територією «імперії Могилевича», яка розрослася з
колишньої «солнцевської» злочинної групи в Москві до масштабів гігантського,
міжнаціонального мафіозного спрута. Це –«держава», що причаїлася у складі
багатьох різних держав.

Але, в свою чергу, злочинне «царство» Семена
Юдковича Могилевича є складовою часткою набагато могутнішої «імперії»
трансконтинентальної фінансової мафії, яка обплутала своїм павутинням весь
світ. І так уже склалася сучасна біографія людства, що цю глобальну мережу
злочинних структур створили і очолили… єврейські пройдисвіти. Я дуже прошу не
плутати їх з єврейським народом, адже ми не отожнюємо український народ з
маніяком Онопрієнком, аферистом Волконським, а закарпатців – з мукачівським
«Балоганом». Якщо хтось все ж
поквапиться назвати і мене «антисемітом» («нацистом», «фашистом»), то нехай
зарахує до них і всіх провідних аналітиків та експертів ФБР, ЦРУ, Скотланд
Ярду, Інтерполу та всіх інших спецслужб. Це – усталений ФАКТ, а не пропаганда,
на жаль.

Хоча від цього розуміння нам легшее не стане.
Скоріше, що навпаки. Адже реальна «кланократія» під муляжем «демократії» вже
тепер поставила Закарпаття у вельми небезпечне становище. Як ми уже щойно
розповіли вам, «всемогутній» мукачівський клан є таким собі «структурним
підрозділом» злочинної міжнародної «імперії» Могилевича («Сєви»). Минулого року
«Сєву» було арштували в Москві. Але нещодавно звільнили. Після звільнення
колишній киянин «Сєва» змився до… України і нині перебуває десь на нашій землі.
І ось тут виникла небезпечна колізія. Як розповідають компетентні джерела,
«Балоган» винен пану-містеру Могилевичу астрономічну суму у долларах США. Цей
борг сягає, як кажуть, кількох МІЛЬЯРДІВ «зелених»! Щоправда, деякі фахівці
називають дещо «скромнішу» суму – 200 мільйонів баксів. Але розмір боргу – то
біда не наша, а «Балогану». Адже «Сєва» тепер вимагає від мукачівських
«братків» негайно повернути йому все, що заборгували. Уявляєте собі
«ситуйовину»? Гадаю, що уявляєте… Таких шалених грошей готівкою, звісно, немає
навіть у нашої мафії. Але ж «Сєва» – не Генпрокурор і навіть не Верховний судя:
він не буде панькатись з боржниками, а просто відправить їх на той світ. І
мукачівська зграя чудово це розуміє. А тому невдовзі може виникнути ще одна
«ситуйовина»: аби розрахуватися з Могилевичем, «Балоган» може передати йому у
власність свої володіння на Закарпатті. А це – мало чи не половина Срібної
Землі! Якщо це станеться, що цілком можливо, то наше з вами рідне Закарпаття
стане «маєтком» найбільшої і найжорстокішої злочинної структри в Європі:
«маєтком» Семена Юдковича Могилевича та його мафіозних сородичів. Це навіть
реальніше і «крутіше», аніж план реставрації «малого Єрусалиму» в Мукачеві…

Що спільного між цією моторошною
«перспективою» та розгулом «фронтовиків» на ужгородських теренах? А те, що в
Ужгороді сьогодні у прискореному режимі повторюється сценарій народження, становлення
і приходу до влади «Барвоклану» з Мукачева. Той мукачівський клан народився і
сформувався під прикриттям і під прапорами політичної партії соціал-демократів.
Змужнів, розжирів і дорвався до влади під знаменами «Нашої України» та
«помаранчевої революції». Нині ж під прикриттям «політичного руху», відомого
нам як «Фронт змін», відбувається формування й становлення нового клану, цього
разу вже – ужгородського. І цей новонароджений клан обіцяє стати набагато
небезпечнішим, аніж зграя бариг із Мукачева. Адже в ньому – не вчорашні
комірники, торгаші з «липовими» дипломами і не вчорашні «бики» з бандитських
бригад. Ядро ужгородського клану – юристи, деякі співробітники органів МВC,
медики, фармацевти, бізнесмени-власники солідних торгівельних мереж, нічних барів
і клубів, турбаз, закладів відпочинку й так далі. Словом, публіка солідна,
освічена і вкрай грошовита. Майже всі мають не тільки вп
ливові посади, але й
необхідні зв’язки на всіх рівнях української влади та за кордонами України. Але
головна небезпека новонародженого клану полягає навіть не в цьому. Головна
небезпека – у тій сфері мафіозного бізнесу,
в якій цей клан діє уже сьогодні. І діє дуже ефективно. Ця сфера –
НАРКОТОРГІВЛЯ. І ні для в Ужгороді не секрет, що наркомании і легковажна
молодь, ганяючись за «гострими враженнями», без особливих проблем можуть
придбати «дурь» у нічних клубах та інших популярних місцях відпочинку, серед
власників яких легко можна знайти прізвища місцевих ватажків «Фронту». Я не
називаю цих прізвищ, бо вони і без того відомі всім ужгородцям. Знають їх і у
наших правоохоронних структурах. Але ці структури зайняли чомусь дуже дивну
позицію: ловлять наркоманську дрібноту, а організовані клани наркобаронів не
зачіпають. Можливо, це пояснюється тим, що основну «наркоіндустрію» в області
очолює, по-перше, один з депутатів Закарпатської облради, чудово і здавна
відомий нашим «борцям із злочинністю». А інший обласний депутат, який ще зовсім
недавно був одним із головних міліцейських начальників, виконує в наркомафії
роль… «служби безпеки». Отже, міліція, як кажуть, «вихідна». Сааме тому,
мабуть, Закарпаття вже стало «шовковим шляхом» на маршруті мандрівки кокаїну та
героїну в Європу. Саме тому, мабуть, цілком безкарно діє на Мукачівщині
підпільна фабрика «первитину» – синтетичної наркоти, названої у нарконароді
«винтом».

Але ці старі лідери наркомафії уже не самотні:
на підході – молода генерація «наркобаронів», які мають необхідні зв’язки,
капітали і «кришу» уже від народження. Аристократія мафії, так би мовити. Вони
ж бо і командують закарпатською ділянкою «Фронту» УКРАЇНЦЯ Яценюка. Їм уже
авансом навіть обіцяно депутатські мандати в майбутньому складі Верховної Ради.
Ото погуляють наші «наркоші» тоді! Дурій до несхочу! Але й «світитись» хлопцям
завчасно не можна. Саме тому, мабуть, вони і здійняли такий дикий гвалт навколо
двох слів Сергія Ратушняка: «жидок» і «нахабний єврей». І з двох слів роблять уже «кримінал», хоча в усіх кодексах
світу чітко написано: карається не СЛОВО, а ДІЯ. І дуже високопоставлені та
вельми досвідчені юристи, які фактично і очолюють та «кришують» цей клан,
чудово це розуміють. Для чого ж шум? А для того, аби заглушити і примусити
забути інші слова Сергія Ратушняка: «Він (Яценюк,-авт.)зібрав навколо себе
НАРКОБАРОНІВ і КОНТРАБАНДИСТІВ». І «шумова завіса» таки спрацювала: на ці слова
ужгородського мера ніхто з наших силовиків не звернув ані найменшої уваги. Їх
просто пропустили крізь вуха і негайно ж забули. А даремно! Атака кланів
триває. А вони у «психічні» атаки не ходять…

Роман Глинський,

Центр
журналістських досліджень

admin