Яценюк бореться зі "штукою, яка лізе в нього і пожирає"

Але не кваптеся засмучуватися! Якщо ви з сумом
подумали, що тепер “безкоштовний Жванецький” закінчився, то даремно.
З’ясувалось, що Сеня талановитіший, ніж ми думали! Він уміє смішити людей не
лише зі сцени, але і через ЗМІ. Втім, деякі його сьогоднішні пасажі навіть
лякають. Річ у тім, що з Сеніних розповідей нарешті стало зрозуміло, яке
майбутнє він хоче для України. І, повірте, Сеніни фантазії сповна можуть стати
сюжетом для наступного роману Стівена Кінга.

Отже, до справи. Ви будете здивовані, але
Арсеній таки не залишив цієї дивної ідеї забудувати Україну атомними
електростанціями. З мотивацією, що дуже насторожує: “Будуватимемо атомні
електростанції. Я не бачу доки іншого виходу, як замінити дорогий газ і чим
його замінити. Я підтримую всі так звані альтернативні види енергії, це все
дуже добре, але це мізер. Потрібно дати людям можливість отримати дешеву
електроенергію замість дорогого газу”, – заявив він в інтерв’ю журналу
“Кореспондент”.

Чи не так, після цих слів складається дивне
враження, що Арсеній… е-е-е…не зовсім розуміє різницю між газом і електрикою?
Мабуть, він вважає, що, якщо з допомогою і того, і іншого можна нагрівати
чайник, то різниці між ними жодної немає. Так навіщо платити більше? Повірте,
Арсенію різниця є! І розібратися в ній не так складно, як вам здається. Я навіть можу підказати вам
простий спосіб відрізнити одне від іншого: піднесіть сірник. Якщо спалахне – це
газ, а немає – значить, електрика.
Ні-ні, не варто мені дякувати, Арсенію! Я завжди радий допомогти вам
розібратися в цих складних особливостях побуту звичайних українців. І навіть як
бонус скажу, що замінити одне іншим ніяк не можна – це все одно, що
запропонувати вам замість “мерседеса” їздити, наприклад, на
клавіатурі.

На жаль, ідея забудувати Україну новими
чорнобилями – не єдина в голові
чернівецького вундеркінда. Це лише частина мегаплану Арсенія з індустріалізації
України. Мабуть, він не здогадується, що його попередником на цій дорозі був
товариш Сталін, і українці чомусь не дуже йому вдячні. Але Арсенія це хвилює
мало: “Перше, з чого я почну, – це нова індустріалізація країни.
Інфраструктура у вигляді будівництв, дороги автомобільні, залізничі, мости,
аеропорти, все інше — будівництво, яке у нас у середньому займало до 30%
ВВП”. Ага. Наліво поглянеш – димлять труби меткомбінату, направо – хімфабрики. Краса!

Хто-хто, але житель Чернівців мав би розуміти,
що і зараз в Україні ситуація з екологією без перебільшення катастрофічна. Тим,
хто погано уявляє собі, у що хоче перетворити Україну Арсеній, слід поїхати,
наприклад, в Кривій ріг або Маріуполь. Відчути, як через кілька хвилин від
місцевого повітря починає хворіти голова, якого страшного кольору там трава і
листя, і дізнатися, який відсоток дітей
із природженими патологіями, у тому числі і невиліковними.

До речі, про дітей. Одночасно з
індустріалізацією Яценюк ставить ще одне першочергове завдання:
“Відтворення здорового і освіченого населення”. Запитайте у
будь-якого лікаря або еколога, Арсенію, і він вам розповість, що в
індустріальних регіонах “здорового і здатного стати освіченим”
населення народжується украй мало. Саме з причини настільки гаряче улюбленої
вами індустріалізації. Поцікавтеся також, як впливають на здоров’ї людей атомні
станції, навіть коли вони не вибухають, не говорячи вже про наслідки на зразок
Чорнобильської аварії. Ви дізнаєтесь багато цікавого, Арсенію!

Але і це ще не все! Якимсь незбагненним
тверезому розуму чином Сеня має намір одночасно з індустріалізацією і
атомізацією України перетворити нашу країну на
“номер один у світі з продовольчої безпеки і за продуктами
харчування”! Який божевільний стане купувати продовольство з країни,
переповненої заводами і атомними електростанціями, – це ви самі запитаєте в
Сені, якщо йому в черговий раз захочеться особисто поспілкуватися з виборцями.
А зараз давайте намалюємо сукупний портрет “України по-яценюківськи”.
Якщо зібрати всі його обіцянки разом, то ми отримаємо наступне. Територія,
напхана чорнобилями і меткомбінатами, між якими бурхливо зростають (звісно,
повні радіації і важ
ких металів) пшениця, огірки, морква і ін. З населенням, що нестримно
зростає за рахунок, – пробачте за медичну термінологію – дебілів, олігофренів і інших “осіб з
вродженими вадами”.

А, ледве не забув! Ще десь посеред цієї
пишноти потрібно розмістити в’язниці.
Тому що “кролик Сеня” має намір садити не лише овочі, але і
людей. Не тому, що я кровожерливий, пояснив Сеня, а тому що проповіді – не мій
формат.

Не знаю, як вам, а мені такий “рай від
чернівецького вундеркінда” абсолютно не подобається. Крім того, виникає
тривога за його здоров’я! Що сталося з Арсенієм? Невже стрес від гарцювання на
комбайні так змінив його внутрішній світ? Ні, ці дивні нав’язливі ідеї
відвідували його і до цієї екстремальної пригоди.. . А, ось в чому справа! Ключ
до розуміння особливостей Сеніного світогляду можна знайти в цьому ж інтерв’ю.
Виявляється, Арсеній бореться з якоюсь “штукою, яка лізе в тебе, починає
пожирати, і ти асимілюєшся з цією масою, з системою”.

Ось це справжній шок! Але про все по порядку.
Як розповідає Сеня, йому доводиться постійно боротися з різними спокусами.
Просто не Сеня, а святий Антоній якийсь! “Я пройшов багато постів в моїй
біографії. У мене життя так склалося. Такої біографії ні у кого в країні немає.
Я б дуже хотів, аби ще багато таких біографій було. Кожен із цих постів — це
була боротьба з дуже багатьма спокусами”. Ні, ну треба ж! Адже ми наївно
думали, що він на різних урядових постах працює на благо країни, а насправді
Арсеній боровся зі спокусами! Забавне проведення часу на гроші платників
податків, чи не так?

Але далі – більше. Як довіритель повідав Сеня
журналістам, найгірше йому припало, коли він став депутатом:

“Є
ще один міф, що ці посади – це велике благо. В принципі так, велике благо, якщо
ти живеш ради цієї посади і ради самого себе. Якщо ти не відчуваєш жодної
відповідальності або якщо ти відчуваєш, що вся твоя відповідальність
закінчується за склом броньованого Mercedesа. [Тоді] дуже швидко відділяєшся
від народу. Особливо я це відчув в цьому чортовому парламенті — [відчуття]
повної відірваності. І дуже важливо не здатися. А ця штука — вона лізе в тебе,
починає пожирати, і ти асимілюєшся з цією масою, з системою. Я тому був украй
різким у висловах, коли був головою парламенту.

— Ви парламент називали
“свинофермою”.

— Це я спеціально робив. Коли відчуваєш, що
стаєш одним із них, ти маєш одразу відгородитися”.

Сльози навертаються на очі, коли уявляєш собі,
як страждав Сеня, щодуху стараючись не перетворитися на мешканця
“свиноферми”, на якій він, якщо слідувати його логіці та лексиці, і
був головним… загалом, головою. Але що незрозуміло: навіщо ж він страждав? Адже
був же у нього простий і очевидний вихід: здай депутатський мандат – і вирушай
зі “свиноферми”! До людей! У народ! Але Арсеній мужньо вважав за
краще залишитися. Мабуть, йому подобається боротися зі спокусами.

На жаль, читаючи Сеніни інтерв’ю, мимоволі
доходиш висновку, що в цій боротьбі
“штука, яка лізе в нього і пожирає”, явно перемагає. Мабуть, звідси і
народжуються в голові чернівецького вундеркінда страшні картини майбутньої
України як деякого атомно-індустріально-аграрно-пеніцитарного гібрида. І дай
Бог, аби вони не поширилися за межі цієї однієї окремо взятої голови.

Олександр Тополянский.

admin