Злодій-невіглас, що вчинив це хуліганство з присмаком вандалізму,
мабуть, не відає, що очі Господні все бачать і вуха все чують. І що він
заслуговує не тільки моральної огуди, але й адміністративної
відповідальності, бо пам’ятний знак було встановлено з відома голови
села. 14 червня його мали освячувати за участі церковнослужителів
Ужгородського деканату.
Тому з душевним болем сприйняли цю неприємність душпастирі з
сусідніх сіл Стрипи, Підгорба, Дравців та інших, бо греко-католики
Великих Лаз дотепер ще не можуть не тільки молитися бодай почергово в
своєму колишньому парафійному храму, але й увіковічнити історичну
правду про духовну спадщину свого села…
Невже правоохоронні та інші відповідальні органи влади закриють очі на цей ганебний вчинок?
Юрій ШИП, член Національних спілок письменників та журналістів України,
лауреат Всеукраїнської премії ім. Леоніда Глібова
