Не даремно ж Ющенко повернув одного зі
звільнених спікерів Балоги – Андрія Кислинського. Цього чиновника, який
запам’ятався голослівними істеричними звинуваченнями на адресу Юлії Тимошенко,
тепер розподілили в СБУ. За офіційною версією новий заступник глави служби, під
якого довелося розширювати штатну кількість одиниць заступників, займатиметься
проблемою Голодомору. Проте не виключено, що в СБУ “око государя”
буде потрібне і для інших цілей, оскільки пан Кислинський, судячи з його
бурхливої діяльності, без проблем брався і за найбруднішу роботу.
Одразу після гучного, навмисно скандального
розриву президента з його кризовим менеджером журналісти попереджали про
можливу каверзу та існування таємних домовленостей між ними. Версія ця
виглядала маловірогідною, проте реалії такі, що Віктору Балозі було просто
недоцільно добровільно відмовлятися від влади і руйнувати всі мости з колишнім
патроном. Особливо тому, що запасних аеродромів у одіозного закарпатського
політика не було в жодному політичному таборі. Публічний розрив Балоги і Ющенка
покликаний був швидше вирішити ряд тактичних завдань для них обох: очистити
імідж президента, дозволити президентові налагодити відносини зі своєю ж
партією “Наша Україна” та іншими потенційними союзниками, які щиро і
дружно ненавиділи колишнього главу СП, і струнко двома колонами піти на
дострокові парламентські вибори. Лише балогінська партійка “Єдиний
центр” повинна була підім’яти під себе адмінресурс, а ющенківська
залишилася б білою і пухнастою. І докори пильної міжнародної громадськості в
недемократичності організації процесу адресувати виявилося б нікому.
Схоже, припущення були обґрунтовані.
Зараз уже зрозуміло переважній більшості
громадян: ті, хто повірили в щирість задекларованого бажання Ющенка змінити
методи діяльності свого Секретаріату, дуже обпеклися. З приходом на Банкову
Віри Ульянченко тональність дискусії між президентом і його опонентами не
змінилася. Різниця, мабуть, лише в тому, що раніше з “наїздами” на
Кабмін Юлії Тимошенко з будь-якого приводу виступав Балога і його опричники,
тепер же президент усе більше огризається особисто. Інколи цю роль він як і
раніше довіряє кадрам Балоги – Ігорю Попову і Марині Ставнійчук, яким удалося
утриматися на посадах заступників глави СП при Ульянченко.
Характерно, що сам Віктор Балога після розриву
з Банковою не помічений в критиці колишнього шефа. Не намагався він “злити
компромат”, чого чекав багато хто з дня на день після його відставки. Не
було і масової зачистки старих кадрів не лише з Секретаріату, але і з інших
відомств. Так, пішли з Банкової його радник і, за чутками, спічрайтер,
Олександр Семирядченко, а також Ігор Пукшин та Андрій Кислинський. Від них
також критики президента не було. І ось Кислинський виявився винагороджений за
відданість, його послуги знову знадобилися, але тепер у спецслужбі. Якщо
пригадати, що в СБУ після приходу на Банкову Ульянченко вже відбулася деяка
кадрова рокіровка, то нове призначення Кислинського є вельми показовим. Як і
збереження у СП людей Балоги на своїх посадах.
Іншими словами, виглядає усе так, ніби Ющенко
з самого початку взагалі не міняв Балогу на Ульянченко, а лише формально
підмінив.
Це як одна з версій, що мають право на
існування, і яка підтверджує задумку Віктора Ющенка і Віктора Балоги всіх
противників обдурити і реалізувати сценарій свого повернення до влади шляхом
обрання до парламенту. Правда, змовникам не пощастило, тому що не спрацьовує
головний механізм запуску виборів у Раду – немає приводу розпустити парламент і
сили продавити таке рішення. А коли термін президентства Ющенка закінчиться, на
адмінресурс розраховувати не доведеться ні президентській “Нашій
Україні”, ні балогінському “Єдиному центру”.
Тому гарант і його кризовий менеджер вельми
замислились над реалізацією запасних сценаріїв.
Інша версія, чому люди Балоги виявилися знову
потрібними, базується на тому, що “велика Віра” поки не виправдовує
довіри президента. Такий ось каламбур виходить. Навіть уміння Ульянченко
домовлятися зі всіма політичними супротивниками
спрацьовує швидше проти неї ж,
адже її цілком можна запідозрити в бажанні вирішувати, перш за все, свої власні
завдання з висоти посади. Тоді спроби Ющенка обкласти нового главу СП старими
перевіреними кадрами цілком логічні. У тому числі і в СБУ йому додатково до
людей Ульянченко потрібні, так би мовити, альтернативні “вуха й очі”.
До того ж, завжди згодиться чоловічок у спецслужбах, готовий звинуватити кого
завгодно у всіх смертних гріхах без будь-якої на те підстави. Судіть самі: якби
Ющенко не довіряв Балозі, то хіба міг би президент досі покладатися на його
людей?
За всіма ознаками виходить, що дослідженням
Голодомору в СБУ кипуча натура Андрія Кислинського не обмежиться. А Балога і
Ющенко вже розписують “план діяльності” своєму перевіреному
чиновникові, оскільки парочці гарячих голів на Банковій все ще кортить запустити
силовий сценарій. Їм для цього потрібний буде якийсь привід, надуманий,
зрозуміло. Його, очевидно, і повинен буде озвучити наш старий знайомий,
“новоспечений силовик”.
Сценарій провальний з самого початку. Утім,
від нашого гаранта нічого іншого чекати не доводиться.
