Що пов'язує Балогу з суддею Зваричем?

Судячи з усього, нинішній стрес Балоги був
викликаний не тільки самим фактом відставки, а якимось тривожним відчуттям
незвичної для нього безпорадності. А воно не могло не виникнути через
особливості ситуації, що склалася: Балога втратив свою територію, і його
конкуренти почали кидати в нього різними неприємними коментарями, а Балога
нічим не міг їм відповісти. Люди із психотипом альфа-самця, до яких, як ми вже
писали, належить Балога, такий стан переносять особливо важко. Такий стрес
спонукає до негайних дій – і Балога вирушив на прес-конференцію. Про те, що
основним мотиватором Балоги був саме емоційний чинник, а не логічний
розрахунок, свідчить аналіз його виступу:
незалежно від суті поставленого питання,
у своїх відповідях він постійно прагнув акцентувати свою маскулінність.

Наприклад, дуже показовою в цьому плані є
фраза Балоги: “У нашій команді ніхто не дозволяє собі воювати з
жінкою”. Так він відповів на запитання, чи не викликана його відставка з
посади глави Секретаріату президента боротьбою з Вірою Ульянченко. Якби Балога
заявив щось подібне десь у Західній Європі, а тим паче у США, він тут же
потрапив би до числа вигнанців із політичної еліти. Спілкуватися з ним стало б
поганим тоном. Річ у тому, що на Заході напевно б визнали цей вислів
сексистським і таким, що принижує жіночу стать, оскільки він позиціонує жінку
як нижчу істоту, негідну навіть того, щоб чоловік з нею воював. А вже що б з ним
зробили феміністки – страшно собі уявити! Але в закарпатських горах, що
сформували особистісні особливості Балоги, фемінізм не визнається. Там дещо
інше уявлення про взаємини статей.

Тому недивно, що сексизм у Балоги так і пре
назовні. На питання, чому в нього не склалися стосунки з дружиною президента
Катериною Ющенко і секретарем РНБО Раїсою Богатирьовою, Балога гордо відповів:
“У мене є моя дружина, молода і красива”. Ну так, не те, що ці,
негідні такого орла. Цей вислів свідчить, що Балога сприймає жінок перш за все
як сексуальний об’єкт, ігноруючи їх навіть усім очевидний високий соціальний і
професійний статус.

Ствердившись за рахунок слабкої статі, Балога
торкнувся ще однієї дуже важливої для збереження його маскулінної ідентичності
теми. Він наполегливо наголошував, що це не Ющенко його вигнав, а він покинув
Ющенка. “Моя відставка викликала багато домислів. Перший міф – що я
перестав задовольняти президента як менеджер. Це винятково моє право піти у
відставку. Звільнився я, а не мене”, – запевнив екс-глава Секретаріату
президента.

Комусь може здатися дивним бажання Балоги
акцентувати увагу на цьому, загалом не дуже важливому моменті. Але насправді
все логічно: для людей із психотипом Балоги і того середовища, яке його
виховало, це є базовою цінністю, бо визначає становище в ієрархії групи.
Самець-домінант може робити щось з іншими самцями й самками, але вони не мають
права робити щось із ним. Інакше самець-домінант втрачає свою владу.

Вельми показові в цьому ключі наступні фрази
Балоги – його коментар до причин конфлікту із президентом: “Але коли я
зрозумів, що президент не наважується сказати, що нам тісно, я сам ініціював
питання про свою відставку. Увесь тиждень з моменту подачі 12 числа заяви і до
указу мене переконували змінити своє рішення і залишитися на Банковій”.
Тим самим Балога чітко дає зрозуміти розстановку сил у стосунках між ним і
президентом: він – лідер, а Ющенко – об’єкт його дії. Балога прагне передати
аудиторії прихований мессидж: він був єдиним господарем на Банковій, а коли Ющенко,
скажемо так, йому набрид, – пішов із високо піднятою головою.

Найважливіший висновок, який можна зробити із
прес-конференції Балоги, полягає в тому, що йому ніколи не стати політиком
всеукраїнського масштабу через особливості менталітету. Річ у тому, що така
маскулінно-самцева модель поведінки в цивілізованому суспільстві давно вже
вважається асоціальною. Достатньо, щоб сьогоднішні сексистські вислови Балоги
потрапили в західну пресу – і для нього зачиняться двері в цивілізований
політичний світ. Та й загалом усередині України отака самцевість теж є зовсім
не найпривабливішою рисою для населення. Можливо, у закарпатських горах – так.
Але Закарпаття –
це не вся Україна.

Звичайна доля носія такого типу – він досягає
успіху до певного моменту, підминаючи під себе слабших людей, але тільки-но
доходить до певної межі і стикається з системно організованим опором, тут же
програє. Найсвіжіший приклад цього – суддя Зварич, що має той же психотип
альфа-самця.

Звідси висновок: у гіршому для нього варіанті
Балога вирішить стати всеукраїнським політиком і спробує грати нарівні з іншими
учасниками політичного ринку. У цьому разі на нього, швидше за все, чекає
незавидна доля судді Зварича. У кращому – він може зайняти нішу такого собі
екзотичного містечкового політика, якого охоче цитують ЗМІ за потішність
висловлювань, але який не має ніякого політичного впливу за межами свого
регіону.

Олександр Тополянський.

admin