Голова президентського Секретаріату "підмете" за Балогою

До цього президент мав намір не квапитися з
рішенням і розглянути кілька кандидатур, серед яких Віра Іванівна взагалі не
значилася. Як ми вже писали, їй призначалася посада голови виборчого штабу
Ющенка.

Але емоційна потреба негайно відреагувати на
заяву Балоги підштовхнула “гаранта” до несподіваного рішення. А Віра
Іванівна була єдиною кандидатурою, яка за своїми якостями влаштовує Ющенка, і в
згоді якої він міг не сумніватися. Бо є щось у їхньому загальному минулому, що
не дозволяє Вірі Іванівні сказати Ющенку
“ні”. Що ж, тепер йому доведеться сушити голову у пошуках гідного
глави виборчого штабу. І не виключено, що ним знову виявиться Віра Іванівна.
Бо, як любив висловлюватися Леонід Кучма, “у президента дуже маленька лава
запасних”. А в Ющенка вона набагато менша, ніж у Кучми. У ключі останніх
подій складається враження, що там взагалі одна лише Віра Іванівна.

Яких же змін можна чекати в українському
політикумі після нового призначення Ульянченко? Політики і політологи,
незалежно від партійної масті, схвалюють вибір Ющенка або, принаймні, не
критикують його. Швидше за все, цей напад ейфорії пояснюється тим, що
попередник Віри Іванівни так дістав абсолютно всіх, що вони готові радіти будь-якій кандидатурі –
аби це був не Балога.

Політолог Вадим Карасьов в інтерв’ю УНІАН
висловив думку: президент зупинив свій вибір на Ульянченко не в останню чергу
тому, що “хоче обіпертися на найближчих перевірених політичних соратників.
Він хоче, аби стосунки в команді були для нього комфортні, по-родинному
гармонійні, і аби всі важелі управління були в руках президента. Президент
повертається до перевірених часом політичних соратників, можливо, він не зовсім
упевнений, що за цих умов буде зважений, прагматичний курс, але, вочевидь,
президент вважає, що зараз вже нічого втрачати – або пан, або пропав”.

Низка політиків наївно вірить: президент
змінив Балогу на Ульянченко тому, що усвідомив неминучість своєї поразки на
майбутніх виборах і хоче налагодити таємні відносини зі своїми суперниками. А
Віра Іванівна пасує для цієї мети значно більше, ніж агресивний горець Балога.
І зможе вести таємні переговори про умови капітуляції Ющенка. Така версія має
право на життя, але, чесно кажучи, виглядає не дуже реалістичною: теоретично
спроби таких переговорів можливі, але
навряд чи вони увінчаються успіхом. Тому що Ющенко спочатку орієнтувався на безкомпромісну політику за
принципом: “Я головний, а ви всі маєте мені підкорятися”. Ця політика
виявилася неефективною – і передусім з тієї простої причини, що, згідно з чинною Конституцією,
президент не володіє всією повнотою влади. Таким чином, між моделлю поведінки Ющенка і реальністю був
величезний розрив. Але зараз йому вже пізно що-небудь міняти.

Крім того, українські політики вичерпали
навіть внутрішній ліміт довіри. За останні п’ять років вони порушували
домовленості між собою так часто і таким безсовісним чином, що сумним підсумком
процесу стала їхня тотальна недовіра один до одного. Це зробило фактично
неможливим будь-які серйозні домовленості між ними.

Набагато реалістичнішою виглядає інша
найближча перспектива Віри Іванівни – їй належить очистити президентську
вертикаль влади від людей Балоги, яких там повним-повнісінько. Звісно, ніби не
час зараз, за кілька місяців до виборів перетрушувати цю вертикаль, але по-іншому
ніяк не можна. І Віра Іванівна, і сам Ющенко прекрасно розуміють, що залишати
людей Балоги в своїх структурах – це все одно, що приректи себе на життя на
мінному полі. Тим паче, що, як заявив глава “Єдиного Центру” Ігор
Кріль, Балога, швидше за все, балотуватиметься в президенти і стане конкурентом
Ющенком на виборах.

А значить, мітла Віри Іванівни ось-ось
промайне кабінетами і коридорами
президентської вертикалі, вимітаючи звідти балогівські залишки. І тому з
ющенківського гнізда найближчим часом
можуть випасти навіть “найжирніші” пташенята. Серед тих, кому слід
побоюватися прибирання Віри Іванівни, експерти називають заступника глави СП,
уповноваженого президента з пита
нь контролю над діяльністю СБУ Ігоря Пукшина,
начальника УДО генерал-лейтенанта Валерія Гелетея, а також низку губернаторів,
де-факто призначених Балогою. Але, швидше за все, її мітла не пощадить і
дрібніших чиновників – всіх, хто зав’язаний на “опального
горця”. Нічого особистого, лише
бізнес – цього вимагають особливості теперішнього політичного моменту.

Найближчі місяць-два президентська вертикаль
влади працюватиме в режимі інтенсивного самоочищення. Месидж цього процесу для
широких народних мас простий і зрозумілий: стара, як світ, казка про доброго
царя і злих бояр. Усі свої гріхи Ющенко звалить на підлеглих, яких
демонстративно звільнить, а себе змалює ангелом, якому треба дати ще одну
можливість реалізувати свої блискучі ідеї, – і тотальний достаток і щастя
обрушаться на весь народ. Непереконливо. Все це ми вже проходили…

Андрій Загородній.

admin