Балога – в барлозі. І готує секретний план?

Але спочатку поговоримо про ті загрози, які,
як зв’язка дамоклових мечів, нависають над коротко обстриженою головою
закарпатського горця, що, за іронією долі, змінив ареал проживання на Печерські
горби. Які ресурси зосереджені сьогодні в його руках? По-перше, це карликова
партія, яка так відверто перебільшує свої успіхи, що відомий герой мультфільму,
напевно, не утримався би від характеристики “маленький, як горобець, і
зухвалий, як мавпа”. Але і вона після відставки Балоги починає стрімко
рушитися.

Розпад черкаської і кримської організацій
“ЄЦ” – всього лише перші ознаки партійного розкладання. Вельми
показово і те, як залишають ряди “ЄЦ” його члени: кримчани в
постанові, прийнятій на республіканській конференції (яку, зрозуміло,
керівництво “ЄЦ” постфактум визнало незаконною), прямо заявили, що
“у цієї партії . немає і не може бути серйозного політичного
майбутнього”. А херсонський губернатор Борис Силенков раптом прозрів і
зрозумів, як він помилявся, коли 2008-го залишив ряди “Наший України”
заради “Єдиного Центру”. І проситься назад. Але
“нашоукраїнці” брати його не поспішають, а спочатку хочуть доказів
щирості його розкаяння. Загалом, процес пішов.

Насторожує ще ось що: поки що з функціонерів
“ЄЦ” проявляє активність тільки глава його політради Ігор Кріль.
Складається дивне враження, що це сьогодні єдиний справжній багнет
“Єдиного Центру”. Останній з племені закарпатських могікан, що зберіг вірність вождеві. Втім, чи
зберіг? Засумніватися в цьому примушує нещодавня дивна заява Кріля – дивна, щоб
не сказати більше: “Для нас не важливо, хто очолить партію. Тому що у нас все вирішує команда, а
не вождь”.

Взагалі-то, кожній розсудливій людині
зрозуміло, що питання лідерства в будь-якій організації – ключове і визначне, а
вже в політичній партії – і поготів.
Тому не варто сприймати слова Кріля буквально. Швидше вони – свідоцтво
конфлікту між Балогою і Крілем, що набирає оберти. Логічно припустити, що
Балога розраховував, пішовши з поста керівника СП, очолити “ЄЦ”. Але
у нинішнього лідера партії Кріля немає ніяких причин поступатися своїм місцем
опальному главі СП. А тим більше – бажання.

Він тільки-тільки увійшов у смак. Став
публічним політиком. Звик відвідувати різні “Свободи” і роздавати
коментарі журналістам. І що – от так просто, за здорово живеш, відмовитися від
усього цього заради якогось безробітного Балоги? А де він був, поки Кріль, не
покладаючи рук і не досипаючи ночей, створював партію? Відсиджувався в теплому
кабінеті і командував? І чом би його не
піддати партійній люстрації – за порочні зв’язки на Банковій? Хіба людина, яка
так близько спілкувалася з Ющенком,
гідна очолювати партію? Словом, Кріль так просто не здасться. І тому,
можливо, дуже скоро ми станемо свідками розбирань а-ля Балаганов і Паніковський
з вигуками : “А ти хто такий?”. І дуже може бути, що у програші в
цьому конфлікті виявиться Балога.

Адже як непереможність Кощія Безсмертного
таїлася в яйці, сила Балоги була схована в кабінеті на Банковій. Балога-глава
СП і Балога-безробітний – це абсолютно різні за своїм потенціалом люди. Коли
деякі журналісти і політики говорять про якісь стратегічні таланти Балоги,
зображаючи його, як злого генія і “сірого кардинала”, хочеться
сміятися і плакати одночасно. Як кажуть у таких випадках в Японії, “якщо
тіні карликів здаються величезними, це всього лише означає, що сонце
наближається до заходу”. Хто-небудь
може пригадати якийсь по-справжньому креативний політичний хід Балоги?
Геніальну комбінацію? Блискучу інтригу? Ха-ха. Отже насправді те, що Балога так
довго займав такий високий пост – свідоцтво не його достоїнств, а
некомпетентності Ющенка. Який государ, такий і Макіавеллі.

По суті, Балога продемонстрував Україні
яскравий зразок “племінного менеджменту”. Його формула успіху дуже
проста і може бути виражена однією фразою: “Я вождь, і ви всі винні мені
беззаперечно підкорятися”. Але далеко не всі українські політики виросли в
атмосфері безмежної свободи закарпатських гір під крики “Гей-гей!”, а
тому не знайомі з цією ефективною моделлю управління. Вони повні різних дурних
інтелігентських обм
ежень на зразок законів, субординації, розмежування
повноважень і так далі. Тому на якийсь час виявилися безсилими перед
менеджерськими талантами Балоги.

Але і втративши своє “яйце з
голкою”, Балога не здається.
“ЄЦ” вигадав дуже хитромудрий план. Геніальну стратегію успіху, в яку
посвячене лише вузьке коло довірених осіб. Я вам розкажу про неї по секрету,
але будь ласка, дайте мені слово не сміятися, добре? Або хоч би не дуже
голосно.

Отже, стратегія “ЄЦ” спрямована на те, щоб укласти союз із Партією
регіонів. Причому… на рівних умовах. Але як це зробити, якщо будь-кому
очевидно, що “регіоналам” “ЄЦ” потрібний, як зайцеві
стоп-сигнал? Схоже, тут і вирішили
“єци” закликати на допомогу горезвісну хитрість і підступність
горців, які допомагали їм упродовж сторіч поневолювати наївних рівнинних
жителів.

Для того, щоб схилити “регіони” до
свідомо невигідної для них політичної операції, вирішено переконати їх у таких
тезах. По-перше, що “ЄЦ” – це по суті, ті ж “регіонали”,
тільки з поправкою на західноукраїнський менталітет. По-друге, Західна Україна для “регіоналів” –
“терра інкогніта” і залишиться такою назавжди. Що ж робити в такій
ситуації нещасним регіоналам? Правильно, вихід один – домовлятися з Балогою.
Він “рулитиме” територією Західної України, а “регіонали” –
Східної. І так вони правитимуть країною. Якщо представникам ПР потрібне щось на
Заході, Балога їм допоможе, якщо навпаки – вони йому. Така ось “пацанська
федеральна республіка з двома наглядачами”. Ця стратегія вже почала
реалізовуватися – у ЗМІ з’явилися відповідні “аналітичні” публікації.

Я розумію, що ця ідея “союзу бакалійника
і кардинала” викликає у нормальних людей тільки гомеричний регіт. Але
“регіонали” – люди особливі. Вони вірять у будь-що: у доброго царя, в
жіночу дружбу, можливість Януковича стати президентом і навіть в те, що Дід
Мороз існує (ну а як можна в нього не вірити, якщо Яценюк його привозив до
України?!). Тому вони можуть повірити і в “гіпервигідну” пропозицію
Балоги.

В усякому разі, йому залишається розраховувати
на це як на свій останній шанс. А втім, не останній. Коли на прес-конференції
Балогу запитали, на що він збирається жити далі, опальний горець, сповнений
гордості за свою дотепність, заявив: “На засоби моєї молодої і красивої
дружини”. Іронія життя полягає в тому, що якщо “регіони” не проковтнуть
його наживку, цей жарт може стати для нього реальністю.

Олександр
Тополянський.

admin