Три сенсації від голови СБУ

По-перше, Валентин Наливайченко від самого
початку приголомшив депутатів повідомленням
про те, що зробив подання президентові на звільнення з посади свого
заступника, начальника управління “К” (боротьба з корупцією та
організованою злочинністю) Тиберія Дурдинця. Уже один цей факт міг претендувати
на право називатися топ-новиною дня. Адже генерал-лейтенант Дурдинець – це не
просто високопоставлений співробітник спецслужби. Ця людина символізувала дуже
багато. Дурдинець вважався креатурою
глави президентського секретаріату Віктора Балоги – зі всіма наслідками.
Зрозуміло, що його звільнення означає кінець безмежної впливовості Балоги на
СБУ. Але це ще не все. Інформовані люди пов’язували ім’я Тиберія Дурдинця зі
всіма діями, які СБУ чинила стосовно політичних противників президента, і перш
за все, природно, Юлії Тимошенко.
Колишні співробітники управління “К” у приватних бесідах
невисоко характеризували професійні якості Тиберія Дурдинця і вважали, що своїм
просуванням по службі він зобов’язаний перш за все готовністю беззаперечно
виконувати політичні замовлення свого покровителя із президентського
секретаріату. Але було б перебільшенням стверджувати, що Дурдинця звільнили
винятково з політичних мотивів. Накопичилося чимало гріхів і в суто
професійному плані.

Саме управління “К” із приходом
Дурдинця швидко перетворилося на закарпатське земляцтво. Відбір кадрів за
регіональною, а не професійною ознакою явно не сприяв ефективності роботи
управління. Плюс до того, Дурдинець “проколовся” на прослуховуванні
заступника генерального прокурора Рината Кузьміна. Подейкують, що коли Кузьмін
з’явився в СБУ для з’ясування обставин, Дурдинець зачинився у своєму кабінеті
доти, доки прокурор не залишив будівлю. А якщо до цього додати натяки, що
з’явилися в деяких ЗМІ, на те, що суддю Зварича співробітникам СБУ вдалося
зловити тільки після того, як вони приховали інформацію про місцезнаходження
втікача від начальника главку “К”, то стане ясно: Дурдинця рятував
від звільнення лише невизначений статус Наливайченка. До речі, за словами співробітників
спецслужби, ще 12 березня – напередодні першої прес-конференції Наливайченка у
статусі голови – черговий прапорщик на
вході відібрав у генерал-лейтенанта Дурдинця службове посвідчення. І з тих пір
він не має доступу в будівлю на Володимирській, 33.

Але справжньою новиною дня стала заява
Валентина Наливайченка про те, що найретельніша перевірка не виявила фактів, що
підтверджували б участь прем’єр-міністра Юлії Тимошенко в державній зраді, про
яку заявляли представники Секретаріату президента. Зрозуміло, саме по собі це
не сенсація – в абсурдності цих звинувачень ніхто не сумнівався. Сенсація в
самому факті такої заяви Наливайченка – він відкрито, без езопівської мови
сказав правду, що виставляє Ющенка в украй непривабливому світлі. Адже не секрет,
що Секретаріат президента розраховував на те, що СБУ стане його базовим
інструментом у цій брудній комбінації. Слова Валентина Наливайченка недвозначно
демонструють, що відтепер спецслужба відмовляється від ролі знаряддя політичної
розправи.

Наступна сенсаційна заява голови СБУ – щодо
газу “РосУкрЕнерго”, який згідно з міжурядовими домовленостям
перейшов у власність України – повністю підтверджує цю гіпотезу. Порівняно з
минулим тижнем позиція СБУ з цього питання повернулася на 180 градусів. Зовсім
нещодавно група антитерору “Альфа” штурмувала офіс
“Нафтогазу”, а слідчі порушували кримінальні справи, щоб цей належний
державі газ залишився у власності Дмитра
Фірташа. Але сьогодні Наливайченко цілком однозначно резюмував: цей газ є
власністю держави Україна, і СБУ, як і належить органам держбезпеки, захищатиме
в цьому питанні інтереси держави. І тут, природно, виникає закономірне
запитання: яка участь чекає на Валерія “Кена” Хорошковського, який
спробував використати СБУ для забезпечення бізнес-інтересів Дмитра Фірташа на шкоду рідній державі? У
будь-якому разі, слова Наливайченка означають кінець короткої й безславної
кар’єри Хорошковського в СБУ.

Отже, уперше за всі роки правління Ющенка
Служба безпеки України перестає бути інструментом політичного переслідування
опонентів през
идента. А це, безумовно, має позначитися на зростанні
професіоналізму співробітників спецслужби, який за роки тотального
політизування опустився нижче нікуди. Чи вдасться Валентину Наливайченку у
статусі голови СБУ зробити те, що не виходило в ранзі виконувача обов’язків?
Відповідь на це запитання ми дізнаємося вже найближчим часом.

Віктор Конєв.

admin