День національної ганьби

З повідомлень ЗМІ з керівником Зовнішньої
розвідки України п.Маломужем в Кенію вилетів нібито невідомо звідки об’явившийся власник „Фаїни”,
а в аеропорту „Бориспіль” його як героя зустрів Президент України В.Ющенко. Так
хто такий Вадим Альперін, який не давав про себе знати і визнав, що він є
власником судна „Фаїна”, тільки після того, як сомалійські пірати отримали
викуп.


Виникає питання, чому гроші на викуп не надав власник – Вадим Альперін, страховій компанії, які
страхували вантаж, сухогруз та членів екіпажу. Відповідь одна – непрозорі схеми
торгівлею зброї в Україні. І як власник компанії Waterlux AG міг дати викуп,
якщо уставний фонд компанії становить 10 тис. доларів США.

Альперін Вадим Олександрович має два
ідентифікаційні коди №2632420633 та №2632415796, відомий одеський бізнесмен,
колишній депутат Одеської міської ради від Партії Регіонів. За даними деяких
ЗМІ, власник українських компаній ТОВ «Темп-Прогрес», ПП «Логістик-Сервіс», ТОВ
«Металопродукт». Займається різними операціями у сфері нерухомості,
посередництва та перевезення. Відомий організатор «сірих схем» по зменшенню
виплат ПДВ і оптимізації податків. Має значний інтерес в контрабанді через
Одеський порт. Також, активно займався рейдерськими операціями. В.Альперін має
українське та ізраїльське громадянство. Військову службу, начебто, проходив в
Збройних Силах Ізраїлю.

Із неофіційних джерел стало відомо, що свою
«бізнесову» кар’єру Вадим Альперін, відомий в деяких колах на прізвисько «Вадік»,
розпочинав з Одеського порту розмитнюючи вантажі через підприємство «Олімпія»,
котре мало значні податкові пільги. В результаті цього вартість розмитнених
товарів була значно нижча за ринкову, що дозволяло на той час отримувати
надприбутки і накопичити потужний початковий капітал.

За тими ж даними, в 2001-2002 роках «Вадик»
познайомився з Черним Вадимом Львовичем, 08.08.1972 р.н. На той час Вадим
Львович був головою концерну «Юніком-Юг» та лідером політичної партії «Союз
анархістів України» (ЄДРПОУ: 26343565. Юридична адреса: м.Одеса, пров.Романа
Шухевича,5, приміщ.5). Разом з В.Черним Вадим Олександрович зареєстрував ряд
фіктивних підприємств на громадян України, які фактично проживають на території
Придністров’я, через котрі напрацьовує схеми повернення ПДВ з державного та
місцевого бюджетів та ухилення від сплати податків через взаєморозрахунки з
крупними підприємствами-платниками ПДВ. Серед вказаних фіктивних структур
називають ПП «Славута», ПП «Молоко Бесарабіє», ПП «Галатея» та інші.

Отримавши значний досвід в таких «сірих
схемах», інформація про що неодноразово потрапляла в поле зору друкованих та
інших ЗМІ, та налагодивши необхідні зв’язки в цій сфері, Вадим Альперін в
2002-2004 роках потоваришував із своєю колишньою конкуренткою – відомою в регіоні
комерсанткою Івченко Любов’ю Євгенівною. В кінці 2006 року використовуючи
корупційні зв’язки у вищих органах влади та силових структурах, а саме, через
Голову ДПА України в Одеській області Лаврешова Андрія Юрійовича, вищевказаними
схемами на рахунки фіктивних фірм Вадима Олександровича та Любові Євгенівни
були нараховані значні суми ПДВ. Так, протягом листопада-грудня 2006 року
Лаврешовим А.Ю. було повернено Івченко (Виробничо-комерційна фірма «Алів» у
вигляді ТОВ, ЄДРПОУ: 20924752)-6 126 000
грн. Альперину:

– ТОВ «Темп-Прогрес» ЄДРПОУ: 32539970)- 1 054
000 грн.^

– ТОВ «Логістик-Сервіс» – 2 564 000 грн.^

– ТОВ «Металопродукт» – 1 556 000 грн.

За повідомленнями ЗМІ, в цих схемах також були
задіяні ТОВ виробничо-комерційна фірма «Екран» (ЄДРПОУ: 32539588), ПП «Рішон»
(ЄДРПОУ: 30492357), ПП «Конар» та „інші комерційні структури, що опосередковано
належали Альперіну та Івченко. За тими ж даними, у відношенні посадових осіб ПП
«Конар» за матеріалами УДСБЕЗ ГУМВС України в Одеській області Прокуратурою Одеської
області було порушено кримінальну справу.

З неофіційних джерел стало відомо, що після
смерті одеського бізнесмена Бурбана Григорія Марковича, під час терористичного
акту «Норд-Ост» в м. Москва (2002 рік), Вадим Аль
перін у родичів викупив його
частку найбільшого імпортера побутової техніки в Одеській області ТОВ
«Корпорація «Алгрі» (ЄДРПОУ: 30127112). Таким чином, «Вадик» став
співзасновником ТОВ «Корпорація «Алгрі» та бізнес-партнером іншого
співзасновника, а на даний час фактичного власника товариства – Ойбермана
Олександра Юрійовича.

Основним видом діяльності О.Ойбермана є імпорт
товарів промислового призначення, побутової техніки, поліетилену (більшість
обороту складають товари ввезені в Україну контрабандним шляхом).

З метою невтручання правоохоронних органів в
діяльність Альперіна та Ойбермана, вони використовують свої особисті тісні
стосунки з:

– мером Одеси Едуардом Гурвіцем^

– раніше судимий, бригадир ОЗУ «Стоянова»,
кримінальне прізвисько «Ваня-Болгарин»^


кримінальним авторитетом на
прізвисько «Богомол» (м.Москва).

За неофіційними даними, на 2004 рік щомісячний
дохід Вадима Альперіна складав близько 1 млн. доларів США, з якого близько 60%
він з метою заохочення «роздавав» своїм корупційним зв’язкам в органах влади і
управління, правоохоронних органах.

Також, в ЗМІ неодноразово повідомлялось, що
В.Альперін має інтереси і в лікеро-горілчаному бізнесі, а саме виробництво
продукції на власних заводах в с.Маяки Біляївського району Одеської області
(ТОВ «Корпорація Альфа Груп», ЄДРПОУ: 34319863), та м.Котовськ Одеської області
(ТОВ «Котовський винзавод», ЄДРПОУ: 30827073), використовуючи так звані
«донецькі горілчані схеми», а саме виробництво горілки із спирту, ввезеного
контрабандою із Молдови та Придністров’я, поза документацією фінансово-господарської
діяльності вказаних підприємств, та використовуючи дублікати марок акцизного
збору.

За тими ж даними, з 2005 року Альперін та
Ойберман активно займаються рейдерством. Так, серед отриманих у власність таким
чином об’єктів повідомлялося про офісний центр в м.Одеса по вул.Сонячній,5, де
на даний час знаходиться офіс Вадима Олександровича та Олександра Юрійовича.
Також, у власність були отримані цілісні майнові комплекси таких підприємств як
ЗАТ «Електронмаш», ВАТ «Науково-дослідний інститут спеціальних способів лиття»,
та інші. По деяким з цих фактів порушено кримінальні справи.

З 2007 року Вадим Альперін активно займається
імпортом легкових автомобілів з країн Близького Сходу (ОАЕ, Сірія) створюючи
реальну конкуренцію офіційним дилерам закордонних автовиробників в Україні.

Останнім часом бізнесові інтереси Вадима
Альперіна стосувались переважно морських перевезень. Так, він є фактичним
власником декількох морських суден, зокрема сухогрузу «Герої Плевни», та
сухогрузу «Фаїна», котрий перевозив озброєння і був захоплений сомалійськими
піратами.

Існує окрема думка, що вантаж «Фаїни» був лише
дрібним «гвинтиком» в потужному механізмі контрабанди зброї. В Україні цим
займається колишній співробітник КДБ Жуков Олександр Борисович, 1954 р.н. (на
початку 90-х років через власний кооператив «Синтез» плідно співпрацював з
компанією «Росвооружение»). В
кінці 90-х О. Жуков
активно займався поставками
зброї до під час протистояння на
Балканах. Так, він організував перевезення зброї сухогрузом, котрий було
затримано в територіальних водах Італії. Тоді Туринські правоохоронці порушили
кримінальну справу в результаті чого в квітні 2001 року затримали Жукова О.Б.,
який на той час постійно мешкав на Італійському острові Сардинія. За деякими
даними, в теперішній час Олександр Жуков постійно проживає в м. Москва.

Вищеперелічені особи безпосередньо
організовували перевезення зброї

через складні схеми: фрахтування суден,
страхування вантажу, чисельні фірми посередники (представники, експедитори), що
зареєстровані в офшорних зонах.

Про
це свідчить і
спосіб організації рейсу
«Фаїни». Власником
суховантажу є панамська
компанія Waterlux AG.

Цікаво, що контактні телефони представництв
компаній Waterlux AG та фрахтувальника TOMEX Team в Одесі ідентичні.

Виникає питання, невже за розведену в Україні
мафію і корупцію при торгівлі зброєю мають платити чесні бізнесмени, як Вітор
Пінчук.

Продовження буде…

Геннадій Москаль

народний
депутат України

admin