СЕСІЯ-22: ТРОХИ ГРЕЧКИ, ТРОХИ ПРОСА, ТРОХИ ВЗУТА, ТРОХИ БОСА

На початку роботи
присутні вшанувала хвилиною мовчання померлого 25 грудня депутата-лікаря
М.Турянчика. Замість нього відповідне місце у фракції “Наша Україна” посів
37-річний генерал-майор Віктор Ганущак – замначальника тилового управління
Міністерства оборони, уродженець Вінничини, прописаний у Мукачеві.

СТЕПАН КЛОЧУРАК

З ініціативи А.Зелінського облрада прийняла Звернення до Президента України
про нагородження лідера Гуцульської Української республіки (1918-1919), що
існувала в Ясіні та прилеглих селах, С.Клочурака державною відзнакою
України. Хтось наголосив, що посмертно
присвоюються дві нагороди – звання Героя України або медаль
За мужність. Фракція БЮТ запропонувала клопотатися про звання
Героя, але таке уточнення не набрало більшості голосів. Це викликало обурення
ще одного депутата з Ясіні М.Бунтушака, що поставив вимогу переголосувати.
Після невеликої перепалки слово взяв О.Гаваші, нагадавши, що облрада покликана
усіляко підіймати престиж Закарпаття і наших діячів, які боролися, щоб Україна
стала самостійною і незалежною державою. Відтак уточнююча поправка про Героя
України набрала 68 голосів.

ПОДКАРПАТСЬКИЙ РУСИН

Велику дискусію викликало питання про Програму підтримки ЗМІ, видання
творів закарпатських авторів, кошторис якої складає 1,43 млн. грн. П.Гойс
запропонував розділити програму на дві частини (газетну і книжкову) і
проголосувати їх окремо, оскільки фракція Народної партії цілком за підтримку
книговидання, але проти особливих умов для окремих газет. Натомість Є.Жупан
поставив вимогу, щоб облрада виділила ще 60 тисяч грн. дотації русинській
газеті. М.Кічковський відкинув цю ідею, оскільки рада може адресно фінансувати
тільки ті видання, де вона виступає засновником. На це Є.Жупан запропонував
депутатам стати засновниками русинської новинки. Зазначимо, що після серії політичних скандалів, вчинених певними
русинськими організаціями, після реєстрації у Верховній Раді проекту розпуску
нашої облради, такий крок виглядає як елементарна провокація. Справа, звісно,
не у 60 тисячах, котрі є просто смішною сумою для реальних спонсорів русинських
організацій. Свого часу Д.Сидор заявляв, що рух фінансують численні місцеві
бізнесмени. Ідеться про те, щоб надати газеті більш офіційного статусу і
нав’язати облраді конкретну політичну лінію.
Тим не менше депутати повелися.
І.Бушко запропонував
виділити русинам кошти, знявши їх
деінде. Як пояснив доповідач з цього питання начальник управління інформації
В.Дрогальчук, ішлося про новинку “Подкарпатський русин”, сам він за те, щоб
якщо вже підтримувати національні видання, то геть усі, але їх дуже багато:
зареєстровано 6 русинських, 15 угорських, 2 словацькі, по одному румунському,
німецькому і єврейському (на івриті).
Депутати же кінець-кінцем
проголосували 55 голосами за зняття 60 тисяч з
дотацій на книжки і переадресування їх
Подкарпатському русинові. В цілому Програма набрала 63 голоси.

БЮДЖЕТ

Найголовнішим питанням сесії було затвердження обласного бюджету, хоч його
і відсунули майже на самий десерт. Перед
тим же розглянули питання про стабілізацію фінансово-економічної ситуації в
області, прийняли програму економічного і соціального розвитку області на 2009 рік, програму розвитку малого
підприємництва на 2009-2010 р., програму
Турбота (це 4 млн. грн. на разові соціальні допомоги при різних нещастях) тощо.

Що ж до бюджету, то наразі цифри
такі. Загальний обсяг доходів затверджено у розмірі 1.234.522.300 грн.,
видатків – 1.233.676.600. З цього дотації з Києва складуть 287 млн., субвенції
– 711 млн. захищеними статтями визначено зарплатню бюджетникам, придбання
медикаментів і перев’язувальних матеріалів тощо. Хоча цілковитої певності, що
це буде профінансовано у повному обсязі
все ж немає. Прогнозується, що цього року економіка Закарпаття виробить валової
доданої вартості у сумі 8,5 млн. грн. проти 8,08 млн. у минулому. Прогноз,
звісно, більш, ніж оптимістичний. Середньомісячна зарплата мала би зрости до
1712 грн., що теж нереально. Податки до обласного, районних і місцевих бюджетів
мали би скласти 607,8 млн. грн., плата за землю – 54 млн. На культуру
передбачається витратити 142 млн. грн., на освіту – 155 млн., на соціальний
захист – 39 млн., на фізкультуру і спорт
– 12 млн. Передбачено також суттєво підтримати малий бізнес, розбудовувати і
ремонтувати дороги, охороняти і раціонально використовувати землі. Ще депутати
цілком слушно вирішили трохи підтримати працівників апарату облради, котрі
готують їм усі папери, та на відміну від керівників мають мізерну зарплату,
проте виявилося, що на це у ради немає повноважень.

Втім усі ці цифри досить умовні. Більш суттєвими були концептуальні пропозиції депутатів – про переорієнтацію
бюджетних установ з газового опалення на електричне, розвиток альтернативної
енергетики (вітряної, сонячної).
В.Гурзан навіть запропонував звернутися до Президента, Кабміну і
Верховної Ради з вимогою відновити повний ядерний цикл, але ця ідея набрала
тільки 27 голосів. Обласний бюджет планується уточнити і конкретизувати на
наступній сесії у першій половині березня, там же підіб’ють підсумки
господарювання у минулому році.

АКВАПАРК І БОМЖАТНИКИ

Облрада нарешті розглянула
прокурорський протест на своє рішення від 25 липня 2008 р. про розширення меж
природоохоронних об’єктів. Нагадаємо, що там зокрема ішлося про збільшення
площі Боздоського парку з 50 до понад 70 гектарів за рахунок прилеглих до парку плавнів, де заплановано будівництво
аквапарку. Депутати відхилили прокурорський протест. Тоді О.Антал проінформував
колег, що ініціатори аквапарку на сьогодні мають усі необхідні дозвільні документи,
окрім паперів з Державного управління
охорони навколишнього природного середовища. Його начальник А.Погорєлов
заявив, що він не може порушувати
існуюче законодавство і зажадав отримати усю необхідну йому документацію. Таким
чином, зберігається подвійне ставлення
обласних властей до аквапарку. Формально заперечень немає, але
відповідна територія продовжує вважатися природоохоронною, що може бути
підставою для гальмування справи.

Натомість рада розглянула додатково
внесені у порядок денний питання про звернення до Ужгородської і Мукачівської
міськрад. В однотипних зверненнях облрада просить виділити по одному приміщенню
під соціальну установу. Про характер цих закладів на сесії цнотливо не
повідомлялося. На запит А.Сербайла, а хто буде утримувати ті установи,
повідомлено, що згідно чинного
законодавства подібні з
аклади фінансуються
з міського бюджету. У кулуарах обізнані депутати підтвердили наші
здогади, що ідеться про хостелі (нічліжки) для незабезпечених громадян. Не
виключено, що у Мукачеві таке справді буде створено. Одним словом, Павшино
померло – хай живе Павшино! Тільки вже у межах міста. До речі, сам Павшинський
об’єкт сесія передала об
єднанню
“Фтизіатрія”. Дихайте глибше.

Сергій
ФЕДАКА.

Двадцять друга
сесія обласної ради у відеоролику.

admin