Збільшення фінансування на ліки не робить здоровішими закарпатців

Однак не секрет, що основа здоров’я населення залежить ще й від низки таких факторів, як спосіб життя, екологія, спадковість, рівень медичного обслуговування. Україна в цьому контексті має чим пишатися, але й має низку проблем, які необхідно вирішувати: це насамперед стан навколишнього природного середовища, підвищення якості життя населення, забезпечення належного прожиткового рівня тощо. Далеко не на останньому місці перебуває й такий аспект, як охорона здоров’я. В цьому питанні чимало залежить від фінансового забезпечення: лише за наявності коштів можна відкривати нові лікарні та забезпечувати їх сучасним обладнанням, будувати й належним чином утримувати санаторії-профілакторії, розширювати мережу первинної ланки охорони здоров’я й багато подібного.

Саме це питання — чи є достатнім фінансове забезпечення охорони
здоров’я, чи вистачає цього для повноцінного медичного забезпечення
населення, чи ефективно використовуються бюджетні асигнування,
спрямовані на галузь — й мали на меті вивчити працівники
контрольно-ревізійного управління в Закарпатській області, які
нещодавно прийняли участь у проведенні державного фінансового аудиту
галузі медичного забезпечення за 2005-2007 роки у Закарпатській області.

Фінансування збільшується, а здоров’я населення суттєво не поліпшується…

За офіційними статистичними даними, в Закарпатті мешкає понад 1,2
мільйона людей. Станом на початок 2008 року медичне обслуговування цієї
кількості населення краю здійснювали 610 лікувально-профілактичних
закладів комунальної власності. Протягом 2005-2007 років на охорону
здоров’я в Закарпатській області спрямовано майже 1,2 млрд. грн.
бюджетних коштів, в тому числі 73 мільйони з державного та 1,1 млрд.
грн. — з місцевих бюджетів. Обсяг затверджених асигнувань державних
коштів забезпечено в середньому за три роки на 99,5 %. При цьому, що
важливо, бюджетні видатки на охорону здоров’я щороку збільшувалися:
так, у 2007 році порівняно з 2005 вони зросли на 74 відсотки. Однак
зростання фінансового забезпечення галузі охорони здоров’я, як
з’ясували працівники відділу аудиту бюджетних програм та місцевих
бюджетів КРУ в Закарпатській області, не дали суттєвого результату.
Стан здоров’я населення краю залишається незадовільним, і одним з
підтверджень цього факту є те, що, приміром, кількість померлих у 2007
році перевищує такі ж показники 2006 року.

На першому місці за кількістю смертних випадків перебувають хвороби
системи кровообігу, новоутворення тощо. Щодо захворювань
серцево-судинної системи, то тут ситуація вкрай погана: рівень
захворюваності та інвалідності внаслідок цієї причини постійно
збільшується, а смертність у 2007 році порівняно з 2002-им зросла на
10,1 %.

Результати державного фінансового аудиту галузі медичного забезпечення
засвідчили про недостатній медико-соціальний ефект від використання
бюджетних коштів, оскільки на сьогодні не вдається зменшити
поширюваність онкологічних, інфекційних та інших захворювань.

Найголовніше питання: у чім причина незадовільного стану здоров’я
населення попри постійне збільшення фінансування медичної галузі
Закарпаття? Аудитори КРУ в Закарпатській області встановили низку
чинників, які, за їхніми припущеннями, перешкоджають повноцінному
задоволенню потреб населення в отриманні гарантованої державою
медичної допомоги.

Одна з перших причин — це відсутність як на державному, так і на
регіональному рівні розроблених нормативів фінансування охорони
здоров’я на 1 мешканця. Видатки ж на охорону здоров`я встановлюються,
виходячи з можливостей місцевих бюджетів, обмеженість яких не завжди
дозволяє забезпечити відповідні потреби населення у гарантованому
державою обсязі медичної допомоги. Так, за результатами аудиту, у 2006
році 17,9 % хворих отримали медичну допомогу з порушенням вимог
соціальних нормативів надання медичної допомоги в
амбулаторно-поліклінічних умовах, 12,4% хворих — з порушенням вимог
соціальних нормативів надання медичної допомоги в лікарняних
стаціонарах. Або ж ще один «показовий» приклад: за період 2006-2007
років кожного року відмовлено 2 тис. особам в безоплатному відпуску
лікарських засобів.

Цю, першу причину, повною мірою пояснює інша: брак коштів. Як би
банально це не звучало, але обмеженість фінансових ресурсів місцевих
бюджетів перешкоджає повному задоволенню потреб
лікувально-профілактичних закладів. Результат — про забезпечення
доступності та безоплатності медичної допомоги багатьом хворим
доводиться лише мріяти. І в цьому ж контексті слід наголосити ще й на
такому: як би показово не звучали цифри зі збільшення з року в рік
фінансування галузі охорони здоров’я, цілком зрозуміло, що такий ріст
зумовлений насамперед зростанням заробітних плат, подорожчанням
медичних препаратів, підвищенням вартості енергоносіїв тощо. Це
підтверджують і результати проведеного аудиторського дослідження:
упродовж досліджуваного періоду 90-95 % загального фінансування галузі
складали поточні видатки, в яких оплата праці працівників з
нарахуваннями на неї займала від 71 до 74 відсотків.

З огляду на такі показники стає цілком зрозуміло: того, що залишається,
а це не більше 5 відсотків, аж ніяк не достатньо для оновлення
матеріально-технічної бази медичних закладів, закупівлі сучасного
обладнання, і для найважливішого — своєчасної діагностики захворювань
та лікування. Знову ж таки показовий приклад: у Хустському районі
Закарпаття потреба в придбанні необхідного медичного обладнання в
2005-2007 роках була забезпечена лише на 8%, 35,5% та 36,8 відсотків
(по роках) відповідно. Результат цього такий: при потребі 291 одиниці
спеціального медичного обладнання, розрахованого відповідно до «Табеля
оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів, лікарських амбулаторій та
підрозділів первинної медико-санітарної допомоги
лікувально-профілактичних закладів», їх було закуплено всього 92
одиниці, або ж 31,6 відсотка.

На сьогодні в області діє низка важливих програм, які повинні бути
спрямовані на покращення медико-демографічної ситуації та стабілізації
рівня захворюваності і зниження рівня смертності — це такі програми, як
«Зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я
комунальної власності на 2004-2010 роки», «Програма з боротьби,
протидії, лікування туберкульозу», «Програма профілактики, діагностики
злоякісних новоутворень», Програма «Здоров’я матері та дитини» на
2006-2008 роки та інші. Та знову ж таки, брак коштів призводить до
того, що в кінцевому результаті всі програми фінансувалися лише… на 32%
від потреби, через що й не відбулося відчутного позитивного впливу на
медико-демографічну ситуацію в області.

Ще один чинник, який перешкоджає повноцінному задоволенню потреб
населення Закарпаття в отриманні гарантованої державою медичної
допомоги, це застаріла матеріально-технічна база галузі охорони
здоров’я та низький рівень забезпечення медичним обладнанням. Так, знос
діагностично-лікувального обладнання в Тячівському районі складає 85%,
в Іршавському районі – 84%. В той же час, на фоні недостатності та
зношеності діючого обладнання проведеними контрольними заходами були
встановлені факти не використання медичного обладнання вартістю 871
тис. грн. Основними причинами невикористання обладнання були:
несправність обладнання, відсутність або непристосованість приміщень
під нього, відсутність спеціалістів та невміння користуватися даним
медичним обладнанням, централізовані поставки обладнання без заявленої
потреби.

Окрім того, приміром, в Тячівському районі контрольними заходами були
виявлені взагалі неприйнятні факти: чомусь були передані 6 одиниць.
медичного обладнання вартістю 28,6 тис. грн., придбаного для сільських
амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів, іншим установам, які
не мають до згаданих закладів охорони здоров’я жодного відношення. Якщо
додати до всього цього ще й проблему нестачі кадрового забезпечення,
особливо в сільській місцевості, неналежний рівень кваліфікації
працівників медичних установ, значне навантаження на лікарів у
сільській місцевості, то й стає зрозумілим, чому населення не отримує у
повному обсязі якісних медичних послуг у лікувально-профілактичних
закладах районів краю. А поряд з цим — відносно низький рівень оплати
праці працівників медичних установ, що не створює мотивації для
підвищення якості та інтенсифікації праці у медичній сфері.

За результатами аудиторського дослідження працівники КРУ в
Закарпатській області розробили низку пропозицій для управління охорони
здоров’я Закарпатської облдержадміністрації та районних відділів
охорони здоров’я.

Основними з пропозицій, наданих на рівні управління охорони здоров’я
Закарпатської облдержадміністрації, є такі. Насамперед, на думку
аудиторів КРУ, необхідно вийти на рівень Міністерства охорони здоров’я
з пропозицією щодо внесення доповнення в нормативні документи, які
регламентують вимоги до обсягів і якості медичної допомоги в
лікувально-профілактичних закладах, про визначення обсягу фінансового
забезпечення виконання соціальних стандартів. З метою підвищення
достовірності моніторингу з дотримання соціальних стандартів при
наданні медичної допомоги населенню необхідно передбачити відповідні
показники дотримання соціальних стандартів у первинних статистичних
облікових та звітних формах. Також слід підготувати програмне
забезпечення (доповнення до існуючої програми МЕДСТАТ), яке б дозволило
автоматизовано узагальнювати дані показники. Зрештою потрібно
забезпечити умови для введення в дію медичного обладнання, яке не
експлуатується.

Прес-служба КРУ в Закарпатській області

admin