ПОЗИЦІЯ ОБЛРАДИ РОБИТЬ РЕФЕРЕНДУМ ПО АКВАПАРКУ ЩЕ НЕОБХІДНІШИМ

Сесія двічі торкалася питання ужгородського аквапарку. Спочатку було прийнято нове рішення про межі Боздоського парку. 25 липня облрада вже приймала рішення “Про розширення площі об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення”, яким розширила площі ряду парків – на кілька соток у Мукачеві, на гектар-другий – у Ясині і Березниках, а в Боздоському – з 50,0 до 73,7569 га. Тоді останнє рішення було розцінене багатьма ужгородцями як спроба унеможливити будівництво аквапарку на території “об’єкту природно-заповідного фонду місцевого значення – парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва”.


Тепер же у тому рішенні слово “розширення” змінено на “визнання”. Доповідь з цього питання мав перший зам управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області Й.Повхан. Він пояснив необхідність заміни одного слова на інше своєю власною помилкою. Мовляв, коли парк створювався у 1950-х роках, його межі й охоплювали понад 70 гектарів, включаючи і заплаву Ужа, але в кадастрові документи площу внесли “на око” як 50 га. При цьому лишилося не прокоментованим, чи мала місце така же неакуратність і стосовно інших трьох парків, що фігурують у документі.


Жест чиновника, який намагається рятувати своїх колег, звичайно, можна оцінити, але за великим рахунком він нічого не змінює. Спірна ділянка землі, на якій заплановано аквапарк, зберігає свій “природно-заповідний” статус. Тим не менше одразу же після цього облрада прийняла рішення “Про надання дозволу на будівництво аквапарку в м.Ужгороді”. Таким чином виникла правова колізія: одне рішення про заповідність території нібито проти будівництва, а прийняте через кілька хвилин – за. Розрубати цей гордіїв вузол може тільки пряме народне волевиявлення на міському референдумі 7 грудня.


Рішення про аквапарк має п’ять пунктів. Перший звучить так: “Дозволити будівництво аквапарку на території парку “Боздоський” у м.Ужгороді”. У другому і третьому пунктах доручається конкретним одинадцяти обласним структурам “та іншим службам сприяти у підготовці висновків та наданні технічних умов із інженерного забезпечення будівництва” та “дозволу на ведення будівельних робіт”. Четвертий пункт: “Ужгородській міській раді внести та затвердити відповідні зміни до плану земельної ділянки парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва “Боздоський” у м.Ужгороді, забезпечити режим охорони об’єкта, визначеного відповідними охоронними зобов’язаннями”. П’ятим пунктом контроль за виконанням рішення покладено на віце-губернатора В.Гоблика та постійну комісію облради з питань екології та використання природних ресурсів (О.Туркевич).


До більшості цих пунктів депутати висловлювали слушні юридичні претензії. Облрада не має підстав щось дозволяти чи не дозволяти Ужгородській міськраді, оскільки в системі рад рада нижчого рівня (міська) все ж не підпорядковується раді вищого рівня (обласній) – на відміну від державних адміністрацій, де є чітка вертикаль підлеглості. Тому рішення облради принципово не наближає появу аквапарку. Натомість міськрада відповідальна перед своїми виборцями. Їхня воля на недільному референдумі і примусить міськраду і її виконком домагатися будівництва аквапарку всіма законними методами. Ідеться навіть не про аквапарк сам по собі, а про ще принциповіше питання, хто є газда в Ужгороді – чи обласні чиновники, чи самі городяни. Суперечливість рішень облради по аквапарку вимагає участі якомога більшої кількості ужгородців у референдумі. Тоді двозначності буде знято, що буде послугою і самій облраді.


А проблем у неї і так понад дах. З цього приводу намагалися розглянути навіть спеціальне звернення до Верховної Ради. Справа в тому, що депутати від групи Української Народної партії (у складі фракції НУНС) Ю.Костенко і І.Заєць зареєстрували у парламенті проект постанови про розпуск Закарпатської облради через її рішення з русинського питання. Тому В.Піпаш запропонував облраді спершу прийняти рішення “Про проведення 25 жовтня 2008 р. Другого Європейського конгресу підкарпатських русинів, прийняті ним рішення та інші дії окремих русинських організацій Закарпаття”, яким відмежуватися від сепартистських заяв та вчинків. Нагадаємо, що в Меморандумі конгресу ідеться про згоду учасників “на размещение сил быстрого реагирования с Европы и с РФ” (придністровсько-осетинський сценарій), що “все решения и поступки украинских властей за 17 лет направлены на этноуничтожение и дискриминацию, имеющие признаки геноцида”, та інші речі, котрі не вписуються в українське законодавство. Проте за пропозицію В.Піпаша проголосувало тільки 18 депутатів. Це спонукало його заявити, що колеги не виконують власну присягу, якою обіцяли служити Україні і рідному краю, не порушувати законодавства тощо.


Натомість депутати обіцяли, що виступлять проти сепаратизму у своєму зверненні до Верховної Ради, але і цього наразі не сталося. Запропонований їм текст викликав теж великі заперечення у депутатів. В.Гурзан протестував проти фрази “заяви так званих націонал-демократів”. В.Піпаш зауважив, що звернення є проявом корпоративного егоїзму, хоч він теж “проти, щоби нас розпускали” (двозначність останнього слова викликала гіркий сміх у залі), але з етичних міркувань цей документ краще не приймати. М.Вегеш порадив викинути зі звернення усі прізвища і згадки про націонал-демократів і русинів, зробити його максимально лаконічним, акцентувати єдине – Закарпаття є в складі Української держави. В результаті було створено редакційну комісію з розрахунку по одному депутату від кожної із восьми фракцій, очолену М.Вегешем. Вона і має написати та оприлюднити новий текст. Справа ця дійсно більш доречна, аніж перебирати собі прерогативи Ужгородської міськради і самих ужгородських виборців у питанні аквапарку.


Сергій ФЕДАКА



Фрагмент з сесії облради по питанню аквапарку в Ужгороді у відео ролику

admin