ХТО У КОГО «САНТЕХНІК»?

Як кажуть – ні додати, ні відняти, а вже що „склалося” опісля мовленого Леонідом Макаровичем, то воно хіба тільки додає в тому, що він як у воду дивився. Мало того, випавши із системи президентських координат, один із номінантів першого президента Ромко Зварич, втративши окрім всього ще й просто розумові гальма, вжив термін „дебілі-зація ситуації”. Думаю, що багато читачів мали можливість спостерігати і слухати спічі пана Зварича, правда, не всі до кінця зрозуміли – а хто, зрештою, дебіли? Лишимо то на совісті нашого „американця” і спробуємо дещо вловити в логіці дій і можливих наслідках того, що відбулося, зачепивши і певну історію розвитку подій.


Отже, коаліція сталася як де-юре, так і де-факто. Ось тільки дехто не може спати спокійно, бо не видить числа „226”, а значиться і коаліції. Йдеться, ясна річ, про чисту арифметику, яка ніби нині є і складає всього „213” (БЮТ – 156, НУНС – 37, БЛ – 20). Але хотілось би, роблячи певну політичну розвідку, відразу нагадати, що голосуючи, за утворення зазначеної коаліції висловились (проголосували – „за”) 55 нар-депів із НУНС, а підписались всього 37. Отже 18 чоловік ми можемо віднести до тих, що будуть підтримувати своїми „голосами” рішення у Верховній Раді.


А оскільки 213 плюс 18 – вже складає 231, то тим „холуям”, яким чомусь уже хочеться зараховувати КПУ до коаліції, вартувало б трішечки вгамуватися. Між іншим, голосування з часу проголошення коаліції і обрання спікером пана Литвина засвітило ці речі, а те, що за деякі закони і ті, що подані паном Президентом, голосують і комуністи, і регіонали, то хіба мало б когось дивувати?


І тут абсолютну має рацію пан Литвин, коли говорить про цілісність Верховної Ради, а значиться і про відповідальність. Бо якщо йти за мірками деяких нині різких опонентів новоявленої коаліції, то тоді всі, хто не там, мали би хіба покинути Верховну Раду.


Ми не будемо вдаватися до перевиховування наших обранців і не будемо нагадувати їхніх обіцянок перед виборами. Не хочеться робити „святими” і тих, хто нині прагне наводити лад в державі – всі вони вийшли з-поміж нас і є віддзеркаленням того, що нині маємо в широкому загалі.


Хотів би тільки продовжити тему легітимності нинішньої коаліції, яку трішечки зачепив Давид Жванія на вівторковій передачі Шустера, що на ТРК „Україна”. Так ось – роз’ясненням Конституційного Суду стверджується, що коаліція створюється фракціями, а фракції дають згоду більшістю нардепів. І все, а тому необхідність особистих підписантів (226) відпадає, а саме головне, що такого тлумачення просив не хто інший, як секретаріат президентський (читайте – Президент). Ось так, а треба це було „холуям” виключно в ті часи, коли „ширка” з регіоналами мусувалася на Банковій. Головною задачею тоді в балогових опричників було добитися більшості (саме отих 37) для коаліції з регіоналами. Така установка була, і так було обі-цяно ПР, а вони повірили і попались. Наївний ще тоді Славко Кириленко посилався на виборців і чесно повів себе, а потім, бідолага, був використаний уже в „боях” проти Юлії Володимирівни. Саме так і спалився, і схоже – кінцево.


Отже, нині тим, хто так вперто волає про „226”, треба запитати в того ж Ромчика Безсмертного, якого наш Президент витягнув днями на світ Божий, і який голосно так вповів, що всі біди виключно в уряді. Теперішньому, а ви який, планували – з прем’єром Балогою чи Єхануровим під „ширку”?


Не склалося, як бачите, не пофартило вам із Плющем і ви зрозуміли, що з Володимиром Литвином також тягатися вам не під силу і заскиглили. Балога, он, як отой Марко з конопель, пригрозив, що пан Литвин може так закінчити, як Сєня. Дивись, хлопаку, щоб від тих потуг ти випадково в гаті не наробив. Який грізний, а мабуть після успішних розкладів з „українською кризою” набрав ваги і в черговий раз мокнув Віктора Андрійовича. Пам’ятаєте, як Анатолій Гриценко, після того, як покинув засідання в пана Президента, заявив, що Віктор Андрійович категорично проти дострокових виборів. Категорично! І ще не всі до кінця осмислили мовлене паном Гриценком, як „сантехнік в законі” поніс, що пан Президент підпишуть Закон про бюджет тільки тоді, коли в ньому будуть кошти на вибори. Ось так, то тоді хто і в кого „сантехнік”?


Маразм, і по-іншому, даруйте, і не назвеш. Але ж це, кохані мої українці, виведено в ранг державної політики. Трішечки, правда, оговталась, схоже, одна із „закоханих” в пана Ющенка – пані Ляпіна, бо ось днями, здається, на „5-му каналі” уже не давила на психіку отим, що немає коаліції, хоча в нелюбові до пані Тимошенко освідчилась. Я розумію, що така категорія „вірнопідданих”, як Кириленко, ті ж Зварич, Ляпі-на і Григорович, і ще може один-два, і для пана Президента і його „сантехніків” цінності вже не мають ніякої, чи жодної. А кого винити? І це їх біда, і тих, хто їх використовував, вибачте на слові. І тепер, крути не крути, завидівські свинопаси таки підігнали Віктора Андрійовича до отого довбанутого ЄЦу. А там всього шість і не „штиків”, а таки холуїв, і не кого іншого, як балог. Отака круговерть, і народ наш мудрий вже давно вповів: „Не рий іншому яму, бо сам до неї і впадеш”.


А роботи непочатий край. Міліція, он, хабарників з мішками долярів в адмі-ністраціях державних ловить, суддя Зварич пустився, кажуть, в біга, і хто його знає, чи з власної волі. Бо уявіть, якби його все ж таки заставили говорити слідчі, то він можливо і вповів би, скільки із „заколядованого” чи „засіяного” він відстібував на головні пагорби, або, наприклад, скільки і кому заплатив за свою посаду. А так – нема чоловіка, нема і проблеми. Втік. А між ін-шим, призначений він був на посаду уже „помаранчевою” владою і вторік, згідно Указу Президента, став „Заслуженим”.



Ігор ГАВРИЛІВ




Сьогодні в Україні все по новому курсу, навіть хабарі

admin