Дійсно, про це обмовився Віктор Андрійович, і, як кажуть, моментально нарвався на досить різку заяву не лише одинаків блоку, а фактично більшості. Мало того, у зверненні йдеться про те, що керівник фракції В’ячеслав Кириленко навідріз відмовляється скликати засідання, а тому є зрозумілим, що якби вдалося зібрати всіх членів фракції, то могло б статися так, як воно фактично нині виглядає – більшості у своїй рідній фракції у Віктора Андрійовича вже немає.

Сумно? Не те слово, ось і тому, як на мене, друге дихання отримали відкриті „наїзди” на уряд, зокрема на пані Тимошенко, і вже особисто паном Президентом. Чому і для чого, або наскільки „закрили писок” „головному сантехніку” – поки що за кадром. Але не виключено, що „тучки” над його голівкою густішають, адже чого тільки вартує рішення одного із київських судів, який ухвалив, що цімбор балогів Тіберій Дурдинець незаконно був призначений заступником керівника СБУ. Ось так! І суд „звільнив” цімборика, але на Банковій це ніби до голови не беруть, щось там челядники балогові таке плели з цього приводу, що годі було і второпати. Думаю, що Геннадій Москаль, який, між іншим, і робив подання до суду, пояснить, що і до чого, мало їм не буде.

І вже коли навколо озвученого на засіданні РНБО матеріалу про те, що „керівництво” злочинними угрупованнями здійснюється чи не у Верховній Раді, зібрався відповідний Комітет парламенту, то керівник СБУ, який був запрошений, проігнорував засідання, зіславшись на хворобу. Трохи дивно, ясна річ, але „хвороби” в нас стали дуже і дуже специфічними і „вчасними”. Реакція керівництва комітету, до якого входить і пан Москаль, була моментальною, і, якщо хочете, відповідною, а саме: комітетчики почекають, допоки одужає пан очільник СБУ, пообіцявши, що засідання буде публічним, себто із залученням ЗМІ.

А це вже стає цікавим, зрештою, так би мало бути, бо в нас завжди виходить все напівутаємниченим, якщо не сказати гірше. Тільки один штрих – ми прекрасно пам’ятаємо доволі таки різкі заяви про те, що на Промінвестбанк було вчинено елементарну рейдерську атаку, а потім навколо цього спланований „штурм” ЗМІ і банк фактично „впав”. Називались адреси або зацікавлені особи, але з часом це ніби відійшло на задній план і всі взялися рятувати один із провідних банків – брати його під крило держави чи передавати іншим банкам, оздоровивши перед тим його відповідно. Воно ніби і зрозуміло, – щось треба чинити, адже там вклади не тільки „великих”, але й „маленьких” українців. Та чому тема рейдерства потихеньку так призабута?

„Впало” банків у нас до блуду, а чи був хтось покараний, чи доведено було злодійство до суду – таким похвалитися ми не можемо. Всі зараз чекають, як манни небесної, помочі Міжнародного валютного фонду, але якщо ми його використаємо, щоб, даруйте, позатикати рейдерські дірки, то що матимемо „на виході”?

Рятувати треба металургію, шахти і все, що навколо цього – чуємо нині зі всіх сторін. Правильно, а де була вся влада і всіх ґатунків, коли очевидною була неконкурентність нашого металу на світових ринках, виробленого у „музейних” мартенівських печах? Чому регіонали, партійці, ті що у Верховній Раді, проігнорували пропозиції, які надходили від Блоку Литвина про погодинну оплату для тих же металургів і шахтарів, про цю ж модернізацію галузі? Зрозуміло, тоді годувальникам їхнім, яким належить чи не вся індустрія Донбасу, треба було б поділитися з краянами, а так не сталося. Хто ж тепер винен, що склади забиті до стелі продукцією, яка нікому не потрібна? Невідомо, але це все знову лягає на плечі і так змордованого українського народу і мешканців Донбасу зокрема.

Ні, політичні авантюристи збираються знову вести шахтарів на Київ – уряд винен. Аякже, але це ми вже проходили і якщо десь можна зрозуміти отих глашатаїв-чечетових, то я, наприклад, черговий раз був заскочений заявою Віктора Андрійовича про вину уряду в недофінансуванні відновлювальних робіт після липневого потопу на Західній Україні та Закарпатті. І про це він заявив днями, знаходячись в Чернівецькій області. Модним стало робити такі заяви, і тут я не збираюсь чи то кидати каміння в город пана Президента, чи возносити уряд. Далеко ні, але чому вже нарешті Віктору Андрійовичу не зробити одну річ і дуже просту. Чому б перед тим, як виїжджати, наприклад, на такі відповідальні місця, які фактично пов’язані з долями не однієї тисячі згорьованих людей, не підготуватися як слід? А саме: на об’єкті мали б бути ті, хто фінансує, хто будує, – одним словом, всі відповідальні особи. Колись це звалося такими собі „планьорками”, і вже там прилюдно і при ЗМІ спитати в кожного, повірте, був би толк.

А так що – винен уряд, а значить Юлія Володимирівна. А людям, пане Президенте, від того легше? Певно, що ні, адже вони рвали душі і серця за вас, а ви нині киваєте, даруйте, на інших, а ваші „адміністрації” чим займаються? Ото ж бо, єдрьона вош, вони, ті, що заглядають вам у рот, годні вірно служити людям? Однозначно, що ні, і наш гейваші, той, що служить завидівським свинопасам, в унісончик днями також облаяв уряд. А ти де, шановний, до того був, ти чому на „штаби”, які проводить уряд за результатами по боротьбі із наслідками повені, не являєшся, і там не доводиш до тями, що треба і коли? Відмашку балоги не дали, то так і кажіть.

Зачепило те явне безглуздя, а тому вирішив зателефонувати до колег з Івано-Франківська, які походили по селах, що постраждали, і списали на цю тему вже гори матеріалів. Спитав: а як там, хлопці, у вас – також Юля винна? Так ось що відповіли колеги: майже третина коштів, виділених на ліквідацію наслідків, не освоєна, а біля 30 млн. просто вкрали, і ще про багато речей, і не дуже привабливих. Зокрема про хати відбудовані, які ми виділи днями на телеекранах. Воно все ніби, на їхню думку, і файно виглядає, але ось, окрім хати, для життя селянам ніяких інших прибудов не зробили, а в селі воно ж без хліву та інших господарських споруд аж ніяк, не село це вже. Повірте, що це немаловажне.

Головне тут, правда, в іншому, і мушу нагадати, що коли виділялися величезні кошти на ліквідацію наслідків повені, то контроль від уряду забрали і передали „адміністраціям”. По-ґаздівському? Аж ніяк, це і є тою злодійською лазівкою, і в нас тут крадуть, он в Тячівському районі КРУ „нарило”, і що? А нічого, бо те київське КРУ мільярди „накопало” на тих „тому що”, а від прокурорів „банківського розливу” ні гу-гу. І так буде тут, тільки „мукачівського” за походженням.

А ось в чому ми були єдині із колегами з Галіції, так це в тому, що під „повеневий” шумок „адміністрації” ті, що в більшості вже під „свинопасами” з ЄЦу, просто крадуть гроші на можливі вибори. І метода, про яку мені днями повідомили з одного з районів – стара як світ – тому, хто „запише” до ЄЦу десять людей, дається певна сума (200 грн. ніби), а вже одинадцятий робить такий самий хід. Тупо? Та других слів і немає, але вони, христопродавці, кажуть, що то „за Ющенка”.

Дав би їм Господь розуму, а як ні, то хай забере і той, що мають.

Ігор ГАВРИЛІВ

„Трибуна”