Тобто тепер, панове-товариші, не народ диктує президенту свою волю, як це передбачено Конституцією, а декілька десятків осіб, відібраних у регіонах Секретаріатом президента і які проголосували за план дій лідера партії, що абсолютно випадково став главою держави.
Вибравши своїм керівником президента Ющенка, партія “Наша Україна” вказала йому орієнтири руху. І затвердила їх в програмі дій на найближче майбутнє.
Згідно з резолюцією, прийнятою на закритому з’їзді, пропрезидентська партія, ставши вже президентською, пріоритети не змінить.
“Наша Україна” вкрай стурбована тим, що на вісімнадцятому році державної незалежності фундаментальні цінності української нації залишаються під загрозою. Надзвичайно тривожним є той факт, що національна безпека держави залишається під загрозою. Прагнення Росії контролювати пострадянський простір, відповідні заяви російських високопосадовців, інспіровані Кремлем антиукраїнські провокації, вторгнення російських військ на суверенну територію Грузії свідчать про реальність цієї загрози”, — йдеться в тексті резолюції.
А хто допомагає Росії? Могли б і не ставити такі дурні питання – і Секретаріт президента, і партія “НУ” відкрито заявляє, що це – політичні опоненти Віктора Ющенка.
Слід зазначити, що достатньо велика частина тексту документа присвячена критиці опонентів режиму. “Значна частина українського політикуму, включаючи більшість парламентських фракцій, не тільки не сприяють, але перешкоджають становленню нашої національної ідентичності, історичної пам’яті, утвердженню української мови і культури”, — наголошується в резолюції.
І тут одразу ж незрозуміло – ворогами України названі “значна частина українського політикуму” і “більшість парламентських фракцій”. І судить про це політична сила, яка має мінімальну підтримку в суспільстві!
Але автори документа (чи не пани Карасьов і Кислинський – уже дуже викривальний стиль схожий) звинуватили цю саму більшість політичних сил, які презентують переважну більшість населення України, в… зраді національних інтересів.
Відчули, громадяни України? Більшість вас, на думку президентської партії, – зрадники. Тому що вибрали до парламенту зрадників. І про це чітко сказано в резолюції з’їзду.
А хто у нас не зрадник? Відповідь напрошується сама собою. А якщо її підтвердити цитатою, то взагалі дивуєшся своїй далекоглядності: “Наша Україна” залишається єдиною впливовою парламентською і суспільною силою, яка непохитно стоїть на позиціях захисту української ідентичності, свободи людини і національних інтересів України”.
Після фрагмента “НУ” є єдиною впливовою… силою” далі можна взагалі не читати. Тут треба або відверто сміятися (але дуже гірко – кому владу ж довірили?), або серйозно задуматися про огляд – явно віддає манією величі. Це з приводу “впливовості”.
Утім, і подальший текст дивує: “Для “Нашої України” владні повноваження, керівні посади, участь або неучасть у коаліціях – не самоціль, а лише засіб побудови вільної і гідної України. Ми не зраджуватимемо свої принципи заради влади і тим більше не служитимемо прикриттям для змови інших політичних сил”, – йдеться в резолюції з’їзду.
І тут дуже вчасно з’являється коментар офіційного представника Банкової, радника Віктора Балоги, штатного політолога Секретаріату президента пана Карасьова, в якому він стверджує – якщо спікером не буде в найближчі дні вибраний представник “Нашої України” Іван Плющ, то весь парламент піде на дострокові вибори.
Так от незрозуміло – є керівні посади і владні повноваження для “НУ” самоціллю чи ні? Відповідь – очевидна.
Але партія президента не тільки викриває і критикує, але і вказує основні напрямки виходу з ситуації, що склалася. Чітко – по пунктах.
“Для зміцнення національної безпеки України необхідно:
1) підсилити обороноздатність української держави, поліпшити фінансування армії, виділити належні кошти на озброєння війська і перехід на стандарти НАТО^
2) підсилити відповідальність за прояви сепаратизму^
3) підсилити інформаційну безпеку України^
4) підсилити економічну безпеку України, подолати залежність української економіки від російського енергетичного монополізму^
5) підсилити захист української національної і духовної ідентичності і національної пам’яті”.
Ну, ось прямо з першого пункту і підемо. Разом. Тому що виглядає усе навіть дуже привабливо. Тобто якби таку резолюцію прийняла будь-яка інша партія, то ми б посміялися і забули. Але ж це – програма дій президента. Тому питання і виникають.
“Перехід на стандарти НАТО” – це, напевно, добре. Правда, залежно від того, що ж вважати стандартами. Якщо стандарти життя – це одне. Якщо озброєння (а в цьому випадку йдеться про військові стандарти), то це, по-перше, дуже дорого, а, по-друге, викликає питання щодо легітимності. Тобто перехід на військові стандарти НАТО передбачає подальший вступ до Альянсу. Інакше для чого гроші витрачати? Але ж народ не запитали. Правда, Ющенко стверджує, що “потім запитаємо”. Тобто спочатку мільйони вкладемо (на рекламу, до речі, кинуті божевільні бабки – бюджетні), а потім запитаємо, поставивши народ перед фактом. Ми ж, типу, вже витратилися, так чого зупинятися на півдорозі?
Автор не проти НАТО – але треба діяти не за бажанням однієї людини і його нечисленної команди, а виходячи з думки більшості населення. Отже, перший пункт дуже проблематичний із погляду легітимності.
А другий – відверто смішить! Підсилити відповідальність за прояв сепаратизму? Так, влип Андрійович! Пам’ятається, в 2004-2005 рр. він вимагав “сепаратистів” із Сіверськодонецька посадити років на 10. А потім – почав їх активно нагороджувати. І не треба далеко ходити – не далі як на минулому тижні президент нагородив главу Донецької облради Анатолія Близнюка за “багаторічну добросовісну роботу”.
А стоячи на Майдані в 2004 році, цей ж Ющенко (або дійсно, не цей, а інший – тобто версія з підміною українського лідера має місце?) вимагав порушити кримінальну справу проти губернаторів: “Глави обладміністрацій Близнюк, Єфремов, Кушнарьов, прагнучи уникнути відповідальності за порушення законів, стали на дорогу розколу нашої України”.
А всього декілька днів тому пан Ющенко звільнив з посади начальника Управління Служби безпеки України в Закарпатській області Юрія Рахівського. За що? За те, що посмів звернутися в прокуратуру з проханням порушити кримінальну справу проти сепаратистів із Закарпаття. Ну, так – знаменитих русинів, які пообіцяли 1-го грудня оголосити про державну незалежність і відокремитися від України.
Не, ну що стосується “сепаратистів” Криму – тут і СБУ, і президентська команда відпрацьовують за повною програмою. Але все це – не більше ніж лукавство режиму Ющенка. Карати одних і за аналогічні дії нагороджувати інших. Тьху, аж бридко…
Щодо вимоги “підсилити інформаційну безпеку України” – теж запитання. Ще (!) підсилити? Ну, несерйозно це, панове. Російські канали (а саме вигнання ЗМІ РФ мається на увазі під цим пунктом резолюції) вже і так заборонені в Україні. Практично всі. Ось і днями Нацрада з ТБ заборонила ще шість телеканалів, у тому числі і “Наше кіно” – за те, що показують радянські фільми російською мовою.
Адже підхід у принципі неправильний – дрібними заборонами нічого не доб’єшся. Поставлять “тарілки” і ловитимуть сигнали. Як свого часу “Голос Америки”. Тут кардинально питання вирішувати треба. Приблизно місяць тому, до речі, київський градоначальник, який, як він заявив у п’ятницю, прислуховується до думки президента, вже ініціював столичний закон, згідно з яким усі “тарілки” повинні бути прибрані з будинків, адже вони “спотворюють обличчя міста”. Або, говорять у КМДА, хай платять у міську скарбницю за їх установку, або наші люди прийдуть і знімуть.
До речі, ще можна заборонити користуватися інтернетом, поставити “глушилки”, заборонити виїзд за кордон, внести в Конституцію вимогу ходити тільки у вишиванках і колекціонувати черепки трипільської епохи. І тоді буде всім щастя. По-ющенківськи.
Інші й розглядати не будемо, хоча є що відповісти по кожному пункту.
Дивує, що в резолюції з’їзду нічого не сказано про ситуацію в Грузії. Пам’ятається, навіть коаліція була зруйнована паном Кириленком через невизнання Росії агресором із боку БЮТ. І саме це питання – як найголовніше – вимагала визнати пропрезидентська фракція для відновлення так званої “демократичної коаліції”. Тепер же, коли питання з Грузією зняте, стало очевидним – це був лише привід, щоб розвалити парламентську більшість і дестабілізувати роботу парламенту.
…Заспокоює одне – переважна більшість функціонерів партії “НУ” і працівників Секретаріату президента – нездари. Які завалили вже досить багато хороших і сильних планів. Таким чином, є надія, що і чергова афера Банкової захлинеться.
Карен Оганесян. INTV
