Про те, що в Закарпатті буйно квітне корупція, вже ні в кого не викликає не лише здивування, але й сприймається як буденна складова роботи державного службовця. Тому, коли на когось і складають протокол про корупційні дії, то переможні реляції правоохоронців з цього приводу сприймаються скоріш як чергова піаракція, ніж реальна боротьба з корупцією в органах державної влади. Справа в тім, що для державного службовця поняття корупції настільки викривлено, що вже давно стало невід’ємною частиною важких, але вкрай некомфортних у моральному плані ( якщо ця суспільна норма може бути застосована по відношенню до наших чиновників ) службових обов’язків.

Виглядає, що корупція, на погляд державного службовця, є такою собі формою компенсації за некомфортні умови роботи.

Мова йде про вперте небажання окремих чиновників платити за паркування власних автомобілів в обласному центрі. Та ще й уникати відповідальності за наступні протиправні дії, користуючись посадовим становищем. Зрозуміло, що державний службовець вже давно вважає державу своєю приватною власністю з усім рухомим та нерухомим майном, державною скарбницею, до якої часто запускає руку. Але мова не про державну власність. Мова про кошти міської громади Ужгорода. Землі загального користування в Ужгороді належать місту, тому міська влада вимушена передбачати в міському бюджеті кошти на облаштування тротуарів, доріг та паркінгів для автомобілів. Одним із джерел поповнення міського бюджету є також відрахування від плати за паркування автомобілів у місті над Ужем. Лише за перші три місяці фірмою „МЕД ПАРК м.Ужгород” перераховано до міського бюджету за паркування автомобілів 30969 гривень, які місто направить на покращення міських автошляхів. Звичайно, сума не астрономічна, але це лише початок роботи мерії по впорядкуванню перевантажених транспортом міських вулиць. Вищевказані кошти свідчать, що пересічні ужгородці платять за паркування. Однак виявляється, це зовсім не стосується державних службовців. У них для вирішення цієї проблеми власні засоби.

Мало того, що чиновники не платять за паркування, вони ще й запаслися різним ручним та електричним реманентом з автономним живленням для зрізання блокіраторів із коліс своїх автомобілів. Вартість такого реманенту від 700 до 2000 гривень. Часто саме водії розкішних іномарок роблять усе, щоб “зекономити” 2 гривні за паркування. Тож справа не у відсутності коштів, а у небажанні платити за паркування, як пересічні громадяни. У такий спосіб вже пошкоджено 58 блокіраторів. Фірма-паркувальник несе збитки. А правоохоронці відмовчуються. Так зайшла в глухий кут і кримінальна справа брутального побиття бандюганом паркувальника. Виглядає, міліція і звинувачений з нетерпінням чекають, коли молодого хлопця через декілька днів заберуть до армії. Тоді можна буде тихенько прикрити справу і злочинець залишиться безкарним.

Звичайно, деякі кмітливі чиновники „здешевлюють” витрати на паркування. Днями судові виконавці (зовсім не міського підпорядкування), офіс яких розташований на площі Ш.Петефі, демонстрували загалу власне „ноу-хау”. Не сплативши за стоянку, вони у дешевий спосіб зрізали „блокіратор” з колеса автівки за допомогою електричного пристрою для різання металу. І роблять все це безкарно.

Важко однозначно відповісти, чого в їхніх діях більше: корупції чи вандалізму!? Однозначним є лише той факт, що у закарпатського чиновника суспільна мораль начисто відсутня.

„Трибуна”