БИВ, ЯК ЗАВЖДИ. А ВОНА ЧОМУСЬ ПОМЕРЛА… або Трагічне примирення неблагополучного подружжя

– Ольга померла. Я прийшов додому, а вона не дихає…

Від такої звістки кольчинець забув про яблука. Побачивши синці і
рани на голові та обличчі покійної, одразу зрозумів: тут не все чисто.
Тож подався до сільського голови. Звідти вже зателефонували в міліцію.
Навіть поверхневий огляд засвідчив: найімовірніше, не обійшлося без
насильництва. Це невдовзі підтвердив і експерт-криміналіст Михайло
Федака, який у складі слідчо-оперативної групи працював на місці
пригоди. Невдовзі у село прибули начальник Мукачівського райвідділу
міліції Михайло Лендєл, його перший заступник Василь Токар, оперативні
працівники. З слідчого управління обласної міліції на допомогу колегам
виїхали начальник відділення Микола Стець та досвідчений Ігор Вагін,
керівництво експертно-криміналістичного центру при ГУМВС.

Звичайно, найперше підозри впали на чоловіка померлої. І
небезпідставно. Стражі порядку зібрали інформацію, що подружжя не надто
ладило між собою, часто конфліктувало. Нерідко сварки завершувалися
бійкою. Однак Микола затявся, мовляв: нічого не знаю, прийшов додому, а
вона – мертва. А ще чоловік стверджував, буцімто напередодні ввечері
вони поверталися з гостей, і захмеліла Ольга кілька разів падала.

— Мабуть, вдарилася головою…

Та всі ці переконання виявилися марними, зрештою, чоловік зізнався…

…Колись вони були щасливими. У родині зростало двійко дітей. Але з
роками все змінилося. Чоловік пристрастився до спиртного, згодом
втягнулася й дружина. Донька вийшла заміж і покинула родинне гніздо.
Подалі від чвар і сварок перебрався до родичів у Сваляву й 16-річний
син Віктор. А подружжя все більше котилося у життєву прірву. Останнім
часом навіть проживали окремо. Десь місяць тому Микола і Ольга нібито
нарешті взялися за розум, настало примирення. Але знову в сімейну
ідилію втрутився “зелений змій”. А вже через кілька днів все пішло по
протореному шляху. Нещодавно приятелі запросили їх на день народження,
яке завершилося традиційно – рукоприкладством. Вранці прокинулися з
важким каменем на душі та нестерпним “сушняком” у горлі. Ольга
насмажила картоплі. Навідався й син. Разом з чоловіком нашкребли
якихось грошенят, щоб випити за примирення, та послали Віктора по
горілку. Однак, зважаючи на вік юнака, йому спиртного не продали.
Хлопець сказав це батькові і поїхав у Мукачево, де навчається у
профтехучилищі. Довелося самим іти в магазин. Сюжет був незмінний:
горілка додавала агресії, яку Микола зганяв на дружині. Та цього разу
перестарався. Зупинився тільки тоді, коли його жертва стала несамовито
хропіти, з рота пішла кривава піна. Закинув її на ліжко, сам влігся
спати. Вранці виявив: дружина мертва. Не відаючи, що робити, зачинився
в хаті. Навіть не впустив працівників газового господарства, коли ті
захотіли перевірити лічильник. Тільки побачивши родича, відчинив хату.

Микола стверджує: його ненависть до дружини підігрівало те, що
Ольга якось поскаржилася на чоловіка знайомому. Той якось перестрів
Миколу і надавав йому стусанів.

Підозрюваний довго не міг второпати: як могло таке статися, адже
він бив жінку, як завше. Хоча судмедекспертиза виявила у померлої тяжкі
травми. Зокрема, травми голови та грудної клітки, крововилив, забій
легень, печінки, нирок, перелом ребер тощо.

Підозрюваний у скоєнні цього злочину перебуває в ізоляторі
тимчасового тримання, порушено кримінальну справу, проводиться
слідство.

Михайло ПИСКАЧ,

ВЗГ ГУ МВС України в Закарпатській області

admin