Угода між Україною та Словаччиною про місцевий прикордонний рух вже працює

– Нарешті довгоочікувана подія сталася, – каже Галина Романівна, – документ набрав чинності. Це вже третя така угода, укладена між Україною та сусідніми державами. Першими були Угорщина та Польща (правда, угода з Польщею ще не ратифікована).
Наша угода базується на Договорі між Україною та Словацькою Республікою про добросусідство, дружні відносини та співробітництво, підписаному 29 червня 1993 року в Києві. Бралась до уваги і постанова Європарламенту та Ради Євросоюзу, яка встановлює правила місцевого прикордонного руху на зовнішніх сухопутних кордонах держав – членів ЄС та вносить зміни до положень Шенгенської конвенції.
Місцевий прикордонний рух – це регулярний перетин спільного державного кордону договірних сторін мешканцями прикордонної зони для перебування в цій зоні, зокрема із соціальних, культурних, обґрунтованих економічних або з родинних причин на строк, що не перевищує часових рамок, визначених в угоді.
Прикордонна зона – це територія, що простягається на 30 кілометрів по обидва боки українсько-словацького кордону. У зону дії місцевого прикордонного руху на Закарпатті, – зауважила Галина Гороховська, – входить 281 населений пункт Берегівського, Великоберезнянського, Воловецького, Мукачівського, Перечинсь-кого, Свалявського та Ужгородського районів. У Словаччині угода охоплює 283 населених пунктів окресів Сніна, Собранце, Міхаловце, Гуменне, Требішов, Вранов над Теплов, Медзілаборце. У смузі місцевого прикордонного руху на Закарпатті проживають 415 тисяч громадян України, на території Словаччини – 341 тисяча осіб.
Як і у випадку з Угорщиною, дозвіл бажаючому поїхати в Словаччину за умовами місцевого прикордонного руху обійдеться у 20 євро. Заяви про видачу такого дозволу та його передачу заявнику здійснюють: для жителів прикордонної смуги на території Словаччини – Генеральне консульство України в Пряшеві^ на території України – Генеральне консульство Словацької Республіки в Ужгороді. Оформлення ж дозволів громадянам України виконуватиме Поліцейське бюро у справах кордонів та іноземців МВС Словацької Республіки, причому не більше, як через 60 днів з дня подачі заяви^ в особливих випадках цей строк може бути продовжений до 90 днів.
Під час подання заяви обов’язкова особиста присутність людини, заява пишеться латиною – комп’ютерний набір або друкованими літерами. До заяви додаються два фото і низка різних довідок, а головне – документ про причину відвідин Словаччини або запрошення. Ті, хто отримає відповідний дозвіл, повинні поважати закони країни перебування, їм заборонено займатися там прибутковою діяльністю (наприклад, працювати).
Щоб отримати дозвіл, треба прожити у даній місцевості не менше трьох років. Дозволи – багаторазові, дійсні упродовж одного-п’яти років. Пільги матимуть інваліди, пенсіонери, яким за 60 років, діти до 15 років. З огляду на те, що бажаючих скористатися умовами місцевого прикордонного руху буде багато, то в Генконсульстві Словаччини зводять прибудову, де будуть створені всі умови для дипломатів і заявників. Тут готуються працювати у дві зміни.
Угода про місцевий (малий) прикордонний рух між Україною та Словаччиною, – підкреслила Галина Гороховська, – вагомий акт дружби і довіри між двома країнами, прикордонної взаємодії жителів Закарпаття та суміжних територій Словаччини.

Ярослав Ядловський, “Укрінформ”

admin