Шлях до лісових орденів!

З Чорнотисянського лісництва Ясінянського лісгоспу остання стихія наробила
багато лиха. За словами лісничого очевидця – Василя Васильовича Максим’юка,
лісничого вищеназваного лісничого при паводку вода забрала багато лісу. За його
розрахунками більше 1500 (тисячу п’ятсот) метрів кубічних ділового лісу пішло,
як пише відомий закарпатський поет Павло Чучка, долу водою. Правда пішло з
франко лісосіки ( тобто майже з пня?) – цікаво вода вже забирає діловий ліс
прямо з гір. Винне, очевидно, глобальне потепління, яке насилає на наші гори
тропічні тайфуни, які вітром і струменями дощу буквально змивають з гір смереки.
Бо кожен лісівник добре знає, що смерека має поверхневу кореневу систему, яка
впирається у материнську породу – скелю, але не закріплюється. А потепління йде
так швидко, що еволюція смереки за ним не встигає.
Таким чином і пішли бокори гет водою до мадарів. Бригади бокорашів – наші
предки – добре потішилися би такій продуктивності роботи. Залишимо стихію, хоч у
нас дуже добре навчилися списувати людську жадобу і непрофесійність на стихію.
Тому прихожу до висновку, що, на жаль, для керівництва, в тому числі і лісового,
стихія – це радше щастя, аніж трагедія. Приходить час жнив. Можна списати усі
гріхи і, на додачу, прихопити ще стільки ж. І готові чекати наступної стихії.
Тому найефективнішим методом боротьби із наслідками «паводків», і «кислотних
дощів», і «глобального потепління» виявляється боротьба із залишками здорової
ділової смереки, яку не встигли знищити вищеназвані стихійні явища. Не можу не
зауважити, що всохла і звалена вітром смерека залишається на місцях як пам’ятка
«розглулу стихії». Цими пам’ятками можна, зокрема, помилуватися, заїжджаючи
потягом у Закарпаття вздовж колії. таку смереку стихія не несе, немає, очевидно,
«ефекту парусності», бо немає хвої. Це є очевидне відображення стану та якості
лісової роботи в Закарпатті, поваги лісового керівництва до людей і законів. Ці
приклади говорять тільки про гіпертрофоване вміння і бажання лісового
керівництва області виправдати найнеймовірнішими версіями банальне злодійство,
халатність і непрофесійність. При цьому останні не потребують ані громадської
думки, ані громадського контролю, ані будь-якого контрлю. Ми, мовляв, самі з
вусами. Це зветься – «честь мундира»!
Повернемося до Чорнотисянського лісництва Ясінянського лісгоспу, де перевірками
цього року було виявлено майже 2000 (дві тисячі) метрів кубічних самовільних та
безбілетних рубок. Хоч перевірки проводилися силами лісгоспу і бралися порушення
лише поверхово, цифра говорить сама за себе. Якщо вірити словам працівників
цього лісництва, то там, тобто на Чорнотисянському лісництві, самовільних рубок
у п’ять разів більше (мова йде про цифру близько 10000(десять тисяч) метрів
кубічних. Не хочу бути нудним, але думаю, що за офіційною версією все пішло на
«ліквідацію наслідків паводку». А що ж відбувалося насправді?
На Чорнотисянському лісництві розширені майже всі лісосіки, фактична їх площа
суттєво перевищує встановлену документами. При рубці фактично вилучено деревини
удвічі більше, ніж дозволено лісорубним квитком. Наприклад – урочище Левковець,
квартал 532, урочище Плицький, квартал 1026 і багато ще лісосік. Під видом
вітровалів та буреломів зрубані майже всі 100-200 метрові водоохоронні зони
цього лісництва.
А як реагують головні лісові генії області. При виявленні масових самовільних
рубок в березні – квітні місяці, начальник лісового управління, пан Валерій
Іванович Мурга дав вказівку почекати щоб зійшли сніги і тоді … будуть
проведені більш ретельні перевірки. Вийшло інакше. Тоді чекали коли зійде сніг,
а тепер чекають коли впаде сніг щоб перевірки працювати не могли. Не можуть
лісники без стихії. Завжди щось має впасти, а у кишені – лягти. Пан Валерій,
будучи не глупою людиною, залучивши до того ж відшліфовані часом і досвідом,
лісівничо-інтелектуальні ідеологічні ресурси старшого покоління, зокрема
включивши в команду Печера Івана Івановича, давши їм повну свободу дій розробив
досконалу і самодостатню систему перетворення лісу на золото. Винайшов
своєрідний філософський камінь. не варто розуміти це буквально – деревина –
гроші. Анітрохи! Тут працює все, а деревина – тільки частина їх (Валерія Мурги і
близьких соратників) прибутків. Про це давно відомо. Усі розцінки за виписку,
за відпуск деревини, за виграний тендер, тощо може розповісти практично кожен
житель краю, який якось стикався з лісом. Хоч, зрештою все одно інші донори
відіграються на лісі, хоч і необов’язково на деревині.
Суть системи у тому, що ресурс використовується на усі 200. Одна тема – віддати
команду, щоб «паводок поніс» 1500 кубометрів лісу. Далі, по гарячих фактах
провести перевірку силами вірних «багнетів» лісового управління, яким дати
команду – «рити»! «Багнети» «риють», як уміють і хтять, «наривають» ще тисячі
кубів. А далі – цікаво! Керівництво лісгоспів несе «підтверджуючі» документи
пану Валерію, низи – виконавцям. При поверненні – виконавці «доповідають» пану
Валерію про «результати» і далі, допомагають лісгоспам «усунути проблеми». У
результаті, і кінцева інстанція, і увесь ланцюг залишаються задоволені. Усі
посади лісгоспів також платні і підзвітні знизу до верху, як у комсомолі. Таким
чином керівники лісгоспів і лісництв щомісячно «підтверджують» відповідність
займаній посаді. А в результаті, станом на сьогодні, вже більше двох місяців в
ДП”Ясінянське ЛМГ” не виплачується заробітна плата. Немає коштів.
Звісно, ніхто не ріже худобу, яка добре вдоїться. Тому все зводиться до чергові
вибриків погоди, яких потрібно дочекатися, щоб інші, «фінансові» зливи встигли
завершити свій плин і жодна крапля не випала із «відерця». А як є потреба
збільшити удої, для цього у Валерія Івановичя є всі необхідні рушії, цикл
починається з початку. У цій системі абсолютно не вигідно наводити порядок,
швидше навпаки, але щоб всі були на гачку. Тому і проблеми – старі (як і їх
ідеологи), і з року врік повітря труситься від чергових жахливих лісових
скандлалів, але, тим не менше, всі дієві особи залишаються на місці. Хіба лише
ростуть у посадах, або міняються посадами. А досвід вдосконалюється і
проводиться «робота над помилками».
Цього року Мурга Валерій Іванович, Начальник Закарпатського обласного управління
лісового господарства, при колективі ДП ”Ясінянське ЛМГ” особисто відзначив, що
з лісгоспу щомісяця викрадається 20000 (двадцять тисяч) метрів кубічних шпал.
Але лектор чомусь не сказав, що він отримує з кожної шпали 2.5 (два долари
п’ятдесят центів) долари США за кожну шпалу. Цікаво чому він примушував
керівників ДП”Ясінянське ЛМГ” переписувати договори на поставки шпал?
Зрозуміло, що останні переписувалися на нижчу ціну (тобто різниця йде на роботу
філософського каменя). Скільки отримує грошей Мурга В.І. за кожен крадений
кубометр лісу, який він легалізує? З достовірних джерел Валерій Мурга бере 2.5
долара США за 1м3 при виписані сертифікату походження деревини. Очолює експортну
діяльність особисто лісовий ідеолог Іван Іванович Печер. Це також чергове
джерело прибутків, таким чином за ліс платиться вже чотири рази: виписка,
відпуск, окремі обов’язкові спонсорські платежі, експорт. На прибуток практично
не залишається. У n прибутку тільки синдикат пана Валерія. Зрештою в цьому є
позитив – стає невигідною заготівля деревини, ціни на деревину зростають у
геометричній прогресії. Коли вона зрівняється або перевищить світову, відпаде
багато лісокористувачів, які вкладуть свої кошти у щось ще. Виходить, що пан
Мурга розробив дієвий метод зняття антропогенного тиску з закарпатських лісів.
Повернемось знову до модельного Ясінянського лісгоспу, де Валерій Іванович
Мурга увів нові правила „гри”, майже кожен лісник та майстер лісу повинен
викрасти (так в прямому розумінні) та продати, а гроші дати для будівництва
будинку постраждалим від паводку в смт. Ясіня. Хочу пригадати, що Валерій
Іванович – начальник Закарпатського обласного управління лісового господарства
під вказівку Балогів взяв на себе будівництво одного житлового будинку.
Цікаво одне, якщо виявили ці самовільні та безбілетні рубки, то чому працівники
правоохоронних органів мовчать? Якщо вірити словам лісничого Василя Васильовича
Максим’юка, що у нього з фивником все схвачено, і йому нічого боятися, так як
він Мурзі побудував вже п’ять будинків в славетній Кончі – Заспі міста Києва, а
саме:
один – колишньому голові Комітету Лісового господарства пану Сівцю^
другий – Марчуку Ю.М.- заступник голови комітету лісового господарства останні
роки^
третій – колишньому голові Комітету Лісового господарства пану Червоному^
ну а два будинки (напевно один для Балоги В.І.) – особисто Мурзі Валерію
Івановичу.
А за мовчання правоохоронних органів, за результати перевірок лісники
подейкують, що Максим’юк вихвалявся, що прокурор Рахівського району Конар В.І.,
через Мургу В.І. взяв якихось десять тисяч доларів щоб мовчав.
І на сам кінець, за таке ведення лісового господарства в Закарпатській області
Мурзі Валерію Івановичу начальнику Закарпатського обласного управління лісового
господарства наш шановний земляк Віктор Іванович Балога, та губернатор області
Олег Олодарович Гаваші за вірне служіння роблять подання, а наш Президент до дня
працівника лісу – нагороджує Валерія Івановича Мургу орденом за заслуги (перед
Балогами). Тож яка ціна ордена? Звернемося до історії. Власне перед самою
помаранчевою революцією колишній Президент України Леонід Данилович Кучма
нагородив велику кількість людей орденами і почесними званнями. Серед них
колишній начальник лісового управління області, який пропрацювавши в галузі аж 1
рік і незарекомендував себе нічим дієвим окрім «формул і розрахунків» став
заслуженим працівником лісового господарства. Це відверта насмішка над вищими
духовними і державними цінностями. Проаналізувавши і інші приклади, яких
наводити немає потреби і бажання, для порядних людей отримати відзнаку стає
непристойним. Про яке прагнення молоді до трудових звершень може йти мова? Крім
того, хоча Валерій Іванович пропрацював таки трохи більше в галузі, але шлях
обрав з урахуванням досвіду попередника. А які ж наслідки в цьому світлі
Помаранчевої революції і заклику «Бандитам – тюрми». P.s. – Жодну особу так і не
позбавили незаслуженого почесного звання.
В наступних публікаціях ми розкриємо таємницю „ціни” ордена за заслуги Мурги
перед Балогами:
1. Як може декілька гектарів елітного дуба просто безслідно зникнути?
2. Як покриваються масові самовільні вирубки в каждому лісгоспі Закарпатської
області?
3. Як Мурга розкрадає або деребанить державні (бюджетні) кошти?
4. Як вилучалися з території лісфонду елітні землі в Хустському, Міжгірському,
Ужгородському та славному Рахівському районі.
5. Як Мургою давалися дозволи на вирубки в заказниках?
І багато багато інших справ, щож насправді діється в Закарпатському управлінні
лісового господарства.



Павло Гарний
мешканець Закарпаття

admin