Ніби злякавшись цього, новоспечені власники Мукачівського замку вже намагаються дати заднього ходу. Справою вже навіть зайнялася Генеральна прокуратура.

19 жовтня газета «Дзеркало тижня» оприлюднила матеріал, в якому виклала своє загальне бачення ситуації навколо передачі в оренду Мукачівського замку «Паланок» ТОВ «Високий замок». На той час «Главред» вже проводив журналістське розслідування на цю тему, проте намагався знайти всіх учасників подій і взяти їхні коментарі щодо ситуації, а головне – знайти фірми, яких не допустили до участі у конкурсі щодо оренди.

Політична складова питання заважає об’єктивно розібратися в ситуації. Як мінімум, будь-які спроби пролити світло трактується як політичне замовлення проти певних політиків напередодні виборів.

Проте ми спробували розповісти про історію передачі в оренду Мукачівського замку, спираючись на свідчення учасників подій та на офіційні документи.

Як все починалося…

Передача в оренду Мукачівського замку «Паланок» на слуху вже більше ніж 5 років. Ще далекого 2003 року на сесії міської ради міста Мукачева планували ухвалити рішення про передачу замку в оренду на 49 років. Тоді ніякого конкурсу не проводили, а право оренди мала отримати фірма «Старий замок», яку пов’язували з іменем молодшого брата Віктора Балоги Івана. Проте на той час керівником області був не дуже дружній до згаданих братів Іван Різак, тож ґешефт так і не вдався.

«Паланок» є одним з найкрасивіших замків України, до того ж зберігся він теж чи не найкраще в державі. Після невдалої спроби передати його в оренду в 2003 році історичну пам’ятку добряче відремонтували. На це виділялися кошти як з міського, так і з обласного бюджетів. Крім цього кілька років тому в замку трохи попрацювали угорці, які частково відремонтували окремі приміщення замку для тимчасового розміщення в ньому картинної галереї. Але цього не вистачило для повної реконструкції замку.

Щорічно мукачівську фортецю і музей в ній відвідують понад 100 тисяч туристів, які залишають там мінімум по 5 гривень. Але навіть такий туристичний потенціал не допоміг повністю відновити історичний об’єкт. З державного бюджету коштів взагалі не виділяли, а місто й область перетворити замок на прибутковий державний бізнес не могли, або й не хотіли.

Міська влада не бачила можливості відновити замок без залучення приватного інвестора, тож в 2007 році в Мукачевому знову підняли тему передачі замку «Паланок» в оренду ефективному управлінцю.

Тоді ж було ухвалено рішення про проведення конкурсу щодо оренди й розроблено всі необхідні документи та договори, згідно яких орендар брав на себе зобов’язання щодо інвестицій та збереження історичної цінності об’єкта.

Конкурс раз, конкурс два, конкурс три

В середині 2007 року оголосили перший конкурс на залучення орендаря, проте він не вдався. Після цього, навесні 2008 вирішили провести ще один конкурс. На той момент від потенційних претендентів вимагали інвестувати в реконструкцію замку близько 10 мільйонів гривень, щомісячно сплачувати орендну плату за користування у розмірі 170 тисяч гривень, з яких 15% віддавати місту, а 85% направляти на реконструкцію. За таких умов місто отримувало б щомісяця живими коштами 25,5 тисяч гривень. Також претенденти мали створити у замку 40 робочих місць. Інвестор же отримував у своє користування до 1 січня 2056 року 2/3 замкових територій. Це офіційна версія. Проте за даними джерел «Главреда», а саме компаній які тоді намагалися взяти участь у конкурсі, на той час на оренду виставляли не 2/3 замку, а набагато менше. Збільшили ж орендну територію вже під третій конкурс. Але все по порядку.

До речі, всі конкурсні документи початку і середини 2007 року виходили ще за підписом тоді чинного міського голови Василя Петьовки. Проте після дострокових парламентських виборів він перейшов до роботи в парламенті, а його функції почав виконувати Золтан Ленд’єл.

За офіційними даними, бажаючих погодитись на умови, про які йшлося вище, на той час не знайшлося. Проте, як вдалося з’ясувати «Главреду», охочі платити саме таку орендну ставку за Мукачівський замок разом з виконанням всіх інших зобов’язань таки були. Відома пара київських бізнесменів Алла та Ігор Добруцькі хотіли взяти участь у конкурсі. Проте їм цього зробити не дали.

Провівши кілька днів у Мукачевому, згадані представники компанії «Маєток Скоропадських» так і не змогли здати документи для участі у конкурсі. Конкурсна комісія два дні приймала папери у цих претендентів, а потім, пославшись на те, що термін подачі документів закінчився, відмовила. Це при тому, що Добруцькі навіть сплатили 3,5 тисяч гривень застави для участі в тендері. Неофіційно, їм чітко пояснили, що перспективи у них нема, й вже визначено, хто отримає замок у користування. До речі, ця компанія кілька років тому купила залишки маєтку Скоропадських в с. Тростянець Чернігівської області за 1 мільйон гривень для розвитку там готельної справи та вже вклала в це більше 2,5 мільйонів. Але до ПП «Маєток Скоропадських» повернемося трохи пізніше.

Як би там не було, а після конкурсу громадськості повідомили, що охочих упорядковувати й вести бізнес в Мукачівському замку немає, а тому треба переглядати умови договору з орендарями аби вони стали привабливими для інвесторів.

Було ухвалено рішення, що місячна орендна плата за користування замком зменшується з 170 до 30 тисяч гривень. Відповідно, місто має отримувати 15% вже від нової орендної ставки, що становить 4,5 тисячі гривень. Також, за даними «Главреда», саме тоді збільшили орендну територію до 2/3 площі замкового комплексу.

Новий конкурс згідно змінених умов оголосили 14 серпня 2008 року. Цього разу претенденти на оренду мукачівського замку знайшлися вже навіть офіційно. Охочою займатися бізнесом та відновлювати «Паланок» за зниженою орендною ставкою виявилася тільки одна мукачівська фірма – ТОВ «Високий Замок». На початку жовтня 2008 року мукачівська міська рада ще раз змінила умови конкурсу, зазначивши, що його може виграти й одна фірма, якщо більше охочих не знайдеться. Після цього, на позачерговому засіданні міської ради 9 жовтня 2008 року депутати затвердили результати конкурсу з переможцем ТОВ «Високий Замок».

Темна сторона конкурсу

Відразу після офіційного оголошення результатів конкурсу в Мукачеві розгорівся скандал. По-перше, фракції БЮТ та Партії регіонів показово покинули зал засідань міськради на знак протесту проти розгляду питання із замком на позачерговій сесії. По-друге, вирішальний голос за затвердження передачі «Паланку» дав депутат, якого ще навіть не зареєстрували у виборчій комісії. По-третє, експерти почали говорити, що претендентів, які хотіли позмагатися за оренду Мукачівського замку було б більше, якби оголошення про конкурс було донесено громадськості. Хоча тут варто зауважити, що відповідна інформація була оприлюднення на сайті мукачівської міськради й в районній газеті. Але саме на відсутність інформації про проведення конкурсу посилається і вище названа фірма ПП «Маєток Скоропадських». Якщо б не ця обставина, за словами Алли Добруцької, засновника компанії, вони б ще раз спробували свого щастя в Мукачевому.

Якби там не було, але політики відразу пов’язали фірму, яка отримала в оренду «Паланок» з іменами відомих Закарпатських політиків Віктором Балогою та Василем Петьовкою. Також заслуговує уваги інформація, що статутний фонд компанії «Високий Замок» становить всього 15 тисяч гривень, й за роки свого існування вона не отримувала прибутку й не платила податки.

Низка депутатів Верховної Ради, зокрема віце-спікер парламенту Микола Томенко, заявили про намір звернутися до Генпрокуратури щоб та розібрався з порушеннями під час проведення конкурсу оренди. Депутат від НУНС Геннадій Москаль навіть звернувся до уряду з проханням створити спеціальну комісію, яка би розібралася в ситуації. Ще б пак, напередодні парламентських виборів будь-який політик намагатиметься використати привід для того, щоб скомпрометувати політичного опонента.

А переможці хто?

Як вдалося з’ясувати «Главреду», ТОВ «Високий Замок», переможець конкурсу оренди замку «Паланок», дійсно дуже тісно пов’язаний з іменами Віктора Балоги, Василя Петьовки та Ігора Кріля. Згідно офіційного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб першим засновником «Високого Замку» є ТОВ «Барва». Це підприємство вважається основою бізнес-імперії Віктора Балоги. Засновником «Барви» ще в середині 90-х років виступили Василь Петьовка, Іван Балога та Ігор Кріль. Крім цього, офіційними засновниками «Високого Замку» є Петьовка Марина Іллівна та Балога Оксана Анатолівна.

«Главред» звернувся до Василя Петьовки з проханням прокоментувати ситуацію з Мукачівським замком. На думку Василя Васильовича, конкурс пройшов абсолютно законно й аби були інші претенденти на замок і вони б запропонували кращу ціну, – то неодмінно б виграли право оренди. Крім цього, пан Петьовка повідомив, що за його інформацією, у зв’язку з фінансовою кризою і закриттям кредитних ліній в українських банках у ТОВ «Високий Замок» виникли суттєві проблеми з інвестиціями. Він не виключив, «що скоро ми матимемо четвертий конкурс на оренду мукачівського замку, і всі, хто захоче, в ньому зможуть взяти участь».

Ця розмова відбувалася на фоні звернення депутатів до уряду з проханням створити комісію, яка б розібралася в ситуації із замком. Відразу виникла думка, що політики, яких звинувачують махінаціях з конкурсом у Мукачево, ніби то злякався можливого скандалу напередодні виборів й вирішив відіграти ситуацію з «Паланком» й провести вже четвертий конкурс.

Геннадій Москаль, який є головою ГО «Народної Самооборони» на Закарпатті, в коментарі «Главреду» розповів, що слідчу комісію все одно треба створювати, а розмови, що у Балоги немає коштів на розвиток замку в Мукачевому виглядають просто смішно. Крім цього, Москаль зазначив, що обов’язково використовуватиме тему непрозорого конкурсу щодо оренду Мукачівського замку у передвиборній кампанії.

А цих хлопців на конкурс не пустили…

Звісно, для повноти картини, «Главред» змушений був знайти компанію, яка таки намагалася прорватися на конкурс щодо оренди «Паланку». Хоча фірма ПП «Маєтки Скоропадських» не дуже афішувала в пресі свою участь у конкурсі, проте її керівники все ж таки погодилися дати коментар. За їх словами, вони хотіли отримати замок в оренду ще тоді, коли місто просило за це 170 тисяч гривень. Більше того, підприємці пропонували навіть трохи вищу суму. Проте до конкурсу їх не допустили. Коли ж відбувся останній конкурс, то претенденти про нього просто не знали.

Що ж до самої компанії ПП «Маєток Скоропадських», то її засновниками є Алла та Ігор Добруцькі, які знані за діяльністю компанії «Роксолана», що свого часу вела в Києві потужний квітковий бізнес. Ці бізнесмени також є засновниками ще цілої низки подібних фірм, а ПП «Маєток Скоропадських» було спеціально створено для роботи зі створення мережі туристичних центрів в старих історичних об’єктах України. Уставний фонд власне цієї компанії в податковій адміністрації значиться у розмірі 100 тисяч гривень, а у власності знаходиться вже майже відреставрований маєток Скоропадських у Тростянці. Широкий же загал може пам’ятати самого Ігора Добруцького за його депутатством у Київраді від фракції БЮТ в 2006-2007 роках.

Як бачимо, ситуація з передачею в оренду мукачівського замку «Паланок» достатньо заплутана. Кожна зі сторін відстоює свою позицію. Люди, які отримали об’єкт у користування, стверджують, що вони рятують історичну цінність. Протилежна сторона має досвід роботи з історичними пам’ятками й стверджує, що пропонувала громаді міста набагато кращі умови, проте значний адміністративний ресурс зацікавлених осіб не дав їм інвестувати кошти у розвиток «Паланку».

Насамкінець – багато експертів вважають недоцільним передавати цінні історичні пам’ятки в оренду приватним інвесторам. В ситуації ж Мукачівським замком зацікавлені особи взагалі стоять на позиції, що цей об’єкт може себе окупити й самостійно, адже туристичний інтерес до нього величезний, потрібно просто впорядкувати муніципальне управління об’єктом. Врешті-решт – в Україні збереглося не так багато замків. Аби з бюджету на них щорічно витрачали хоча б 100 мільйонів гривень, то їх би швидко впорядкували й держава почала на них заробляти. Проте влада схильна витрачати десятки і сотні мільйони на грандіозні монументальні проекти пам’ятників, а не на реконструкцію гранітних свідків історії України.

Алла Добруцька, керівник компанії «Маєток Скоропадських»:

– Ми брали участь в конкурсі щодо оренди Мукачівського замку в особі компанії – «Маєток Скоропадських». Але в нас навіть документи не захотіли взяти – просто відфутболювали й не пустили до конкурсу.

А чому у вас не приймали документи, адже на всю країну розповіли, що претендентів більше не було?

Нас не допускали під будь-яким соусом. Ми заплатили завдаток за подачу документів у розмірі 3 тисяч гривень і подали всі папери відповідно до вимог конкурсу. Історії про те, що ми запізнилися з подачею документів просто смішні. Коли ми приїхали в Мукачево за два дні до закінчення конкурсу, нам просто цілий день морочили голову й тягнули гуму, щоб не взяти документи. Це було під час другого конкурсу ще навесні. Ми кілька днів в Мукачевому воювали, але конкурс просто заблокували, щоб не дати замок нам. А всім оголосили, що не було претендентів.

Нам просто натякнули, що об’єкт готується для визначених осіб, а тому нам він не дістанеться. Потім вони зробили другий етап конкурсу, додали до територій, які здавалися в оренду ще й нижній замок та зменшили орендну плату до 30 тисяч гривень.

Коли стало питання по Мукачівському замку, то ми хотіли вкласти туди серйозні кошти, але все зробили так, що Балога взяв його собі на 46 років за безцінь. А там замок, що дай Боже, держава його добряче реконструювала.

Як на мене, то люди собі купили за безцінь відремонтований за державні кошти замок. Не зрозуміло, що вони там ще будуть робити. Скоріше за все, просто на папері домалюють витрати на реконструкцію, на цьому інвестиції й закінчаться.

Свого часу, коли ми звернули увагу на маєток Скоропадського, то його виставили на конкурс за 5 тисяч доларів, а ми заплатили більше мільйона гривень.

А чому ж ви не підняли скандал, коли вас не пустили на конкурс?

Мало проблем у цьому житті? Для того, щоб заробляти гроші треба працювати, тож часу на судові процеси в Мукачевому немає.

Скільки ви були готові платити за оренду замку. Нинішні орендарі платитимуть всього 4,5 тисячі гривень на місяць. Я так розумію, ви погоджувалися й на 170 тисяч на місяць?

В документах, які подавалися нами на конкурс, ми писали більше стартової ціни в 170 тисяч гривень на місяць. Найдурніше, що тоді здавали в оренду тільки третину замку і ніби ніхто не виявив уваги до конкурсу. Нас з руками і ногами мали брати. Але куди там. Вони просто додали до орендних території ще й нижній замок, щоб ніби то зацікавити претендентів на новому конкурсі. Це якийсь нонсенс. Ми їм казали, навіщо це робити? Щоб когось зацікавити – так ми вже зацікавлені, беріть у нас документи, ми вже готові платити.

Так вони бігали, як могли консультувалися, до Балоги дзвонили купу разів. До самої ночі ми їх там ґвалтували, щоб взяли папери. Вони нам через тиждень просто повернули кошти на рахунки і сказали – ні, вибачте, ми будемо робити другий етап конкурсу. Це ще було, коли вартість виставлялась 170 тисяч гривень плати на місяць. Коли вони уцінили вартість оренди до 30 тисяч гривень з обов’язком платити тільки 15%, то ми навіть про нього і не знали. Інформації ніде не було, а протилежному разі були б там. Хоча сумніваюся, що нам і цього разу дали б взяти участь у конкурсі. Адже першого разу ми цілком випадково дізналися про конкурс з телебачення – виступив якийсь чиновник з Закарпатської області і сказав, що у ньому немає зацікавлених. Ми відразу сіли на літак і полетіли до Закарпаття. Відразу сказали, що якщо у них так все погано, немає кому брати в оренду замок, то давайте ми візьмемо. Ми займаємося історичними місцями, викупаємо такі об’єкти, обладнуємо там музеї і готелі.

Які у вас були плани на замок «Паланок»?

Ми хотіли розширити там музей, щоб збільшити потік туристів. Зрозуміло, планували зробити готель. До замку приїздить дуже багато іноземців, це дуже перспективне місце. Територія замку дозволяла б робити і ресторанний, і готельний комплекс. Замок дуже красивий і має велику історичну цінність, туди дуже легко привабити туристів. Свого часу там навіть донька Президента виходила заміж.

У нас є у власності об’єкти маєтку Скоропадського. За нього ми заплатили більше мільйона гривень, і вклали коштів вже на суму близько 3,5 мільйонів. Зацікавившись замком «Паланок», ми хотіли робити мережу історико-архітектурних об’єктів для туристів. Але нам не дали цього зробити.

Василь Швардак, голова Мукачівського відділення Партії Регіонів:

– Якщо чесно, коли треба обирати, чи замок розвалиться, чи його віддати в оренду, то треба здавати в оренду. Але ж у нас ситуація виглядала не таким чином. Насправді, бажаючих взяти участь у конкурсі оренди замку «Паланок» було більше, ніж один. Просто їх відрізали.

Але навіть не в тому справа. Рішення ухвалювалося на позачерговій сесії, на якій не мають права розглядати такі питання. Також у фракції «Нашої України» у мукачівській міськраді не вистачило голосів, щоб голосувати за оренду замку. Проте вони швиденько дали депутатську картку людині, яка ще не була депутатом. Найкумедніше, що питання присяги цією людиною стояло в порядку денному вже після земельного. Але нічого, цей новоспечений депутат ще ним не ставши, успішно проголосував. Таким чином замок таки здали в оренду.

Також на попередній сесії міськради до умов конкурсу щодо замку внесли зміну, що коли є тільки один претендент, то він може стати орендарем. Тому так вийшло, що замок взяли в оренду за кошти, що й за магазин більше платять. Плюс те, що казна отримає тільки 15% від орендної плати за користування замком, а це менше 5 тисяч гривень на місяць.

Ще до недавнього часу замок був не дуже в гарному стані. Але після буревію на Закарпатті на нього виділили трохи грошей, порядком 5 мільйонів гривень. На даному етапі замок функціонує, туди приїздять маса туристів, за що можна отримувати гарні кошти.

Якщо подумати, то що таке інвестиція в «Паланок» у розмірі 10 мільйонів гривень за 5 років? Це ж ніщо, аби було б хоча б 10 мільйонів доларів, то мова йшла б про серйозного інвестора.

Насправді, серіал із замком йшов ще з 2003 року. Але тоді губернатор був тоді не свій, тож тоді рішення про оренду відклали й повернулися до нього півтора роки тому.

Геннадій Москаль, депутат від фракції НУНС у Верховній Ради:

– Я висунув ініціативу створити урядову комісію для розслідування можливих зловживань при проведенні конкурсу щодо оренди замку «Паланок» в Мукачевому.

Мукачівський замок є видатною пам’яткою архітектури. Він неодноразово номінувався на звання рукотворних чудес України. Його знають у Європі та світі. Якщо тільки хтось один претендував на замок, то не можна було проводити конкурс. Тим більше, що ця фірма має уставний фонд 15 тисяч гривень і займається аудитом. Звідки у них десять мільйонів гривень? За всі роки з моменту реєстрації фірма не платила податків, бо не отримувала прибутків. Хіба це знайшлося когось кращого в Україні? Хай перевірять компетентні органи. Скоріше за все, від інших фірм просто не брали документів.

Нам розказують, що замок ніби розвалюється. Це не правда. Там був такий директор замкового музею, він такі екскурсії проводив, справа йшла. Його взяли й звільнили, й посадили на посаду сина глави обласної державної адміністрації. Там працювала людина, яка жили тим замком, а сам замок був в непоганому стані, я б навіть сказав в ідеальнішому. Там кожного року сотні тисяч екскурсантів з Європи.

Можливо, ініційованій вами комісії не буде чого робити, Василь Петьовка каже, що у «Високого Замку» може забракнути коштів для оренди замку «Паланок» через відсутність кредитів, тож оголосять новий конкурс. Чи це більше схоже на те, що люди злякалися скандалу навколо цієї теми?

Звичайно, вони злякалися скандалу перед виборами. Всі бояться коли на них проливають світло. Які кредити, хто повірить, що Петьовка такий бідний, що йому треба кредити? Саме його дружина в засновниках «Високого замку» ходить. Він сам може дати державі який хочеш кредит. Якщо Балозі з Петьовкою треба кредити, то мені треба позичати гроші в Парагваї. Люди просто побачили, що коли шум піднявся, то треба щось видумувати.

Я думаю, що цю тему будуть обов’язково використовувати опоненти Балоги на виборчій кампанії до парламенту. Та що говорити, я сам обов’язково цю тему буду використовувати, цього не приховую.

Борис Возницький, директор Львівської галереї мистецтв:

– Я вважаю, що передача замків в оренду приватним особам незаконна. Є указ Президента України про замки, які не підлягають приватизації. Придумали, що будуть здавати в оренду, а це ніби не є приватизація. Віддають «Паланок» в оренду на 46 років. А це ж два покоління людей зміниться. Ніхто в замок не зайде й бачити його не буде.

В Україні є всього 24 замки. Ми не можемо їх здавати в приватні руки. Хіба держава не може забезпечити реконструкцію такої малої кількості об’єктів? На Закарпатті ж замків всього три. Сам Мукачівський замок є в нормальному стані, хоча звісно, в Україні є й кращі.

Нам от, наприклад, дали працювати в Золочівському замку. Ми відкрили там відреставрований історичний об’єкт і в цьому році вже заробили 500 тисяч гривень. Але це ж тільки початок. Аби держава давала стартові кошти, то замки самі б на себе заробляли…

P.S. Коли матеріал вже був готовий, “Главред” отримав інформацію про ще одного претендента на участь у конкурсі щодо оренди замку “Паланок”, якого не допустили до конкурсу.