Ох, і дав чортів пан Президент нашому керівництву! Особливо перепало начальнику обласного УМВС генералу В. Чепаку, якого Гарант публічно звинуватив у бездіяльності та “кришуванні” хижацького лісоповалу. Поставив вимогу негайно вжити заходів для зміни цієї ганебної ситуації в гірському районі. І вжили!.. Рахівського голову РДА Б.Качура поспіхом зняли з посади, а на його місце призначили… заступника генерала В.Чепака по тилу, полковника міліції у відставці пана Юрія Ватралу. Пан Юрій раніше був начальником Рахівської міліції, отож можна було подумати, що саме він і наведе порядок у заповідних лісах. Принаймні, в цьому переконували громадськість міліцейські “піарщики”:

* * *

“ЮРІЙ ВАТРАЛА КЕРУВАТИМЕ РАХІВЩИНОЮ

Заступник начальника УМВС полковник міліції у відставці Юрій Ватрала опікувався у закарпатській міліції передовсім господарськими питаннями: фінансове забезпечення, капітальне будівництво тощо. Завдяки його зусиллям було здано новий п’ятиповерховий будинок для працівників міліції та розпочато будівництво ще одного. А ще — відремонтовано клуб УМВС, управлінське подвір’я тощо. От-от має завершитися ремонт приміщення міліцейської поліклініки, де буде обладнано 18 сучасних кабінетів. Словом, зробив Юрій Іванович для міліції немало, мав нові задуми. Однак…

Вочевидь, про організаторські здібності міліціонера дізналися у владних верхах і рекомендували його на підвищення. Указом Президента України 50-річного Юрія Ватралу призначено виконуючим обов’язки голови Рахівської райдержадміністрації. У середу зранку, перед представленням у Рахові, Юрій Іванович прощався з керівництвом та особовим складом УМВС. У своєму виступі новий керівник Рахівського району зізнався: сумуватиме за міліцією, пожартувавши, що може й повернутися, якщо буде щось не так… Тим паче, що на малій батьківщині (Юрій Ватрала родом із Рахівщини) його чекає, як то мовиться, непочатий край роботи. Район запущений в соціально-економічному плані. Рахівщина найбільше в краї потерпіла від липневого паводка, а списків потерпілих сімей досі немає, про що говорилося навіть на засіданні РНБО. Відсутня там і дієва управлінська команда, тож все доведеться розпочинати з чистого аркуша…

Тепле слово про Юрія Ватралу сказали в.о.начальника УМВС полковник міліції Василь Русин, голова Ради ветеранів Петро Бронтерюк, підполковник міліції Наталія Данів. На завершення свого виступу Юрій Іванович подякував за підтримку та порозуміння керівнику закарпатської міліції генерал-майору Віктору Чепаку і закликав особовий склад у всьому підтримувати начальника УМВС”.

(Офіційний сайт Закарпатського УМВС, 22 серпня 2008 р.)

* * *

Що ж, воно то, може, так і було б, але насторожує кілька моментів. По-перше, як розуміти слова пана Ватрали, який “Закликав особовий склад підтримувати начальника УМВС”? Донині особові склади міліції України і Закарпаття служили народу й державі, а не особисто начальникам УМВС. По-друге, таке відверте підлабузництво пана полковника перед своїм генералом примушує нас сумніватися в тому, що пан Ватрала таки покладе край міліцейському “бізнес-безпрєдєлу” у рахівських лісах. Скоріше, навпаки, прикриє “ментовські” пилорами новим, надійнішим “дахом”.

На жаль, для подібного сумніву у нас є певні підстави. Адже журналісти області ще не забули деяких “цікавих” моментів з того періоду, коли пан Ватрала керував міліцією Рахівщини. Ось, що розповідала про ці “цікаві моменти” газета “Правозахист” у 2004 році:

* * *

ЗАКАРПАТСЬКИЙ СПРУТ

ХТО ЗРАДИВ ЗАКАРПАТСЬКУ МІЛІЦІЮ?

Пістолет вистрілив сам… двічі!

Про ту жахливу подію, яка сталася навесні 2003 року в Рахівському районі Закарпатській області, повідомляли всі ЗМІ. 30 квітня того року 32-річний дізнавач Рахівського РВ УМВС, старший лейтенант Мазар Юрій, що намагався припинити п’яну бійку в барі, був убитий із пістолета, призначеного нібито для стрільби гумовими кулями. Вбивця втік з місця злочину на своєму авто і був затриманий аж у Львівській області. При ньому було виявлено багато різноманітних документів і посвідчень, у тому числі – радника голови Адміністрації Президента України з питань економічної політики та фінансової діяльності. Фінал цієї справи заслуговує на не меншу увагу, ніж початок. Головний обвинувачений за вбивство офіцера міліції отримав умовний строк і через кілька тижнів був амністований. Убивця стверджував, що пістолет двічі вистрелив сам по собі! Суд повірив…

Власник автозаправки…

Коротко нагадую перебіг подій. 30 квітня 35-річний Георгій Шовак, мешканець Запоріжжя, підприємець, що займався металобрухтом, виходець з Рахівщини, в ті дні приїхав на батьківщину відпочити. За кілька годин до бійки в барі він затіяв п’яний дебош на одній з місцевих автозаправок і навіть прострелив зі свого пістолета двері мікроавтобуса. Цей епізод чомусь не потрапив у матеріали справи (воно і не дивно, адже зброя була бойовою, „гумовою”. – Прим. Автора.). Більше того, свідками дебошу стали кілька офіцерів міліції разом з начальником райвідділу Ватралою, який є власником цієї автозаправки (зрозуміло, що оформленої на іншу особу. – Прим. Автора.), котрі, однак, його повністю проігнорували й дозволили Шоваку спокійно поїхати. Можливо, на Ватралу, який був учасником дебошу, справили враження номерні знаки Тойоти запорізького підприємця з двома літерами «ОО» й з нулем на початку (дивно, адже серія «ОО» видавалась тільки членам колегії та апарату МВС).

„На рибнику”

За кілька годин спалахнув конфлікт у барі «На рибнику». До його виникнення Шовак безпосередньо відношення не мав. Суперечка виникла між двома групами людей з Середнього Водяного та Верхнього Водяного, котрі відпочивали в барі. Але, що найцікавіше, її учасниками знову ж таки стали офіцери міліції на чолі з усе тим же начальником райвідділу Ватралою, які були добряче напідпитку. Однак у матеріалах слідства вони не фігурують, а у вироку значиться “…не встановлені попереднім слідством особи, що також вступили в бійку, справу щодо яких виділено в окреме провадження”. Можна не сумніватися, що ті “особи” так і залишились невстановленими. Тодішньому начальнику Рахівського РВ УМВС п. Ю.Ватралі невигідно показувати себе та своїх підлеглих як п’яних хуліганів, що мають причетність (побічну, а, може, й основну. – Прим. Автора.) до вбивства свого колеги. А Шовак на слідстві також промовчав, бо вже знав, що скоєний злочин зійде йому з рук.

“Стояти, міліція!..”

Конфлікт у барі назрівав, коли на „Тойоті” під’їхав Шовак з приятелем. Тоді 26-річний Іван Шимон, підігрітий спиртним, втрутився в суперечку і спровокував бійку. Коли в бар зайшов Шовак, то вже літали стільці й посуд, а збитий чиїмось ударом Шимон валявся на підлозі. Намагаючись виручити приятеля, Шовак вистрілив угору зі свого пістолета. В цей момент вулицею проходив (по матеріалах справи) Юрій Мазара і, почувши в барі гуркіт, брязкіт посуду, кинувся в бар з вигуком: “Стояти, міліція!” І зразу отримав кулю в груди та помер на місці, в присутності всієї міліцейської «команди» на чолі з начальником райвідділу Ватралою. Зрозумівши, що сталося, Шовак з приятелем заскочили в машину й рвонули з місця. Наша ж міліція на чолі з Ватралою проігнорувала вимоги закону та офіцерську честь і саме тому спокійно дала втекти Шоваку. Шок був не тривалим. Як тільки підсохли штанці, тобто приблизно через 30 хвилин, Ю. Ватрала почав піднімати всю міліцію…

„Дах” – Адміністрація Президента

І саме тому злочинця Шовака… затримали… аж у Львівській області. Не встигли його доставити в ізолятор тимчасового утримання Рахівського РВ УМВС, як надійшла телеграма з Аміністрації Президента з вказівкою вважати посвідчення радника голови АП, видане Шоваку, підробленим… Але він… числився радником, і посвідчення йому видавали цілком законно…

Сама справа відносно Шовака була порушена за вбивство «з необережності» (ч.1 ст. 119 КК України). Хоча злочин та обставини його скоєння явно підпадають під хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї (ч. 4 ст. 296 КК України), що передбачає серйозніше покарання. Що ж до підроблених документів, які у великій кількості вилучили у Шовака, то цей епізод взагалі виділений в окреме провадження. За кілька тижнів після того, як затриманого доставили в м. Рахів, містом поповзли чутки про величезні гроші, які Шовак задіяв, щоб спустити справу на гальмах. Однак у документах фігурує лише десять тисяч доларів, які отримала мати Мазара, відповідно написавши розписку, що не має претензій до вбивці. З достовірних джерел надійшло підтвердження, що Ю.Ватрала за те, що спустив справу на гальмах, отримав 30 тисяч доларів США. До речі, про найцікавіше. Коли робили розтин тіла вбитого, то судмедексперти знайшли не гумову, а свинцеву кулю (і до того ж не одну. – Прим. Автора.), але Ю.Ватрала натиснув на експертів і ті змушені були дати висновок про те, що куля гумова.

Злочинець, суд та докази

Слідство пройшло без жодної заминки, результат було вирішено наперед. Рахівський районний суд (суддя Ємчук В.Е.) засудив убивцю до п’яти років позбавлення волі із застосуванням статті 75 КК України, звільнивши його від покарання, якщо він протягом півтора року випробного терміну не вчинить нового злочину. Через кілька тижнів після вироку Шовак роз’їжджав по закарпатських курортах, демонструючи здатність виходити сухим із води навіть у найскладніших ситуаціях. Ще через кілька тижнів до Шовака було застосовано амністію. І останній нюанс: виділені в окреме провадження справи про «невстановлених осіб, що також вступили в бійку в барі», а також справа про підроблені документи, за що теж передбачено кримінальну відповідальність, у процесі слідства десь загубились…

Підсумовуючи вищевикладене, хотілося б сподіватись, що справедливість кінець кінцем переможе. Нова влада (як і нове керівництво міліції) повинні би цю справу реанімувати та притягнути до кримінальної відповідальності не тільки вбивцю, а й тих перевертнів у погонах, які допомогли йому уникнути покарання.

А до вас, пане Юрію Ватрала, є й інші запитання, не тільки щодо цієї справи, по якій смерть 32-річного Мазара, батька 7-річного сина, на вашій совісті. Ви пропрацювали в міліції багато років, проте з вас так і не вийшло справжнього міліціонера. Не зуміли ви захистити честь мундира міліції, колегу та підлеглого. Натомість, як той Іуда, за 30 срібняків (у сучасних умовах – 30 тис. доларів) продалися бандиту.

Хочу спитати:

1) Чому вами був прихований факт, що Шовак стріляв з пістолета в машину у вашій присутності на вашій автозаправці? Чи не тому, що резиновими кулями не прострелити сталеву обшивку машини?!

2) Чому ви не проходите по справі – ви ж свідок і фактичний співучасник?

3) Яка насправді виникла бійка і хто її затіяв (чи не ви з п’яними міліціонерами, які там знаходились)?

4) Чому ви замовчуєте справжні обставини смерті Мазара?

5) Чи не ганьба вам сьогодні дивитися в очі співробітникам міліції, одинокій старенькій матері Мазара і його семирічному сину, вбивцю якого ви відпустили на волю?

Тарас Гайдамака,

м.Рахів.

Від редакції. Після першої публікації на шеф-редактора газети “Правозахист” Михайла Темнова вийшов посередник від Ю.Ватрали, який запропонував… 300 доларів США за спростування матеріалу, зрозуміло, що з урахуванням і його інтересів. Чесно кажучи, ви нас щиро здивували – не тим, як ви нас хотіли купити, а тією сумою, в яку ви оцінили себе… Шановні, дайте нам спокій зі своїми брудними грошима! У нашій редакції ватрали не працюють. Ми служимо народові України і саме тому нам немає про що з вами розмовляти.

(Газета “Правозахист”, №21(115) 7 червня 2004 року)

* * *

Ну, не вписується цей епізод у той портрет “героїчного” борця зі злочинністю та сумлінного трудоголіка Ю.Ватрали, що його намалювали міліцейські “піарщики”. А тому ми ще більше засумнівалися в тому, що призначення пана полковника на посаду керівника влади у Рахові мало на меті наведення порядку в цьому районі. Скоріше, що навпаки…

На жаль, цей сумнів днями дістав ще одне, досить несподіване підтвердження. Як повідомили надійні джерела, пан Ватрала, хоча і був призначений в.о. голови Рахівської РДА, але з посади заступника начальника УМВС ДОНИНІ НЕ ЗВІЛЬНЕНИЙ.

Немає такого наказу у кадрах обласної міліції! А раз так, то й виходить, що наш міліцейський полковник одночасно є пенсіонером, заступником начальника УМВС і головою Рахівської РДА. Неначе сам Господь Бог – у трьох іпостасях! Але живе не Святим Духом, звісно, оскільки одночасно мав би одержувати і три платні з державної кишені: чималеньку полковничу пенсію, платню на посаді заступника начальника УМВС і платню за виконання обов’язків голови Рахівської РДА. Чудеса? Звісно, що чудеса! Але у нашому державному “цирку” ще й не такі “фокуси” можна побачити. Наприклад, на сайті Президента України ми так і не знайшли Указу Президента про призначення пана Юрія Ватрали на посаду в.о. голови Рахівської РДА. Чи, може, такого Указу взагалі не було? Адже на сайті Закарпатської ОДА посада голови Рахівської РДА все ще значиться як “вакантна”. То хто ж Ви такий, пане полковнику: пенсіонер, голова РДА чи заступник начальника УМВС? Шизанутися можна! Як каже відоме прислів’я: “Тихо шифером шурша, крыша едет не спеша…”.

Ігор Чарнота, Центр журналістських досліджень

“Вісті тижня-центр”