Рейдерські атаки на місцеві ради

І це незважаючи на те, що доступ до документів можуть мати тільки дві посадові особи в селі — голова села Павло Чучка і секретар сільської ради Юрій Марусяк. Виконавці спробували вдатися до шантажу, запропонувавши розблокувати кабінет секретаря в обмін на печатку, але мети не досягли. Пізніше півтора десятка селян відбили приміщення, зрізавши колодку на дверях, і невдовзі планують провести збори з порядком денним «Як нам позбутися банди», а рішення зборів визнати «законом для села». Тепер тут виставляють нічний дозор-п’ятірку, денне патрулювання, яке не зніматимуть до 2 листопада. На цю дату планується провести сесію та проміжні вибори, відтак у сільській раді з’явиться п’ять нових депутатів для повнокровного функціонування сільського органу та надолужування прогаяного. На сьогодні справу з виборами особисто контролює віце-спікер Микола Томенко, він цікавився ситуацією в суботу, понеділок, повідомив Павло Чучка.
На його переконання, прокурор Штефанюк після подій з захопленням сільради намагається спрямувати ситуацію так, аби вона зависла, затягнулася, він запропонував подати до суду, який, мовляв, і «розрулить» справу, захоплювачів виселить. На переконання баранинського голови, зв’язатися з судом рівнозначне «заколоченню справи у гріб». Він також нагадав, як у 2004 році ужгородці та мешканці району здихалися двох мукачівців в облвладі — Різака і Чалого, тоді здавалося, що це «останні два мукачівці», після яких з президентом Ющенком у нас буде все добре, однак з’ясувалося, що це… «перші два мукачівці», а також зізнався, що «без підтримки Києва наша громада вже самостійно з тієї ситуації, що склалася, впоратися не може».
На прес-конференцію голова села Павло Чучка приніс печатку, за якою полюють його опоненти. Її він резонно вважає «залишком Конституції в селі», а ще «чашею Грааля» для Ледиди, оскільки цією печаткою можна розпорядитися понад 40 га землі.
Голова Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України, депутат міської ради Олег Лукша підготував заяву, де йдеться про правовий безлад і нігілізм, дискредитацію та утиски з боку органів державної влади стосовно органів місцевого самоврядування. Головною мішенню виступають голови міст, селищ та сіл, де зосереджені найпривабливіші земельні ресурси, як-от Перечин, Ужгород, Баранинці й ще три села поблизу Ужгорода, с. Невицьке, села Рахівського і Міжгірського районів. Першим завданням ставиться їхнє зміщення, а методом зміщення неугодних голів є зговір місцевих депутатів, хоча мотиваціями для дострокового припинення повноважень, визнаними Конституційним судом, є тільки смерть, недієздатність або порушення законів, визнане в судовому порядку. Змістити міського голову вдалося в Перечині й наразі тривають судові тяганини, подібне має місце в с. Баранинці, де відсутні законні підстави і підгрунтя для того, аби сфальсифікувати «більшість» та впродовж 2,5 року перешкоджати роботі сільського голови, вимагати від нього печатку тощо. Вперше в Україні ініціативна група зорганізувала відкликання тих депутатів, які не хочуть працювати, а село не довіряє їм. Відкликання п’яти депутатів стало прямим підтвердженням довіри сільському голові. За словами Олега Лукші, саме Баранинська сільська рада зробила для односельців більше, ніж будь-яка інша в Закарпатті.
Депутатка 5-го скликання Ба­ра­нинської сільської ради, заві­дувачка ДВЗ Марія Граб роз­по­віла, що в ситуації навколо Ба­ранинської сільської ради за­ді­яні також педагоги і лікарі, які «прагнуть зробити подібне до горезвісного ГКЧП при Союзі», а село вимушене існувати за бюджетом, «сформованим на золотій горі». За народним висловом, у кожному селі — своє болото, Баранинцям же пощастило в тому сенсі, що тут його є кому сушити… У процесі боротьби з «болотом», приміром, створили ФК «Колосок». З ці­­єю
метою сільським головою Баранинців було відвойоване і облаштоване футбольне поле зі штучним покриттям (колись на цій території був величезний смітник, де зникла сільська корова, яку ніхто не зміг знайти…) Саме тоді депутати-«регіонали» й захвилювалися, уздрівши в цьому підступи і незаконність, і почали залучати до пошуків справедливості прокуратуру та суди. До позитивних напрацювань частини баранинських депутатів можна зарахувати ремонт трьох дошкільних закладів на території сільради, забезпечення їх необхідним навчальним приладдям, реконструкцію ФАПів у Підгорбі й Довгому Полі, розчищену територію кладовища, підведену воду (навіть щодо цього знайшлися опоненти, які прагнули будь-що перешкоджати), облаштовуються чотирнадцять капличок, Хресна дорога тощо. Тут видається єдина в Україні сільська газета — орган Баранинської сільської ради «Сільська правда». Потенціал сільради, стратегія села націлені на поліпшення життя односельців, однак це не збігається зі шкурними інтересами людей з «золотої гори», РДА, ОДА, правоохоронних органів, які, за словами Олега Лукші, «сплять і бачать, як це все знищити». «А тому всією громадою треба бити по руках і давати відсіч, адже вони бояться одного — прозорості, відкритості, бо обходять закони. Жахливо було бачити папери, якими призначили нового секретаря сільської ради, той правовий нігілізм, повний правовий безлад: таємно зібравшись у школі в Барвінку, обирається секретар ради, хоча це виключне право голови села!», — сказав Олег Лукша. На його переконання, це є свавільним знущанням над законами.
Тому виконавча дирекція Закарпатського РВ АМУ збирається поінформувати всю муніципальну громадськість України щодо ситуації в Закарпатті у взаєминах територіальних органів державної влади і місцевого самоврядування на 4-му Муніципальному форумі , що відбудеться в жовтні. Також планується скликати позачергові збори Закарпатського РВ АМУ і пропонувати їм надіслати листи щодо ситуації з місцевим самоврядуванням на Закарпатті до всіх європейських структур та асоціацій місцевих і регіональних влад.

“РІО”

admin